ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАВС АНТІН

  Бібліографічне посилання: Науменко К.Є. КРАВС Антін [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kravs_A (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАВС АНТІН

КРАВС Антін (23.11.1871–13. 11.1945) – військ. діяч, генерал-чотар Української Галицької армії. Н. в м. Берегомет (нині с-ще міськ. типу Вижницького р-ну Чернів. обл.). Його батько був нім. колоністом, управителем маєтку, мати – місц. українкою. Рано втратив батька і виховувався родичами у Відні, там же закінчив 1891 кадетську школу. Військ. службу проходив на офіцерських посадах у дислокованих у Галичині полках австрійс. армії, здебільшого в українських. У роки Першої світової війни командував піх. батальйоном 58-го Станіславського полку, згодом був командиром 55-го Бережанського полку, воював на рос. та італ. фронтах, не раз був відзначений бойовими нагородами. У листоп. 1918 прибув у Галичину й добровільно поступив на службу в УГА. Під час українсько-польської війни 1918–1919 очолював бойову групу "Хирів", а від січ. 1919 командував 8-ю Самбірською бригадою, з якою відзначився успішними бойовими діями у ході Вовчухівської операції в лютому. Від квіт. цього ж року – командир 3-го Галицького корпусу. За визначні бойові заслуги в Чортківській наступальній операції 8–28 черв. 1919 іменований генерал-чотарем. У серп. цього ж року – командир армійської групи об'єднаних армій УНР і ЗУНР, яка в ході Київської наступальної операції 1919 визволила 31 серп. від більшовиків столицю України. Після об'єднання УГА з Червоною армією (див. Радянська армія) в лют. 1920 командував стрілец. бригадою, згодом був на нелегальному становищі, потім став командиром стрілец. бригади 5-ї Херсон. д-зії. У серп. 1920 на чолі угруповання галицьких старшин і стрільців пробився з Поділля до Чехословаччини. Склавши зброю, перебував у складі інтернованих формувань Української Галицької армії, очолив бригаду в Ліберці. Від 1923 оселився у Відні. Підтримував тісні зв'язки з організаціями укр. зарубіжжя, співпрацював з т-вами колиш. вояків УГА. Написав кілька спогадів про участь у війнах за незалежність України, зокрема книгу "За українську справу" (Львів, 1937). У роки Другої світової війни, з 1941, – активний чл. Укр. ген. ради комбатантів.

Після вступу Червоної армії у квітні 1945 до Відня був затриманий органами військової контррозвідки "Смерш" Третього Українського фронту. Невдовзі звільнений за станом здоров'я.

П. у м. Відень, похований у родинному склепі віденського цвинтаря Кальксбург.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Ключенко О. Генеральна булава УГА. В кн.: Літопис "Червоної Калини", 1931; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань, ч. 4. Львів, 1995
  2. Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998
  3. Литвин М., Науменко К. Збройні Сили України першої половини ХХ ст.: Генерали і адмірали. Львів–Х., 2007.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧОРТКІВСЬКИЙ НАСТУП УГА, 1919
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЧИНА
  • ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ
  • ЛІБЕРЦІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СМЕРШ
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА (1918-1919)
  • ВІДЕНЬ
  • ВОВЧУХІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1919

  • Пов'язані терміни:
  • ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)