ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРОЛЕВЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. КРОЛЕВЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krolevets (останній перегляд: 15.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРОЛЕВЕЦЬ

КРОЛЕВЕЦЬ – місто Сумської області, райцентр. Розташов. при впадінні р. Свидня в р. Реть (прит. Сейму, бас. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 24,6 тис. осіб (2004).

До цього часу (поч. 21 ст.) тер. міста археологами досліджена недостатньо, поодинокі розкопки дають змогу говорити лише про те, що люди тут господарювали ще в епоху енеоліту, в 5 ст. тут зводили житла, у 12 ст. тут було 2 поселення, на межі 17 ст. виникло с. Подолово. Власне К. (точніше поселення, що згодом – після зведення тут укріплень – отримало назву К., можливо, від польс. слова "круль", що означає король) був заснований на поч. 17 ст. (імовірно 1601) вихідцями з Правобережної України. Розвитку міста сприяло його розміщення – на перехресті двох торг. шляхів, що вели з Києва до Москви: одного – через Новгород-Сіверський і Калугу (нині місто в РФ), другого – через Глухів на Орел і потім на Тулу (нині обидва міста в РФ). За Деулінським перемир'ям 1618 поселення відійшло до Польщі і було подароване польс. магнату Щ.Вишлю. 1638 К. згадується як місто. 1644 польс. король Владислав IV Ваза надав місту магдебурзьке право. 1648–1781 – сотенне м-ко Ніжинського полку. 1657 місцеві козаки виступили проти гетьмана І.Виговського. Наприкінці 1663 місто захопило об'єднане військо польс. короля Яна II Казимира Ваза та правобереж. гетьмана П.Тетері, але вже на поч. наступного року містом оволодів рос. воєвода кн. Г.Ромодановський. У 18 ст. мав ярмарок. Після поділу Лівобережної України на три намісництва 4 черв. 1782 був затверджений герб К.: "Архангел Михаїл в одежі воїна, стоїть на чорному змієві, зв'язаному у вузол, тримає в одній руці оголений меч, а в другій – ваги золоті, у синьому полі". Від 1782 К. – повітове місто (з 1796 – заштатне) Новгород-Сіверського намісництва, від 1797 – Малоросійської губернії, а з 1802 – Чернігівської губернії. Від 1803 – знову повітове місто. В "Описах Лівобережної України кінця ХVIII – початку ХIХ ст." вміщено два плани К. з позначеними укріпленнями. У 17–18 ст. К. – один з найбільших осередків укр. худож. ткацтва та центр торгівлі України з Росією. У 19 ст. вироби місц. ткачів (рушники, скатерки, запаски тощо) були відзначені медалями Паризької, Лондонської, Туніської виставок, отримали почесні відгуки Барселонської, Копенгагенської, багатьох рос. виставок.

1860 в місті було 7209 жителів, 1913 – 16,5 тис.

1923–30 – райцентр Кролевецької округи (див. Округа), 1932–39 – Чернігівської області, від 1939 – Сум. обл. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівцями з 3 верес. 1941 по 2 верес. 1943. Під час окупації в околицях К. діяв партизан. загін на чолі з В.Кудрявським, що згодом увійшов до партизан. з'єднання під командуванням С.Ковпака.

1999 відроджено Кролевецький Хрестовоздвиженський ярмарок. На поч. 21 ст. в місті діяло 20 пром. підприємств, у т. ч. ЗАТ "Кролевецький арматурний завод", ВАТ "Кролевецький ремонтно-механічний завод", ВАТ "Фабрика “Художнє ткацтво”". Через К. проходять залізниця та автомагістраль Київ–Москва.

У К. народилися, зокрема: етнограф Г.Калиновський, учений-лісівник, основоположник лісової дослідної справи в Російській імперії В.Огієвський (1861–1921; див. Огієвські), дерматовенеролог, один з організаторів мед. від-ня при Вищих жін. курсах у Києві С.Томашевський (1854–1919), педагог Т.Лубенець (1855–1936), художник-авангардист, мистецтвознавець, письменник О.Грищенко (1883–1977), поет-перекладач М.Лукаш (1919–88).

Пам'ятки арх-ри: Спасо-Преображенська церква (освячена 1782; нині використовується за прямим призначенням), міська управа (кін. 19 ст.), залізничний вокзал у місті (1905).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Сумська область. К., 1973
  2. Гурьев А.Д. История города Кролевца. Сумы, 1994
  3. Карась А.В. З історії міста Кролевця. Суми, 1995
  4. Кролевець. Web: Органи влади Кролевецького району (http://www. krolrda.gov.ua).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДЕУЛІНСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1618
  • ГЛУХІВ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МОСКВА
  • НАМІСНИЦТВО
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ, МІСТО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ОГІЄВСЬКІ
  • ОКРУГА
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЛАДИСЛАВ IV ВАЗА
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ГРЕКИ В УКРАЇНІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ
  • МЕДАЛІ УКРАЇНИ
  • РИХЛІВСЬКИЙ ПУСТИННО-МИКІЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР
  • САХНОВСЬКІ
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЯРМАРОК
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)