ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА

  Бібліографічне посилання: Фільц Б.М. КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія Амвросіївна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krushelnitska_S_A (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА

КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія Амвросіївна (23.09.1872–16.09. 1952) – оперна та камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1951). Здобула всесвітнє визнання поруч з Е.Карузо, М.Баттістіні, Т.Руффо, Ф.Шаляпіним. Виконувала різнопланові сопранові партії (була неперевершеною у драматично насичених), зокрема з опер Р.Вагнера, Р.Штрауса, Дж. Пуччіні. Останній вважав її "найпрекраснішою й найчарівнішою Батерфляй". Володіла дуже сильним, дзвінким голосом із специфічним "оксамитовим" тембром, широким діапазоном у 3 октави, чудовою дикцією, яскравим акторським хистом та артистизмом. Мала надзвичайну муз. пам'ять (могла вивчити оперну партію за 2–3 дні), визначну віртуозну техніку, чудову зовнішність, співала на 7-ми європ. мовах.

Н. в с. Білявинці (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.) в родині священика. Замолоду виявила чималі муз. здібності: навч. гри на фортепіано, брала участь у хорах і виставах аматорських театрів, "Руської бесіди" в Тернополі, диригувала хором, вивчала нар. пісні. Закінчила Львів. консерваторію як мецо-сопрано (1893, клас В.Висоцького). 1893–94 вдосконалювалася в Мілані в театрі "Ла Скала" (Італія; як лірико-драм. сопрано, клас Ф.Креспі), 1895 – у Відні (клас Генсбахера, вивчала опери Р.Вагнера). Артистичну діяльність розпочала в концертах львів. "Бояна". 1893 дебютувала на сцені Львів. опери в партії Леонори ("Фаворитка" Д.-Г.Доніцетті). Виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста (1895, обидва міста в Італії), Одеси (1896), Буенос-Айреса ("Колон", 1897, Аргентина), Варшави (Великий театр, 1898–1902), Санкт-Петербурга (1899, 1900, 1901), Парижа ("Гранд-Опера", 1902, Франція), Неаполя ("Сан-Карло", 1903), Генуї (1904), Мілана ("Ла Скала", 1904, 1906, 1909, 1915, усі Італія), Каїра (1904, Єгипет), Риму (1905, Італія) тощо. Виконала близько 60 партій в операх Р.Вагнера, Дж.Верді, Дж.Пуччіні, Ш.Гуно, Ж.Бізе, Р.Штрауса, М.Масне, С.Гулака-Артемовського, П.Чайковського та ін. 1904 на запрошення Дж.Пуччіні блискуче виконала партію Баттерфляй у його опері "Чіо-Чіо-сан" (театр "Гранде", Трієст), після чого ця опера здобула всесвітнє визнання.

Від серед. 1920-х рр. залишила оперну сцену, виступала в камерних концертах (країни Зх. Європи, Канада, США). Була тонким, глибоким інтерпретатором творів К.Монтеверді, К.-В.Глюка, В.-А.Моцарта, Ф.Шуберта, Р.Шумана, Й.Брамса, М.Равеля, М.Мусоргського. 1928 гастролювала в Галичині.

Пристрасно популяризувала укр. музику. 1900 на сцені т-ру "Скарбка" (Львів) разом з О.Мишугою виступала в опері "Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського. Блискуче виконувала укр. нар. пісні, твори С.Людкевича. Брала участь у ювілейних концертах М.Шашкевича, Д.Січинського, М.В.Лисенка, у вшануванні пам'яті Т.Шевченка у Львові, Тернополі, Чернівцях, Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща) та ін. містах Галичини.

Світогляд сформувався під впливом І.Франка й М.Павлика, з якими підтримувала дружні стосунки. Була пов'язана творчою дружбою з В.Стефаником, О.Кобилянською, Н.Кобринською, М.В.Лисенком, Д.Січинським, О.Мишугою, Ф.Шаляпіним, М.Менцинським, А.Тосканіні, Дж.Пуччіні. Поміж партнерів по сцені: О.Мишуга, М.Баттістіні, А.Дідур, В.Флоріанський, Е.Карузо, Т.Руффо та ін.

Від 1939 проживала у Львові, де активно включилася в муз. життя. 1946–51 – проф. Львів. консерваторії.

П. в м. Львів. Похована на Личаківському цвинтарі. На могилі 1978 встановлено пам'ятник (скульп. Т.Бриж).

