ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАСНОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Буравченков А.О., Крупина В.О. КРАСНОВ Петро Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krasnov_P (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАСНОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

КРАСНОВ Петро Миколайович (псевдоніми – П.Лидин, П.Николаев, П.Чернов; криптонім – Гр.А.Д.; 22(10).09.1869–16.01. 1947) – військ. і політ. діяч, письменник. Н. в м. Санкт-Петербург у родині донського козац. офіцера. 1887 закінчив Олександрівський кадетський корпус, 1889 – 1-ше Павлівське військ. уч-ще. 1897 – нач. конвою в рос. місії полк. Л.Артамонова в Абіссінію. 1901 – кореспондент у Китаї на час остаточного придушення іхетуанського повстання 1899–1901. На фронт російсько-японської війни 1904–1905 прибув як військ. кореспондент, брав участь у боях, мав відзнаки. Від 1910 – командир 1-го Сибірського козац. полку, з жовт. 1913 по листоп. 1914 – командир 10-го Донського козац. полку. Учасник Першої світової війни: листоп. 1914 – генерал-майор, листоп. 1914 – трав. 1915 – командир бригади в 1-й Донській козац. д-зії, трав.–лип. 1915 – командир бригади в Кавказ. туземній кінній д-зії. Верес. 1915 – квіт. 1917 – нач. 2-ї козац. зведеної д-зії. Від 23 (10) черв. 1917 – нач. 1-ї Кубанської козац. д-зії, з 4 вересня (23 серпня) – командир 3-го кінного корпусу. За участь у Корнілова заколоті 1917 був заарештований, незабаром звільнений, відновлений на посаді. У листоп. (жовт.), після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, під кер-вом О.Керенського К. з частиною сил 3-го кінного корпусу намагався відновити владу Тимчасового уряду. Після короткочасного арешту переховувався у станиці Константинівській (нині м. Константиновськ у Ростовській обл., РФ). 16 (3) трав. 1918 Кругом порятунку Дону обраний Донським отаманом. Від 8 верес. (26 серп.) 1918 – генерал від кавалерії. Дотримувався пронім. орієнтації (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918), що спричиняло конфлікти з білогвардійцями. Противник підпорядкування Донської армії ген.-лейтенанту А.Денікіну, виступав за автономію Дону у складі майбутньої Росії.

8 серп. (26 лип.) 1918 Українська Держава і Всевелике Військо Донське уклали договір про взаємне визнання кордонів, суверенітету і незалежності; відбувся обмін дипломатичними представниками. 3 листоп. (20 жовт.) 1918 на ст. Скороходово (між Харковом і Полтавою) відбулася зустріч К. з П.Скоропадським, під час якої гетьман просив отамана виступити посередником між Українською Д-вою і Добровольчою армією. 15 (2) лют. 1919 К. склав повноваження отамана. У лип. 1919 – січ. 1920 займався пропагандистською діяльністю у штабі Пн.-Зх. армії М.Юденича.

Від 1921 – у Німеччині, брав участь у роботі Верховної монархічної ради. Один з організаторів й ідеологів "Братства русской правды" (1921–32), співред. берлінського ж. "Русская правда" (1922–33). Наприкінці 1920-х переїхав до Франції. Від 1938 – знову в Німеччині. Був співробітником козац. управління мін-ва у справах окупованих сх. територій. Від 31 берез. 1944 займав посаду нач. гол. управління козац. військ у Німеччині. Виступав проти об'єднання козац. військ зі Збройними силами К-ту визволення народів Росії А.Власова.

Літ. діяльністю почав займатися з 12 років. Перші статті опубл. 1891 в газ. "Русский инвалид", згодом співробітничав з ін. газетами. 1895 вийшла перша збірка. Автор: документальних книг – "На озере" (1895), "Донцы" (1896), "Атаманская памятка" (1900), "По Азии: Очерки Маньчжурии, Д.Востока, Китая, Японии и Индии" (1903); автобіографічних творів про революцію – "На внутреннем фронте" (1921), "За чертополохом" (1922), "Всевеликое войско Донское" (1922), "Подвиг" (1932). Особливе місце у його творчості займає історія Росії – їй присвячено романи: "Единая-неделимая" (1925), "Цесаревна. 1709–1762" (про імп. Єлизавету Петрівну; 1933), "Екатерина Великая" (1935), "Цареубийцы (1 марта1881 г.)" (1938) та ін. Світ. славу К. приніс перекладений на 12 мов 4-томний роман "От Двуглавого Орла к красному знамени, 1894–1921" (Берлін, 1921–22), присвячений Росії кін. 19 – поч. 20 ст. та громадян. війні. 1921–40 опублікував понад 40 книг, його твори перекладені на 17 мов.

28 трав. 1945 К. був інтернований англійцями й переданий радянському командуванню. Разом із групою колишіх білогвардійців страчений у Москві за вироком Військ. колегії Верховного суду СРСР. 1997 Військ. колегія Верховного суду РФ відмовила на клопотання реабілітувати П.Краснова.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. "Правда", 1947, 17 января
  2. Шкаренков Л.К. Агония белой эмиграции. М., 1986
  3. Краснов Н.Н. Атаман Краснов в руках большевиков. "Дон", 1992, № 1/2
  4. Сухих И. Генерал Краснов: пером и шашкой. "Нева", 1994, № 3
  5. Скоропадський П. Спогади: (Кінець 1917 – грудень 1918 рр). К. – Філадельфія, 1995
  6. Венков А.В. Краснов. В кн.: Белые генералы. Ростов-на-Дону, 1998
  7. Марыняк А.В. Генерал-от-кавалерии П.Н. Краснов. В кн.: Исторические портреты. М., 2003
  8. Смирнов А.А. Атаман Краснов. М.–СПб., 2003.

Посилання:
  • АВСТРО-НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК КОНТРОЛЬ 1918
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • КЕРЕНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОЛТАВА
  • РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904–1905
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • АРХИВ РУССКОЙ РЕВОЛЮЦИИ
  • ДОНБАСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ІВАНОВ МИКОЛА ІУДОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАКІЇВКА
  • МУРАВЙОВ МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ
  • ОБЛАСТЬ ВІЙСЬКА ДОНСЬКОГО
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ 1918–1920
  • ВСЕВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО ДОНСЬКЕ
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)