ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА

  Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КРУШЕЛЬНИЦЬКА Марія Тарасівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krushelnitska_M_T (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА

КРУШЕЛЬНИЦЬКА Марія Тарасівна (Шушкевич Арета; н. 31.12.1934) – піаністка і педагог. Проф. (1991). Засл. артистка УРСР (1989), нар. артистка України (2005). Онука А.Крушельницького та М.С.Крушельницької, племінниця В.Крушельницької, І. Крушельницького, Б.Крушельницького й О.Крушельницького, двоюрідна сестра Л.Крушельницької. Н. в м. Харків через кілька днів після того, як її батька – Т.Крушельницького – стратили в Києві за вироком виїзної сесії Військ. колегії Верховного суду СРСР як шпигуна і терориста (разом з ним були тоді ж розстріляні її дядько Іван, а також іще 26 осіб, у т. ч., зокрема, Г.Косинка та Д.Фальківський). Щоб приховати від злого поголосу – "ворог народу" – походження своєї доньки, мати – Стефа Крушельницька – назвала її так, як заповів батько – Аретою, й записала під своїм дівочим прізвищем Шушкевич. Від 1935 разом з матір'ю жила в Курську (нині місто в РФ), туди була заслана її матір після страти батька та арешту діда, тітки і дядьків (1937 всі вони були страчені в місцях позбавлення волі; бабуся померла ще 1935). Після визволення Галичини від гітлерівської окупації в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 разом з матір'ю переїхала до Львова. Тут у соборі святого Юра її охрестили і дали друге ім'я – Марія, на честь бабусі. 1952 закінчила Львів. середню (10-річну) спеціалізовану муз. школу (по класу фортепіано О.Процишина) при Львів. консерваторії. За сприяння композитора А.Кос-Анатольського, який свого часу знав діда К. і приятелював з її батьком, ще у Львові її гру прослухав відомий музикант Г.Нейгауз і тут же запросив її на навчання до свого класу в Моск. консерваторії. Невдовзі вона почала виступати з сольними концертами. По закінченні консерваторії 1957 продовжила навчання в аспірантурі (кер. – Г.Нейгауз). 14 січ. 1958 був реабілітований її батько і вона отримала новий паспорт, в якому була записана як Марія К. 1960 закінчила аспірантуру й переїхала до Львова, стала працю-вати викл. Львів. консерваторії (з 2000 – Львівської муз. акад.), з 1991 – проф., двічі обиралася її ректором.

З сольними концертами виступала в Києві, Львові, Миколаєві, Херсоні, Одесі, Тернополі, Рівному, Ужгороді, Чернівцях, Сумах, Луцьку, Вінниці, Луганську, Донецьку, Черкасах, Полтаві, Чернігові, а також у країнах Зх. Європи та Америки.

У її репертуарі твори: Л. ван Бетховена, Р.Шумана, Й.Брамса, О.Скрябіна, С.Рахманінова, А.Кос-Анатольського, Л.Ревуцького, В.Косенка, С.Людкевича, М.Колесси, Р.Сімовича, Вас.Барвінського, М.Скорика та ін.

Виступала також солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова, Донецька (під орудою диригентів М.Колесси, Ю.Луціва, С.Турчака та ін.).

Виконавська майстерність К. відзначалася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. В її інтерпретації завжди відчувалися піднесеність почуттів, неповторний особистий тон інтонації, схвильованість динамічних відтінків. К. – артистка емоційного типу. Її індивідуальність під час виконання була відчутна в мелодійній вимові – в активній, щирій і небайдужій інтонації. Звукова палітра була багата й різноманітна. Виконавський стиль – глибоко романтичний і національний.

Ще за доби СРСР К. награла альбом з двох платівок (на рад. фірмі "Мелодія"). Уже за часів незалежної України видала компакт-диск з музичними та поетичними творами А.Кос-Анатольського.

Лауреат Респ. конкурсу піаністів ім. М.Лисенка в Києві (1962, 2-га премія).

Серед її учнів – Й.Ермінь.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Кашкадамова Н. Грає Марія Крушельницька. "Музика", 1985, № 5
  2. Білинська Л. Речиталь Марії Крушельницької. "Культура і життя", 1987, 23 серп.
  3. Олексюк М. Молода осінь піаністки. "За вільну Україну", 1994, 27 груд.; Попович Ж. Двічі народжена із Крушельниць. "Дзеркало тижня", 2005, № 42 (570), 29 жовт. – 4 листоп.
  4. Лисенко І. Словник музикантів України. К., 2005.

Посилання:
  • БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДОНЕЦЬК
  • ФАЛЬКІВСЬКИЙ ДМИТРО НИКАНОРОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ХАРКІВ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОЛЕССА МИКОЛА ФІЛАРЕТОВИЧ
  • КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КОСЕНКО ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ
  • КОСИНКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ВОЛОДИМИРА АНТОНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛУГАНСЬК
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • НЕЙГАУЗ ГЕНРІХ ГУСТАВОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ПОЛТАВА
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РІВНЕ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОБОР СВЯТОГО ЮРА У ЛЬВОВІ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТУРЧАК СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • УЖГОРОД
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ВОЛОДИМИРА АНТОНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКІ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)