У с. Біла Терноп. р-ну Терноп. обл. в будинку, де пройшло дитинство К., 1963 було відкрито Білецький меморіальний музей. Її ім'я присвоєно Терноп. муз. уч-щу, Львів. оперному театру та Львів. середній спец. музичній школі, вулицям у цих містах. 1989 у власному будинку К. у Львові (вул. Чернишевського, нині С.Крушельницької), де вона жила останні роки, відкрито меморіальний музей К., а також встановлено меморіальну дошку (скульп. Е.Мисько, 1977). Прижиттєвий портрет К. роботи Я.Музики зберігається у Муз.-меморіальному музеї К. у Львові. Існують також скульптурні портрети К. (В.Власов, Л.Бичанич, Я.Мотика, В.Одрехівський, Е.Мисько), медаль скульптора Фарнезі із зображенням співачки в ролі Саломеї. Про К. знято 2 кіноф-ми: "Пісня подолянки" (реж. Р.Фощенко, 1966, студія документальних фільмів), "Повернення Баттерфляй" (реж. О.Фіалко, 1983, Київ. кіностудія ім. О.Довженка); написані: роман-біографія В.Врублевської (1979), драма-легенда Б.Мельничука й І.Ляховського (Тернопіль, 1994) та балет М.Скорика "Повернення Баттерфляй" (Львів, 2006) за мотивами опери Дж.Пуччіні "Чіо-Чіо-сан". Видано зб. "Українські народні пісні з репертуару С.Крушельницької" (упорядник І.Майчик, К., 1971).

1997 на відзначення 125-річчя від дня народження К. було випущено ювілейну монету з її зображенням номіналом у 2 гривні. 1988 на честь К. було засновано фестиваль оперного мист-ва у Львові. 1991 в Україні засновано Міжнар. конкурс оперних співаків ім. С.Крушельницької (уперше відбувся у Львові, 20 листоп. – 1 груд. 1991).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Славетна співачка: Спогади і статті про Соломію Крушельницьку. Львів, 1956
  2. Муха А., Мазепа Л. Музично-театральне життя. В кн.: Історія української музики, т. 3. К., 1968
  3. Головащенко М. Чарівниця співу. "Музика", 1973, № 4
  4. Кортопассі Р. "Мадам Баттерфляй" – тріумф Соломії Крушельницької. "Музика", 1973, № 4; Герета І.П. Музей Соломії Крушельницької: Нарис-путівник. Львів, 1978
  5. Головащенко М. Соломія Крушельницька в "Ла Скала". "Музика", 1978, № 5
  6. Соломія Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листування, ч. 1–2. К., 1978–79
  7. Врублевська В. Соломія Крушельницька. К., 1979
  8. М., 1989 (рос. мова)
  9. Загайкевич М. Великій артистці. "Музика", 1980, № 4
  10. Віночок Соломії Крушельницької. Поезії і музичні твори. Висловлювання визначних діячів культури. Тернопіль, 1992
  11. Фільц Б. Родовід Григорія Савчинського, священика і письменника зі Звенигорода (діда Соломії Крушельницької). В кн.: Матеріали 6-ї наукової геральдичної конференції 27–29 березня 1997 р. Львів, 1997
  12. Її ж. Славетна співачка – гордість України. В кн.: Україна музична'98. К., 1998
  13. Її ж. Внесок старовинного роду Савчинських в культурно-мистецьке і духовне життя України. "Історія України. Маловідомі імена, події, факти", 1999, вип. 6
  14. Горак Я. Львівські виступи Соломії Крушельницької 1903 року у музично-критичній оцінці Анатоля Вахнянина. В кн.: Музична україністика: сучасний вимір, вип. 1. К., 2005
  15. Соломія Крушельницька та світовий музичний простір: Збірник статей. Тернопіль, 2007.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БОЯН, НАЗВА МУЗ. Т-ВА
  • ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • КОБРИНСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
  • КОБИЛЯНСЬКА ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА
  • ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • МИШУГА ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ФРАНКА ІВАНА НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІТАЛІЙСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ОДЕСИ
  • КОЛОМИЯ
  • КРАКІВ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКІ
  • ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
  • ОХРИМОВИЧ (ОХРІМОВИЧ) ВОЛОДИМИР ЮЛІАНОВИЧ
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • СЯДРИСТИЙ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)