ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИВИЙ РІГ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. КРИВИЙ РІГ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krivii_Rig_mst (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИВИЙ РІГ

КРИВИЙ РІГ – місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, райцентр. Розташов. при злитті річок Саксагань та Інгулець (остання – прит. Дніпра). Залізничний вузол. Центр Криворізького залізорудного басейну. Нас. 692 тис. осіб (2006).

Першим постійним поселенням на тер., що нині входить до меж сучасного міста, був зимівник. Він згадується у складі створеної 1734 Інгульської паланки. Його буд-во пов'язують з іменем козака І.Рога, який в 60–70-х рр. 17 ст. обирався кошовим отаманом Чортомлицької Січі. Від 1770 в цьому зимівнику була розташов. ставка Коша Запорозької Січі. Після завершення російсько-турецької війни 1768–1774 по тутешній тер. проліг новий поштовий тракт, одна зі станцій якого 1775 була заснована в місц. урочищі – К.Р. Біля станції утворилося поселення з однойменною назвою, згодом воно отримало статус держ. слободи.

1781 слобода К.Р. стала волосним центром, її нас. налічувало 216 осіб.

Перший наук. опис К.Р. був підготовлений 1774 Й.-А.Гюльденштедтом і видрукуваний 1791 в книзі "Путешествие через Россию и в Кавказских горах".

У 2-й пол. 18 ст. в районі К.Р. починається розробка залізної руди. Докладний опис криворізьких руд дав акад. В.Зуєв, який побував тут 1781.

1817 К.Р. згадується в "Списке казенных селений Херсонского и Александрийского уезда, которые в 1816–1817 гг. были обращены в военные поселения" (див. Військові поселення). Тут були розташов. два ескадрони Бузького уланського полку. Нас. становило 1336 осіб. 1857 військ. поселення К.Р. переведено до розряду сіл, а 1860 отримало статус містечка Херсонського пов. Херсонської губернії.

Пром. видобуток криворізької залізної руди і археол. дослідження краю започаткував О.Поль. 1881 було відкрито перший на Криворіжжі Саксаганський рудник з видобутком руди кар'єрним способом. Великий вплив на розвиток економіки Криворіжжя справило спорудження 1881–84 Катерининської залізниці, яка зв'язувала Кривбас з пром. р-нами Придніпров'я і Донбасу (505,6 км; див. також Залізничне будівництво в Україні). 1897 Криворізький залізорудний р-н зайняв перше місце в Росії з видобутку руди. На 1900 тут діяли 79 рудників. У 1890-ті рр. в К.Р. з'явилася нова галузь промисловості – металургійна, це зумовило значний приплив сюди населення. На кін. 19 ст. на тер., що входить до складу сучасного міста, проживало 35 тис. осіб.

На поч. 20 ст. К.Р. – містечко Криворізького пов. Катеринославської губернії. Після громадянської війни 1918–21 у Кривбасі почалося відновлення зруйнованих і буд-во нових шахт. 1922 створений Південнорудний трест, який об'єднав залізні та марганцеві рудники.

1923–30 К.Р. – центр Криворізької округи. Місто від 1926. Райцентр 1923–31, 1939–59 та від 1965. Від 1932 – у складі Дніпроп. обл.

1930 в місті почала діяти головна контора тресту "Руда", 1931 почалося буд-во з-ду "Криворіжсталь", його перша домна стала до ладу 1934. 1940 до складу діючих увійшла найбільша на той час в СРСР шахта "Гігант". Нас. міста з 1925 до 1941 зросло в 4 рази і становило 212 878 осіб.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 14 серп. 1941 до 22 лют. 1944 К.Р. був окупований військами вермахту. 1941–43 в місті діяли підпільна антифашист. організація на чолі з Ю.Козаченком, підпільна група "Дзержинець" та ін.

Після звільнення Кривбасу тут одразу ж почалося інтенсивне відновлення шахт, у листоп. 1944 вже працювали 20.

На поч. 21 ст. К.Р. – великий індустріальний центр, провідні галузі пром-сті – металургійна, маш.-буд., будматеріалів.

Археол. пам'ятки: поселення періоду палеоліту пізнього, скіф. кургани (див. Скіфи).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Рубин П. Криворожский бассейн и его железные руды. СПб., 1900
  2. Описание населенных мест Екатеринославской губернии на 1 января 1925 г. Екатеринослав, 1930
  3. Варгатюк П. Криворіжжя: Путівник. Дніпропетровськ, 1969
  4. ІМіС УРСР. Дніпропетровська область. К., 1969
  5. Кривому Рогу – 200. Дніпропетровськ, 1975
  6. Новик Л.И., Кан Д.И. Кривой Рог: Путеводитель-справочник. Днепропетровск, 1986
  7. Кривий Ріг: Історичний розвиток. Web.: Місто Кривий Ріг: Офіційний сайт Криворізького міськвиконкому (http://www.kryvyirih.dp.ua/index.html).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КІШ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КРИВОРІЗЬКА ОКРУГА
  • КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • ПОЛЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СКІФИ
  • СЛОБОДА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕРМАХТ
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗУЄВ ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • АБВЕР
  • АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ (АПНУ)
  • БЕРЕЗНЕГУВАТО-СНІГІРІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 Р.
  • БИКОВ ЛЕОНІД ФЕДОРОВИЧ
  • ДНІПРОБУД
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЕЛЬВОРТІ РОБЕРТ І ТОМАС
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ФЕДЕНКО ПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГAЄВСЬКИЙ СТЕПАН ЮХИМОВИЧ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСРР–УРСР
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КРИВОРІЗЬКА ОКРУГА
  • ЛЕНІНА ОРДЕН
  • ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ МАРІЯ ІВАНІВНА
  • МІСТО
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НІКОПОЛЬ
  • НІКОПОЛЬСЬКО-КРИВОРІЗЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОКРУГА
  • ПАЛАНКА
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОЛЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПРОСВІТА (1941–1943)
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РУССКИЙ ПРОВИДАНС
  • САЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ АНТОНОВИЧ
  • СЕМЧИШИН ТИМІШ
  • ШЕВЧЕНКО ВАЛЕНТИНА СЕМЕНІВНА
  • СТЕПОВИЙ ФРОНТ, 1943
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • УДОВЕНКО ГЕНАДІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)