ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАСНОГРАД

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. КРАСНОГРАД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krasnograd (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАСНОГРАД

КРАСНОГРАД (1733–84 – Бе-льовська фортеця, 1784–1922 – Костянтиноград) – місто районного підпорядкування Харківської області, райцентр. Розташов. на р. Берестова (прит. Орелі, бас. Дніпра), за 101 км на зх. від Харкова. Залізничний вузол. Нас. 22,3 тис. осіб (2004).

Історія міста розпочалася із заснування 1731–33 фортеці Бельовська у складі оборонної Української лінії, що проходила від Дніпра до Сіверського Дінця (прит. Дону). Фортеця, закладена 11 серп. 1731 ген. Таракановим, стала першою спорудою майбутнього міста. Вона була збудована за конфігурацією чотирикутника, кожна сторона якого мала в довжину 100 м, з бастіонами по кутах. 1733 тут розмістився один з 20-ти ландміліцейських полків, який був сформований у м. Бельов Тульської губ. Від назви м. Бельов одержали назву полк і фортеця.

Поблизу фортеці виникла Солдатська слобідка, де поселилися сім'ї солдатів і офіцерів. Чисельність нас. слобідки зростала за рахунок підпомічників, яких рос. уряд надсилав до фортеці. У серед. 18 ст. на пд. від оборонної Укр. лінії почали створюватися укр. поселення, засновані переселенцями з Лівобережної України.

Від 1736 до 1764 в Бельовській фортеці розміщалася канцелярія Укр. ландміліцейського корпусу. 1745 в містечку при фортеці почали організовувати перші ярмарки.

Після російсько-турецької війни 1768–1774 Укр. лінія втратила стратегічне значення у зв'язку з буд-вом Дніпровської лінії. Бельовська фортеця перетворилася на пересильний пункт і місце ув'язнення селян. Зі створенням 1775 Азовської губернії у фортеці містилося гол. управління губернії. Після переведення управління губернії в Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ; 1778) Бельов-ська фортеця стала повітовим центром Азовської губ.

1784 указом імп. Катерини ІІ Бельовська фортеця перейменована у м-ко Костянтиноград на честь онука імператриці. Нас. на цей час налічувало 617 осіб. 1797 містечко переведене на становище позаштатного міста Малоросійської губернії. Від 1801 – повітовий центр Полтавської губернії. На 1810 нас. налічувало 1680 осіб. У 2-й пол. 19 ст. місто розвивалося як пром. центр завдяки буд-ву залізниці Полтава–Костянтиноград–Лозова.

1922 Костянтиноград пере-йменовано в Красноград (з 1925 – деякий час Червоноград). 1923–25 – центр Красноградської (Червоноградської) округи, яка 1925 була ліквідована. Від 1925 – райцентр Полтав. округи. Від 1932 – у складі Харків. обл.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 К. був окупований гітлерівцями від 20 верес. 1941 по 18 верес. 1943.

Після створення Красноградської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння та Хрестищенського газопромислу в К. зросла кількість населення: 1977 тут проживало 20 тис. осіб, проти 15,5 тис. 1967. Почалося промислове буд-во.

На поч. 21 ст. основними промисловими галузями економіки міста стали: газовидобувна, легка (ткацька фабрика), харчова (комбінати м'ясний і хлібопродуктів, маслозавод, завод продтоварів, хлібозавод, овочева фабрика), деревообробна (меблева фабрика) і будівельних матеріалів.

У місті працюють краєзнавчий музей та картинна галерея (відкрита на поч. 1980-х рр., її основу склали твори картинної галереї, що діяла тут з 1922 до 1929, зокрема роботи художника-етнографа Порфирія Мартиновича).

У К. народився О.Корчак-Чепурківський.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, ч. 3. Полтава, 1852
  2. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины XVII–XVIII вв. Х., 1964
  3. ІМіС УРСР. Харківська область. К., 1967
  4. Голуб О.О., Рущенко П.Т. Красноград: Путівник. Х., 1981
  5. Харьковская область. Х., 1993
  6. Історія міста Красноград. Web.: Красноград (www.krasnograd.iatp.org.ua).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ДНІПРОВСЬКА ЛІНІЯ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ОВКСЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛАНДМІЛІЦІЯ, УКРАЇНСЬКА ЛАНДМІЛІЦІЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПІДПОМІЧНИКИ
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ (СИСТЕМА ОБОРОННИХ СПОРУД) (XVII СТ.)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • БАРВІНКОВО-ЛОЗОВСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КАТЕРИНИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ОВКСЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОСТЯНТИНОГРАД
  • ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ
  • ПЛУГ
  • СТЕПОВИЙ ФРОНТ, 1943
  • ВОРОШИЛОВГРАДСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)