ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИЛОС

  Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А. КРИЛОС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krilos (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИЛОС

КРИЛОС – село Галицького району Івано-Франківської області. Розташов. на р. Луква (прит. Дністра), за5 кмвід м. Галич. Нас. – 1697 осіб. На тер. К. виявлено поселення трипільської культури і передскіф. часів, поховання ранньої та пізньої бронзи, скарб срібних речей 6 ст. та араб. монет 9 ст. На території сучасного К. – на Крилоській горі – свого часу – у 12–13 ст. – стояв Галич (давній), був зруйнований 1241.

Як самостійна адм. одиниця К. уперше згадується в 1301 у фундаційній грамоті на закладення Галицької митрополії. Від 1303 у м. Галич, що було розбудоване неподалік колишнього Галича давнього (див. карту "Городище у Крилосі" в 2-му т. ЕІУ, стор. 38), діяла резиденція митрополита, а осередок його капітули – крилоса був на тер. давнього княжого замку. Дещо пізніше Крилосом назвали й тутешнє село. Після ліквідації Галицької митрополії (1391) у К. майже до останньої третини 15 ст. була резиденція намісників.

З відновленням 1539 Галицької єпархії К. став другою резиденцією галицько-львів. єпископів, їхньою основною резиденцією був Львів.

Великих руйнувань К. зазнав під час турецько-татар. нападу 1676. У 18 ст. у К. діяла друкарня. Від 1807 (і до 1944) – місце тимчасової резиденції галицьких митрополитів Української греко-католицької церкви. 1875 в К. відкрилася 1-класна школа.

Пам'ятки: каплиця св. Василія (15 ст.); Свято-Успенська церква (16 ст.); митрополичі палати (поч. 19 ст.; нині тут краєзнавчий музей); Княжа криниця; пам'ятний знак на честь княжого Галича; місце поховання кн. Ярослава Володимировича; пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки Другої світової війни; пам'ятник жертвам сталінських репресій.

Від 1994 тер. К. є складовою частиною тер. Нац. заповідника "Давній Галич".

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Крилос. Княжий Галич. Львів, 1937
  2. Пастернак Я. Старий Галич. Краків–Львів, 1944
  3. Шеремет О.П. Галич. Ужгород, 1984
  4. Галич та його довкілля. Національний заповідник "Давній Галич". Галич, 1997
  5. Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. К., 1997
  6. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості. Івано-Франківськ, 2001.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЦЬКА МИТРОПУЛІЯ (14 СТ.)
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЛАБАН ГЕДЕОН
  • БАЛАБАН ІСАЯ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ФАЛЬСИФІКАТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НЕЖИВИЙ СЕМЕН
  • ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА
  • ПЕЛЕНСЬКИЙ ЙОСИП ГАВРИЛОВИЧ
  • РОМАНЧУК ЮЛІЯН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)