ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Собчук В.Д. КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kremenetskii_Ezuitskii_Monastir (останній перегляд: 14.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР – катол. монастир ордену єзуїтів у Кременці, освіт. осередок Пд. Волині. Засн. 1702 з ініціативи кременецького старости кн. Я.-А. Вишневецького (див. Вишневецькі) як філія Львів. колегіуму, з 1711 – резиденція Луцького, а приблизно з 1715 – Острозького колегіумів, 1750 отримав статус колегіуму (див. також Єзуїтські школи). 1731–53 на кошти князів Вишневецьких та деяких ін. осіб архіт. П.Гіжицький спорудив новий монастирський комплекс, що складався з костьолу та двох прилеглих до нього навч. корпусів (стиль пізнього бароко). 1712 єзуїти відкрили школу граматики, наступного року – школу риторики, 1740 мали вже повну школу, 1750 відкрили колегіум. 1754 закладено аптеку. З метою зміцнення своїх позицій члени ордену розгорнули проповідницьку діяльність на укр. мові в унійних церквах Волині й Поділля (див. Українська греко-католицька церква). 1773 К.є.м. припинив існування. Залишені ним навч. корпуси й маєтки отримала Едукаційна комісія 1773–1794, яка відкрила тут світську серед. шк.

Архіт. ансамбль колиш. К.є.м. входить до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Załęski S. Jezuici w Polsce. Kraków, 1905
  2. Muszyńska-Krasnowolska M. Kolegium pojezuickie w Krzemieńcu: Monografia architektury. "Rocznik Wołyński" (Równe), 1939, t. 8
  3. Betlej A. Paweł Giżycki SJ. Kraków, 2003
  4. Собчук В.Д. Пам'ятки міста Кременця, зв'язані з Волинськими Афінами. В кн.: Волинські Афіни. 1805–1833: Збірник наукових праць. Тернопіль, 2006.

Посилання:
  • БАРОКО
  • ЕДУКАЦІЙНА КОМІСІЯ 1773–1794
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬКО-ПОЧАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВОЛИНЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • КРЕМЕНЕЦЬКО-ПОЧАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)