ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИЖАНОВСЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРИЖАНОВСЬКИЙ Микола Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krizhanovskiy_M_A (останній перегляд: 15.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИЖАНОВСЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ

КРИЖАНОВСЬКИЙ (Крижанівський) Микола Андрійович (11.11 (30.10).1818–11.05(29.04).1888) – військ. і держ. діяч Російської імперії, письменник. Генерал-ад'ютант (1862). Н. в сім'ї дворян Санкт-Петерб. губернії. 1837 закінчив артилер. уч-ще в Санкт-Петербурз і, отримав звання офіцера і був залишений у цьому ж навч. закладі. 1839 направлений служити в гвард. артилер. бригаду, потім відряджений до Берліна (Німеччина) помічником військ. агента, вдосконалювався як фахівець. Від 1842 – офіцер з особливих доручень при начальникові Чорномор. берегової лінії на Кавказі. 1850 – штаб-офіцер Арсеналу в Києві. Учасник Кримської війни 1853–1856, нач. артилерії Пд. армії. 1854 за здобуття фортеці Силістрія (нині м. Силістра, Болгарія) нагороджений золотою шаблею з написом "За храбрость". Став генерал-майором, був одним з організаторів Севастопольської оборони 1854–1855. Зазнав контузії. 1856 в час. "Артиллерийский журнал" виступив з передмовою до статті підпоручика В. Лугинина "Некоторые исторические достопримечательности обороны Севастополя". Перебуваючи того року в Одесі, адресував до цього самого журналу спогади "Посещение лагеря союзников на Федюхинских горах" (публікація викликала жваві відгуки; 1857 опубліковані цим самим виданням).

Від 1857 у С.-Петербурзі керував артилерійським училищем й Михайлівською артилерійською академією, написав і оприлюднив "Очерк устройства и хозяйства французской артиллерии с изложением главных оснований организации французской армии", "Замечания, сделанные в течение войны 1854–1856 года по снабжению войск огнестрельными припасами и оружием", "Обзор сведений, полученных с театра войны из Италии" та ін. 1861 виконував обов'язки нач. гол. штабу 1-ї армії та особливої канцелярії намісника Царства Польського, варшавського генерал-губернатора, був утверджений генерал-лейтенантом. 1862 відкликаний до С.-Петербурга, підвищений до генерала від артилерії, призначений головою комісії зі складання військово-суд. статуту. 1863 призначений пом. командира Кронштадського порту, 1864 – пом. командувача Віленського військ. округу, 1865 – оренбурзьким генерал-губернатором. За вдалий наступ рос. військ проти Бухарського ханату 1866 удостоєний ордена св. Георгія 3-го ст.

1881 урядова ревізія виявила в Оренбурзькому краї незаконні оборудки. К. було увільнено із займаної посади, а очолювані ним генерал-губернаторство та Оренбурзький військовий округ було скасовано. Вийшовши у відставку, займався літературною діяльністю. 1884 в ж. "Русский вестник" обнародував роман "Дочь Алаяр-хана", 1886 у місячнику "Русская старина" – мемуари "Севастополь и его защитники в 1855 г." Досліджував історію польського повстання 1863–1864.

П. у с. Матвіївка Золотоніського пов. Полтав. губ. (нині село Золотоніського р-ну Черкаської обл.).

Посмертно побачила світ його худож. проза: "На берегу Черного моря" ("Русское обозрение", 1897, № 1–12), "Казачка" (СПб., 1905).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Веревкин Н. Письмо к редактору Артиллерийского журнала. "Артиллерийский журнал", 1857, № 5
  2. А.А. Об артиллерийских лекциях при гвардейской артиллерии. Там само, 1858, № 3
  3. П.Ф. Правила приема войсками предметов артиллерийского довольствия, собранные бывшим штаб-офицером по искусственной части Киевского арсенала Н.Крыжановским, части 1 и 2. Там само, 1859, № 1
  4. Лобысевич Ф. Главные начальники Оренбургского края: 1734–1870. "Военный сборник", 1872, № 5
  5. [ Роткирх В.А. ] Солдатская песня 1861 года. "Русский архив", 1884, кн. 3
  6. Милошевич Н.С. Севастополь в ночь с 27 на 28 августа 1855 г.: По поводу Записок генерала Крыжановского "Севастополь и его защитники в 1855 г." "Русская старина" 1886, № 12
  7. Крыжановский Николай Андреевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903
  8. Пащенко М.В. Крыжановский. В кн.: Русские писатели: 1800–1917, т. 3. 1994
  9. Оренбург-260. Оренбург, 2003.

Посилання:
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КИЇВ
  • ОДЕСА
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ОБОРОНА 1854–1855
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)