Бібліографічне посилання: Удод О.А. КРИВОНОС Петро Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krivonos_P (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИВОНОС Петро Федорович (12.07(30.06).1910–19.10.1980) – один з ініціаторів соціаліст. змагання (стахановського руху) на залізничному транспорті УСРР/ УРСР в 1930-х рр. Герой Соц. Праці (1943). Н. в м. Феодосія. Від 1929 – чл. ВКП(б)–КПРС. Прославився 1935: працюючи машиністом у депо на ст. Слов'янськ Південнодонец. залізниці, збільшив форсування котла паровоза і досяг небувалого на той час використання потужності локомотива – удвічі підвищив технологічну швидкість грузових поїздів. Мав численних послідовників ("кривоносівці"). Від 1937 працював нач. депо ст. Слов'янськ, згодом – нач. Південнодонец. – та пізніше – Північнодонец. – залізниць, з 1946 – нач. Пд.-Зх. округу залізниць. 1953, після закінчення Моск. електромех. ін-ту інженерів залізничного транспорту, призначений на посаду нач. Пд.-Зх. залізниці і відтоді займав її беззмінно 27 років.

Обирався делегатом з'їздів ВКП(б)/КПРС і КП(б)У/КПУ, чл. ЦК КПУ. 1939–52 – чл. Центр. ревізійної комісії ВКП(б). Був депутатом ВР СРСР 1–5-го скликань (1937–62) та ВР УРСР 7–10-го скликань (1967–80).

Нагороджений 4-ма орденами Леніна, 4-ма орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, ін. орденами та багатьма медалями.

П. у м. Київ, похований на Байковому цвинтарі.