ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П., Грузін Д.В. КРУК Григорій Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruk_G (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ

КРУК Григорій Якович (Kruk Gregor; 30.10.1911–05.12.1988) – скульптор, графік. Н. в с. Братишів (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франк. обл.) в родині галицького гончара. В його майстерні К. почав ліпити з глини. Після закінчення Станіславської деревообробної школи навч. в Мистецько-пром. школі м. Львів, працював у майстернях різьбяра А.Ковера та скульптора С.Литвиненка. 1932 вступив на скульп-турне відділення Краківської акад. мист-в, вчився там (до 1934) у К.Ляшка. 1936–40 як стипендіат Українського наукового інституту в Берліні вчився в Берлінській акад. мист-в у професорів А.Фоке, О.Гіцбергера, Ф.Блачека, А.Кранца і А.Бреккера. У роки Другої світової війни мешкав у Німеччині. 1942 відвідав Батьківщину. Восени цього ж року взяв участь у Великій мистецькій виставці. Набув досвіду європ. мистецьких шкіл. Жив у Мюнхені. 1946 його майстерню відвідували українці, які жили в таборах для біженців ("переміщених осіб"), зокрема М.Дмитренко й С.Гординський. Після Паризької виставки 1954 до К. прийшло визнання. 1955 була організована його виставка в Бонні (ФРН), 1957 – у Римі (Італія), 1961 – у Нью-Йорку та Філадельфії (США), 1962 – у Берліні (Німеччина), 1963 – у Торонто (Канада). 1964 у Ватикані Папа Римський Іоанн Павло II нагородив К. дипломом і медаллю за виконані ним у Римі скульптурні портрети кардинала Й.Сліпого та Папи Римського Павла VI. 1968 К. виставлявся в Мерано (Італія) та Вільдбаді (ФРН), 1970 – у Дубровніку (Югославія, нині місто в Хорватії), 1971 – у Генті (Бельгія), 1986 – у Кіхлі (Велика Британія). Побував також у Франції, Нідерландах, Австрії, Греції, Туреччині. Належав до Мюнхенського товариства мистецтв.

Був самотнім, любив подорожувати, від середини 1980-х рр. тяжко хворів, перебрався до пансіонату для самотніх людей, де мав кімнату й окреме місце для роботи над скульптурою.

Осн. темами його творчості були туга за рідною землею, доля селян, істор. минуле України. Він створив понад 300 монументальних і малоформатних скульптур, зокрема, скульптурні портрети: Анни Ярославни, вел. кн. київ. Володимира Святославича, Т.Шевченка, Л. ван Бетховена, М.В.Лисенка, В.Стефаника, С.Петлюри, І.Мазепи, своїх колег і друзів – С.Гординського, Я.Гніздовського, Г.Мазепи, В.Янева.

Твори: "Родина втікачів" (1938), "Голівка хлопчика" (1938), "Мати з дитям" (1944), "Селяни перед розстрілом у Станіславі" (1944–45), "Швачка" (1946), "Голова дитини" (1959), "Стояча жінка" (1960), "Лежача" (1967), "Портрет батька" (1968), "Дівчина з глечиком" (1973), "Танцюристка" (1975).

П. у м. Мюнхен.

Спадкоємцем архіву К. та осн. частини його робіт є Український вільний університет (Мюнхен). Частина творів зберігається в Нац. музеї (Париж), Брит. музеї (Лондон), музеях ін. країн, у приватних колекціях, 16 творів – у власності Спілки українців Британії. В Україні творів К. небагато: бронз. скульптура "Бандурист" (1958) та 7 малюнків у Національному художньому музеї України (Київ), в Івано-Франк. худож. музеї – "Дівчина, що читає книжку" – та 6 рисунків у Львів. ін-ті прикладного та декоративного мист-ва.

1992 в Івано-Франківську відбулася міжнар. конф. "Григорій Крук і європейська пластика середини ХХ ст.", де було ухвалено рішення про створення Міжнар. фонду Г.Крука.

У м. Братислава (Словаччина) засновано шкільний музей Г.Крука.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Мій шлях до різьби. В кн.: Збірник на пошану проф. д-ра Володимира Янева. Мюнхен, 1983.
Література:
  1. Гординський С. Крук, Павлось, Мухин: Три українських різьбяри. Мюнхен, 1947
  2. Книга творчості українських митців поза Батьківщиною. Філадельфія, 1981
  3. Попович В. Українська тематика в творах Григора Крука. "Нотатки з мистецтва" (Філадельфія), 1986, № 26; Даревич Д. Григорій Крук – співець селянської долі. "Сучасність", 1987, №7/8
  4. Її ж. З нагоди виставки скульптур Григорія Крука в Англії. "Визвольний шлях", 1987, № 8/9
  5. Попович В. Григорій Крук. "Сучасність", 1990, № 6
  6. Качуровський І. Григор Крук, скульптор, якого не знають на Україні. "Україна", 1990, № 1
  7. Мельник В. Мистецтво, народжене сонцем і землею: Скульптор Григорій Крук повертається в Україну. "Культура і життя", 1992, 19 груд.
  8. Григорій Крук та європейська пластика середини ХХ століття: Матеріали міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 3–5 грудня 1992 р.). К., 1995
  9. Стебельський Б. Григорій Крук. В кн.: Українці в Берліні 1918–1945. Торонто, 1996
  10. Гентош О. Мистецтво Григорія Крука повертається у Львів. "Вісник Львівської Академії мистецтв", 1998, вип. 9
  11. Кишакевич-Качалуба Х. Спомин про Григора Крука. Там само
  12. Трач І. Стежки українські. "Зерна", 2004, № 6–7
  13. Морозюк В. Пом'яник-2. Івано-Франківськ, 2006
  14. Пекарська Л. Розшукуються викрадачі картини та скульптури з бібліотеки ім. Т.Шевченка в Лондоні. "Музеї України", 2007, квіт.
  15. Те саме. Web: Музеї України (http://museum-ukr

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АННА ЯРОСЛАВНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГНІЗДОВСЬКИЙ ЯКІВ
  • ГОРДИНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КИЇВ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ В КИЄВІ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СЛІПИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ В БЕРЛІНІ (1926-1945)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)
  • ВАТИКАН
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ЯНІВ ВОЛОДИМИР-МИХАЙЛО ОСИПОВИЧ
  • ЮГОСЛАВІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)