ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУЗ КОРНЕЛІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРУЗ Корнелій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruz_Korneliy (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУЗ КОРНЕЛІЙ ІВАНОВИЧ

КРУЗ (Cruis, Крюйс, Крейц, Крейць, Крейс) Корнелій (Корнеліс) Іванович (14(04).06.1657–14(03).06. 1727) – моряк, адміністратор, гідрограф, адмірал (1721). Н. в м-ку Ставангер (Норвегія) у сім'ї голл. переселенців. З юних літ плавав на торг. суднах, 20 років перебував у королів. флоті (штатгальтер Республіки Сполучених провінцій (1672–1702) Вільгельм III Оранський був також королем Англії та Шотландії; 1689–1702), командував кораблями, став обер-екіпажмейстером Амстердамського порту. 1698 (1697) взятий рос. царем Петром I на службу в порту затоки Зюрдерзее Північного моря в чині старшого віце-адмірала. Допомагав цареві вербувати іноз. мор. фахівців. Склав правила поводження на рос. флоті (т. зв. Статті Крюйса), організовував спорудження адміралтейства у Воронежі (нині місто в РФ), потім обладнував гавань у Таганрозі (нині місто Ростовської обл., РФ), зміцнював фортецю Азов, створював Азовську ескадру. 1699 у ранзі командира судна "Благое начало" та пом. командувача флотилії брав участь в очоленому царем Петром I Керченському поході ("морской воинский караван"), склав нотатки про експедицію від Воронежа до Таганрога, Азова та Керчі, атлас р. Дон із картами Азовського й Чорного морів. Спеціально описав укр. козацькі човни (див. Чайка). До 1701 облаштовував азовські судна, від 1702 переведений на Біле море до м. Архангельськ (нині місто в РФ), займався наймом у Голландії майстрів корабельної справи для Рос. держави. 1704 командував першим рос. Балтійським флотом під час захисту Санкт-Петербурга від швед. військ, 1707 займав посаду заст. адміралтейського президента, 1708 зупинив наступ противника.

1710 повернутий до Воронежа і Азова. 1711 командував кораблем "Меркуриус" та азовським загоном на російсько-турецькій війні 1710–1713. Потому знову на Балтиці. За невдале керування тамтешньою кампанією 1713 у Північній війні 1700–1721 був засуджений 1714 на смерть, але помилуваний і засланий до Казані (нині столиця Татарстану, РФ). 1715 відновлений на службі, виконував обов'язки флотського генерал-інтенданта, завідував кораблебудуванням, магазинами, ластовими (вантажними) суднами. 1717 відряджений для оборони Ревеля (нині м. Таллінн – столиця Естонії), наприкінці того ж року призначений віце-президентом щойно сформованої Адміралтейств-колегії (за відсутності в ній 1722 генерал-адмірала Ф.Апраксіна керував флотом і всіма портами Російської імперії, запровадив регулярні відомчі метеорологічні спостереження).

П. у м. С.-Петербург. За заповітом похований в Амстердамі (Нідерланди).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. [ Берх В.Н. ] Жизнеописания первых российских адмиралов, или опыт истории Российского флота, ч. 1. СПб., 1831
  2. Материалы для истории русского флота, ч. 3. СПб., 1866
  3. Общий морской список, ч. 1. СПб., 1885
  4. Крюйс Корнелий Иванович. В кн.: Русский биографический словарь, [т. 9]. СПб., 1903
  5. Бестужев Н.А. Опыт истории российского флота. Л., 1961
  6. Шигин В. Организационная структура Российского флота в 18 веке. В кн.: Под Андреевским флагом. М., 1994
  7. Доценко В.Д. Словарь биографический морской. СПб., 2001
  8. Романов Б.С. Черноморскому флоту – быть!: Век 18. "Маринист", 2001, № 3
  9. Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия российского флота: 18 век. СПб, 2003
  10. Скрицкий Н.В. Флагманы Петра Великого. М., 2004
  11. Лурьє В.Н. Морской биографический словарь. СПб., 2005.

Посилання:
  • АЗОВ
  • ЧАЙКА, НЕВЕЛИКЕ СУДНО
  • КЕРЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1710–1711
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)