ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАВЧЕНКО ІВАН

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. КРАВЧЕНКО Іван [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kravchenko_IVan (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАВЧЕНКО ІВАН

КРАВЧЕНКО Іван (10-ті рр. 17 ст. – п. наприкінці 1661 або на початку 1662) – полковник білоцерківський. Особа з прізвищем Кравченко на ім'я Іван записана в "Реєстрі всього Війська Запорозького" 1649 серед кер-ва Білоцерківського полку. В джерелах є згадка про сотника К., який під час українсько-татар. походу на Молдову у верес. 1650 (див. Молдовські походи війська Б.Хмельницького 1650, 1652, 1653) в супроводі понад сотні козаків і чотирьох сотень татар був направлений Б.Хмельницьким до гетьмана великого коронного М.Потоцького, щоб відвернути останнього від наміру втрутитися в молдов. справи. Ця дипломатична місія була успішною. Після переговорів у Кам'янці (нині м. Кам'янець-Подільський) К. був щедро обдарований М.Потоцьким. На шляху до Кам'янця (у Могилеві-Подільському) і на зворотному шляху (у Буші, нині село Ямпільського р-ну Він. обл.) К. вів також переговори з рос. послами П.Протасьєвим і Г.Богдановим. Роль К. посилилася в останні роки гетьманства Б.Хмельницького, а 1657 чи 1658 він став білоцерківським полковником. Активно підтримував гетьмана І.Виговського. У серп. 1658 під час вибуху російсько-укр. війни 1658–59 разом з полковниками І.Богуном, О.Гоголем, І.Сербином та Ш.Саблинським зробив невдалу спробу вибити рос. гарнізон з Києва (див. Київська облога 1658). Восени 1658 гетьман І.Виговський, котрий якраз захворів, доручив К. очолити мирні переговори з боярином В.Шереметєвим, який був тоді київ. воєводою. Переговори закінчилися досить успішно, і К. навіть присягнув на вірність царю Олексію Михайловичу. У груд. 1658 І.Виговський послав К. з дипломатичною місією до Москви, щоб покласти край війні. К. брав участь у переговорах з крим. ханом Мухаммед-Гіреєм IV, що посприяло відновленню українсько-татар. військ. союзу. Брав участь і в переможній битві проти рос. війська під Конотопом (1659; див. Конотопська битва 1659). Підтримував І.Виговського до останнього, відмовився прибути на Жердевську раду, на котрій гетьманом було проголошено Ю.Хмельницького. Не визнав рішень Переяславської ради 1659, наслідком якої стала втрата Україною держ. незалежності (див. Переяславські статті 1659). Пізніше К. знайшов спільну мову з Ю.Хмельницьким і став військ. суддею, однак з часом його відносини з Ю.Хмельницьким загострилися і він разом з деякими старшинами вступив у таємні переговори з наказним гетьманом Лівобережної України Я.Сомком, який орієнтувався на Рос. д-ву. Про це стало відомо Ю.Хмельницькому, і з наказу останнього наприкінці 1661 чи на поч. 1662 К. та його однодумців було розстріляно.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 7. СПб., 1872
  2. Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995.

Посилання:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БОГУН ІВАН
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГОГОЛЬ ОСТАП
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОНОТОП
  • КОНОТОПСЬКА БИТВА 1659
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБЛОГА 1658
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬК
  • МОЛДОВСЬКІ ПОХОДИ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО І Т.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 1650, 1653
  • МОСКВА
  • МУХАМЕД-ГІРЕЙ ІV
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО 1649
  • ШЕРЕМЕТЄВ ВАСИЛЬ БОРИСОВИЧ
  • СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ
  • СОТНИК
  • ВОЄВОДА
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)