ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИВИН

  Бібліографічне посилання: Тесленко І.А. КРИВИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krivin (останній перегляд: 25.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИВИН

КРИВИН – назва у 18–19 ст. резиденції князів Яблоновських. Резиденція була розташов. на правому березі р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) в однойменному населеному пункті (нині це с. Старий Кривин Славутського р-ну Хмельн. обл., за12 кмвід райцентру; залізнична станція). Тутешнє поселення уперше згадується в джерелах 1534 як володіння князів Острозьких. Після смерті Анни-Алоїзи Острозької (1654), вдови віленського воєводи Яна-Кароля Ходкевича, частину Острозької волості разом з поселенням К. успадкував Ян Замойський, який згодом передав свої права на неї кн. Олександру Конецпольському. Князі Яблоновські стали власниками К. 1690 і володіли ним до серед. 19 ст. У цей період дідичами маєтку були представники однієї з гілок роду, а саме нащадки гетьмана великого коронного Станіслава-Яна Яблоновського: Ян-Станіслав (п. 1731), Станіслав-Вінцентій (1694–1754), Антоній-Варнава (1732–99), Максиміліан (1785–1846) та Владислав (1834–75).

За однією з версій, резиденція К. була збудована на кошти гетьмана Станіслава-Яна Яблоновського (1634–1702) наприкінці 17 ст., але більш імовірним є припущення про її зведення нащадками князя в 1-й пол. 18 ст. За свідченням мандрівників, Кривинський палац з великими, виготовленими з чеського скла, вікнами стояв на високому підмурівку і був оточений широкими каналами та чудовим парком, закладеним 1800–01 відомим майстром Діонісієм Маклером. Всередині палацу, прикрашеного картинною галереєю, розміщувалися велика колекція монет, мінералів, б-ка та родовий архів, в якому, між іншим, зберігалася частина архіву князів Острозьких.

Для сплати величезних боргів, успадкованих від батька, Владислав Яблоновський був змушений у серед. 19 ст. передати Кривинський маєток в управління Острозькій дворянській опіці й переїхати до ін. свого володіння – с. Плужне (нині село Ізяславського р-ну Хмельн. обл.), де незабаром було зведено нову резиденцію. На поч. 1856 К. придбала під час публічного торгу дружина дійсного статського радника графиня Наталія Зубова.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Raczyński E. Dziennik podróży do Turcyi, odbytej w roku 1814. Wrocław, 1821
  2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 4. Warszawa, 1883
  3. Dunin-Karwicki J. Wędrówka od źródeł do ujścia Horynia. Kraków, 1891
  4. Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga: materyały do historyi Wołynia. Warszawa– Kraków, 1913
  5. Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, t. 5. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1994
  6. Старий Кривин: дослідження та матеріали з історії Південно-Східної Волині. Білий Данаєць–Остріг, 2005.

Посилання:
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)