ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАСНЕНСЬКА ОБОРОНА 1651

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. КРАСНЕНСЬКА ОБОРОНА 1651 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krasnenska_Oborona_1651 (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАСНЕНСЬКА ОБОРОНА 1651

КРАСНЕНСЬКА ОБОРОНА 1651 – оборона козаками та місц. нас. на чолі з брацлавським полк. Д.Нечаєм м-ка Красне (нині село Тиврівського р-ну Він. обл.) під час наступу військ Речі Посполитої під командуванням гетьмана польного коронного М.Калиновського і брацлавського воєводи С.Лянцкоронського в лют. 1651 (див. Національна революція 1648–1676) . Довідавшись про загрозу нападу польс. війська, Д.Нечай наказав сотням свого полку збиратися в м-ку Красне (що входило до міст порубіжної лінії, якою окреслювався простір Укр. козац. держави), куди сам прибув 19 (9) лют. 1651. У ніч на 20 (10) лют. польс. військо (бл. 20 тис. осіб разом зі слугами) перетнуло кордон і на світанку його авангард під'їхав до Красного. Сторожа, прийнявши жовнірів за козаків, допустила їх до брами. Оволодівши брамою, польс. авангард увірвався до міста. Спалахнув жорстокий бій. Під натиском козаків жовніри почали відступати, але в цей час підійшли осн. сили польс. армії. Козаки та міщани зі смертельно пораненим Д.Нечаєм відступили до замку, оборону якого очолив обраний полковником Г.Кривенко. 20–21 (10–11) лют. вони відбивали штурми жовнірів. У ніч на 22 (12) лют. кількасот козаків спробували прорватися, але зазнали поразки. Переслідуючи їх, поляки увірвалися до замку і до ранку 22 (12) лют. оволоділи ним. Його захисники були перебиті, міщани (включаючи жінок і дітей) вирізані, а містечко спалене дощенту.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий, т. 2. СПб., 1884
  2. Петровський М. Визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії (1648–1654). К., 1940
  3. Апанович Е.М. Исторические места событий освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. К., 1954
  4. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
  5. Сигидин М.В. Про загибель Данила Нечая. "УІЖ", 1992, № 6
  6. Romański R. Beresteczko 1651. Warszawa, 1994
  7. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. К., 1995; Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996
  8. Степанков В. Данило Нечай. В кн.: Полководці Війська Запорозького. Історичні портрети, кн. 1. К., 1998
  9. Serczyk W.A. Na płonасej Ukrainie: Dzieje Kozaczyzny 1648–1651. Warszawa, 1998
  10. Nagielski M. Kampania zimowo-wiosenna 1651 roku hetmana polnego koronnego Marcina Kalinowskiego przeciwko kozakom. "Przegląd Wschodni" (Warszawa), 1999, t. 5, z. 3.

Посилання:
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • НЕЧАЙ ДАНИЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)