ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П., Грузін Д.В. КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Тарас Антонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Krushelnitskii_T_A (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ

КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Тарас Антонович (псевд. – Чача; 14.03. 1909 – 15, за ін. даними, 17.12. 1934) – письменник, публіцист, перекладач, скрипаль, політ. діяч. Брат В.Крушельницької, І.Крушельницького, Б.Крушельницького й О.Крушельницького. Батько М.Т.Крушельницької. Дядько Л.Крушельницької. Н. в м. Коломия в сім'ї А.Крушельницького та М.С.Крушельницької. Початкову й основну гімназійну освіти здобув у Родауні (передмістя Відня), де до 1925 проживала його сім'я. Після переїзду сім'ї до Рогатина там закінчив повний гімназійний курс. У "Пласті" з 1926, присягу склав 1927 (пластовий псевд. – Чача). 1927 почав студіювати германістику у Львів. ун-ті, одночасно навч. у Вищому муз. ін-ті (клас скрипки в проф. Й.Москвичіва). Захоплювався хоровим співом, диригував хорами на Клепарові та Знесінні. 1928 брав участь у сутичках з поліцією під час святкування 10-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки на Свято-Юрській горі. Цього ж року налагодив контакти з Українською військовою організацією і став її чл. (з 1929 – Організація українських націоналістів). У серп. 1929 разом з групою старших пластунів здійснив мандрівку за маршрутом р. Рата (прит. Західного Бугу) – р. Західний Буг (прит. Вісли) – Сокаль – р. Луга (прит. Західного Бугу) – Володимир-Волинський – і далі по Волині (написав про цю подорож невелику оповідь "На тихих водах (хроніка першого водного, мандрівного пластового табору на Волині)" і видрукував її у вигляді брошури 1930), тоді ж склав слова й музику маршової пісні "Гей-гу, гей-га – таке то в нас життя" (після її переробки Тарасом Чубаєм, зокрема заміни в ній слів "Маршалок поведе нас" на "Бандера поведе нас", вона стала широковідомою).

Писав гумористичні оповідання і літературно-критичні фейлетони. 1930 був обвинувачений у причетності до терористичного замаху бойовиків УВО на торговельно-госп. виставці ("Таргах Всходніх") 1929 у Львові і засуджений до 3 років ув'язнення. Покарання відбув у львів. "Бригідках". 1931 його сестра Володимира опублікувала після закінчення нею незавершений ним через ув'язнення переклад "Зеленого какаду" А.Шніцлера. Перебуваючи в тюрмі, вивчив франц., англ. та іспанську мови. Після звільнення в жовт. 1932 одружився зі Стефанією Шушкевич (пластунка, чл. старшопластунського куреня "Ластівки"), тоді ж надрукував сатиричну повість "Будуємо галицький пантеон". У лип. 1934 разом з дружиною, яка закінчувала навчання на геогр. ф-ті в Краківському ун-ті, приїхав до Харкова, де на той час уже жила його рідня – батьки, сестра й брати.

У ніч з 5 на 6 листоп. 1934 був заарештований разом з братом Іваном і вивезений до Києва (дещо пізніше були заарештовані й ін. дорослі чл. його родини). 13–15 груд. цього ж року виїзна сесія Військ. колегії Верховного суду СРСР під головуванням В.Ульріха на підставі постанови ЦВК СРСР, яку власноручно підписав Й.Сталін одразу ж після вбивства С.Кірова 1 груд. 1934, про посилення боротьби з терористами засудила К. як шпигуна й терориста (разом з його братом Іваном, а також іще 26 особами з 37 звинувачуваних) до смерті (див. "Кіровський набір").

Страчений у м. Київ. Таємно похований в одній з братських могил, що були вириті на головній і бічній алеях на Лук'янівському цвинтарі, а потім зрівняні й утоптані.

Його дружина разом з народженою в Харкові 31 груд. 1934 донькою Аретою (пізніше названою Марією) була заслана до Курська (нині місто в РФ). Там вони пробули до весни 1943, а потім переїхали до Львова.

14 січ. 1958 К. був реабілітований.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Медведик П.К., Полєк В.Т. Крушельницький Тарас Антонович. В кн.: УЛЕ, т. 3. К., 1995
  2. Суровцева Н. Спогади. К., 1996
  3. Карамаш С. Розстріляні у Києві. "ЛУ", 2001, 14 черв.
  4. Крушельницька Л. Рубали ліс... Львів–Нью-Йорк, 2001
  5. Хлистун І.Г. Традиції виховання елітарного роду Крушельницьких. В кн.: Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного інституту імені М.Драгоманова, т. 45: Педагогіка. Філологія. К., 2004
  6. Карамаш С. Знищення родини Крушельницьких. В кн.: Київ: Скарбниця документальної пам'яті, вип. 1. К., 2006
  7. Трагедія родини Крушельницьких. "Хрещатик", 2006, № 139 (2934), 22 верес.
  8. Чорновол І. "Гей-гу, гей-га – таке то в нас життя...". Тарас Крушельницький. "Львівська газета", 2007, № 114 (184), 6 лип.
  9. Крушельницький Тарас. Web: Пластовий портал (http://www.plast. org.ua/100/krushelnystkyy)

Посилання:
  • БРИГІДКИ
  • ХАРКІВ
  • КІРОВ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ
  • КІРОВСЬКИЙ НАБІР
  • КОЛОМИЯ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ВОЛОДИМИРА АНТОНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • РОГАТИН
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • ВІДЕНЬ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА ВОЛОДИМИРА АНТОНІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКІ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)