ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИЦЬКИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРИЦЬКИЙ Микола Дмитрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kritskiy_M (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИЦЬКИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

КРИЦЬКИЙ (Критський, Крітський) Микола Дмитрович (р. н. і р. с. невід.) – військ. моряк, гідрограф. Контр-адмірал (1832). За походженням грек з о-ва Крит (у той час острів належав Османській імперії; нині – у складі Греції). 1789 в м. Санкт-Петербург вступив кадетом до Корпусу чужинських єдиновірців. 1794 став гардемарином, 1796 – мічманом. По закінченні навчання направлений на Чорноморський флот, командував різними суднами. 1801 як капітан требаки (2-щоглового вітрильника) "Константин" здійснив гідрографічні дослідження Чорного моря, через рік описав північно-сх. узбережжя Азовського моря. На російсько-турецькій війні 1806–1812 орудував загоном із п'яти канонерських човнів. 1807 брав участь в експедиції проти осман. фортець. 1823 склав план о-ва Фідонісі (Зміїний) і Тендрівської коси.

За чверть століття офіцерської служби 1824 удостоєний ордена св. Георгія 4-го класу і, як наслідок цього, – спадкового дворянства. 1826 провадив обміри в акваторії від Севастополя до Керченської протоки, нагороджений орденом св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. й призначений командиром 32-го флотського екіпажу. 1827 став кавалером ордена св. Анни 2-го ст.

Герой російсько-турецької війни 1828–1829. У чині капітана 1-го рангу на кораблі "Париж" 1828 брав участь у боях під Варною (нині місто в Болгарії) та Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ). За фахову вправність і особисту сміливість у здійснених операціях одержав, відповідно, золоту зброю з написом "За храбрость" і діамантові знаки ордена св. Анни. Улітку того ж року очолював загін кораблів, успішно атакував фортецю Інада (нині м. Ігнеада, Туреччина) на зх. чорномор. березі, за що отримав орден св. рівноапостольного кн. Володимира 3-го ст. Після того обійняв посаду обер-інтенданта Чорномор. флоту. 1832 підвищений у ранзі до контр-адмірала. 1834 звільнений у відставку.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Мелихов В.И. Описание действий Черноморского флота в продолжение войны с Турциею в 1828 и 1829 годах. "Морской сборник", 1850, № 3–4
  2. Общий морской список, ч. 10. СПб., 1898
  3. Белавенец П. Критский Николай Дмитриевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903
  4. Пряхин Ю.Д. Участие моряков-греков в боевых действиях российского флота. В кн.: Подвижники й меценати. К., 2001
  5. Доценко В.Д. Словарь биографический морской. СПб., 2001
  6. Чертопруд С.В. Российские адмиралы. М., 2004.

Посилання:
  • ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ЗМІЇНИЙ О–В


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)