ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАСИЛІВ

  Бібліографічне посилання: Маньковська Р.В. КРАСИЛІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krasyliv_mst (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАСИЛІВ

КРАСИЛІВ – місто Хмельницької області, райцентр. Розташов. на р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра), за3 кмвід однойменної залізничної станції, за36 кмвід м. Хмельницький. Нас. 20,45 тис. осіб (2007).

Перша письмова згадка – в акті від 16 січ. 1444, за яким волин. кн. Свидригайло передав "Красилів двір" своєму слузі Михайлу Олехновичу. 1497–1541 належав князям Острозьким.

Від кін. 16 ст. зазнавав спустошливих нападів татар. Протягом 16–17 ст. – під владою Польщі. 1648–49 входив до Остропільського козацького полку. Нас. К. брало участь у національній революції 1648–1676 та в гайдамацькому русі 18 ст. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Російської імперії. 1793–95 – у складі Ізяславського намісництва, 1795–96 – Старокостянтинівського пов. Подільської губернії, 1797–1917 – Заславського пов. Волинської губернії.

1825 в К. знаходилась управа Товариства з'єднаних слов'ян на чолі з командиром роти Пензенського піх. полку М.Спирідовим.

У трав. 1906 робітники місцевого цукрового з-ду підняли страйк, який був придушений владою, організатора виступу Д.Слободзянюка засуджено до 15 років ув'язнення, а активістів заслано до Сибіру.

Райцентр 1923–31 та від 1935.

1932 почала діяти невелика майстерня по ремонту сільськогосподарського інвентаря (після повоєнної реконструкції та буд-ва нових цехів у 1950-х рр. на її базі було створено Красилівські ремонтно-механічні майстерні).

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, під час гітлерівської окупації К. від 8 лип. 1941 до 9 берез. 1944, тут було знищено 3255 осіб, 700 вивезено на примусові роботи до Німеччини. Від верес. 1942 і до визволення тут діяла підпільно-диверсійна група ім. Суворова під командуванням Г.Вітюка, яка входила до партизанського з'єднання С.Олексенка.

1948 споруджено красилівську дільницю (120 км) газопроводу ДашаваКиїв. 1958 запрацював маш.-будівний з-д (створений шляхом реорганізації 1957 Красилівських ремонтно-механічних майстерень), 1970 – агрегатний з-д (створений у верес. 1968 як філія при Київському виробничому об'єднанні ім. Артема за розпорядженням Мін-ва авіаційної пром-сті СРСР для забезпечення виготовлення деталей до виробів авіаційної техніки).

Місто від 1964.

У К. народився С.Хотовицький, один з основоположників вітчизн. педіатрії.

Архіт. пам'ятки: меморіальний комплекс загиблим воїнам у роки Другої світової війни.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Хмельницька область. К., 1970
  2. Гуменюк С.К., Морський М.Д. Туристські маршрути Хмельниччини: Путівник. Львів, 1983.

Посилання:
  • ДАШАВА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ІЗЯСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КИЇВ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО З'ЄДНАНИХ СЛОВ'ЯН
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ІБРАГІМА ШИШМАН-ПАШІ КАМПАНІЯ 1675
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОТИК ВАЛЯ
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • ВІННИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)