ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1861

  Бібліографічне посилання: Аркуша О.Г. КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1861 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kraiovii_Statut_Dlya_Galichini (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1861

КРАЙОВИЙ СТАТУТ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ 1861 – документ, який регламентував склад, компетенцію, порядок роботи Галицького крайового сейму, додаток до патенту австрійс. цісаря Франца-Йосифа I від 26 лют. 1861. Згідно зі статутом, сейм налічував 150 депутатів, 9 з яких (вищі церк. ієрархи, ректори Львів. та Краківського ун-тів) володіли т. зв. вірильними мандатами, а решту обирали в 4-х куріях: 1) 44 – від великих землевласників; 2) 20 – від міст; 3) 3 – від торг.-пром. палат; 4) 74 – від містечок і сіл. На підставі законів 1896 і 1900 рр. число сеймових депутатів зросло до 161 особи внаслідок збільшення на 3 числа "вірилістів" і на 8 – числа депутатів від міст, додатково включених до другої курії. Компетенція сейму, згідно з Крайовим статутом, визначалась як співучасть у законодавчій владі і включала: 1) щорічне ухвалення бюджету провінції, рішення щодо аграрних відносин, фінансування громадських будівель і доброчинних закладів; 2) конкретизуючі розпорядження в межах загальнодержавних законів щодо громад. справ, релігії, шкільництва, утримання війська; 3) спеціально доручені справи. Політичні питання не входили до компетенції сейму, однак обговорювались на його засіданнях. Сейм мав право висловлювати свою позицію з політичних питань у формі звертань або депутацій до Трону. До 1873 р. сейм обирав делегацію до Держ. ради з 38 осіб. Проекти сеймових ухвал мали бути урядовими або сеймовими ініціативами; для введення закону в дію необхідними були ухвала сейму та цісарська санкція. Кваліфікованою більшістю сейм міг змінити власне виборче законодавство. Депутати мали право законодавчої ініціативи у вигляді подан-ня законопроекту ("внеску"; не менше 15 підписів депутатів) і депутатського запиту ("інтерпеляції"). Документ визначав також термін роботи сейму, порядок засідань, компетенцію керівних органів. Права на участь у роботі сейму і на виступ у будь-який момент мав галицький намісник. Голосування відбувалося усно, окрім виборів, на яких використовувалися бюлетені для голосування. На засіданнях сейму велися докладні стенограми, які згодом публікувалися. Крайовий статут зазнав суттєвих змін під час сеймової виборчої реформи 1914 (див. Сеймова угода 1914).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Кульчицкий В.С. Галицкий сейм в системе колониального аппарата Австро-Венгрии. Автореферат дис. ... канд. истор. наук. М., 1953
  2. Buszko J. Sejmowa reforma wyborcza w Galicji 1905–1914. Warszawa, 1956
  3. Ajnenkiel A. Historia Sejmu Polskiego, t. 2, cz. 1: W dobie rozbiorów. Warszawa, 1989
  4. Grodziski S. Sejm Krajowy galicyjski, t. 1–2. Warszawa, 1993
  5. Аркуша О. Українське представництво в Галицькому сеймі (1889–1901). Автореферат дис. ... канд. істор. наук. Львів, 1997 (рукопис дисертації міститься в бібліотеці Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України)
  6. Die Habsburgermonarchie 1848–1918. Im auftrag der Kommission für die Geschichte der Habsburgermonarchie herausgegeben von Helmut Rumpler und Peter Urbanitsch. Wien, 2000. Band 7: Verfassung und Parlamentarismus. 1. Teilband: Verfassungsrecht, Verfassungswirklichkeit, zentrale Repräsentativkörperschaften
  7. 2. Teilband: Die regionalen Repräsentativkörperschaften
  8. Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму 1861–1901 (нарис з історії українського парламентаризму). Львів, 2002
  9. Ukraińskie tradycje parlamentarne XIX–XXI wiek. Kraków, 2006.

Посилання:
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • СЕЙМОВА УГОДА 1914

  • Пов'язані терміни:
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КРАЙОВИЙ ВИДІЛ
  • СЕЙМОВА УГОДА 1914


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)