ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРУЗ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, ФОН

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРУЗ Олександр Іванович, фон [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruz_Oleksandr (останній перегляд: 13.11.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРУЗ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ, ФОН

КРУЗ (Крюйс, Крюз, Von Kruse) Олександр Іванович (Іоганович), фон (1731–16(05).05.1799) – моряк, адмірал (1790). Син датчанина, який вступив у підданство до рос. імп. Петра I й став капітаном-командором. Н. в м. Москва. Служив волонтером на мор. суднах, зокрема, під командуванням свого хрещеного батька, майбутнього віце-адмірала Джеймса Кеннеді.

17 (6) черв. 1753 утверджений унтер-лейтенантом рос. флоту. За укладеним потому контрактом іще 2 роки практикувався в мор. походах, 1756 приписаний до петерб. берегової команди. 1758 підвищений у лейтенанти, порядкував придворними яхтами імп. Єлизавети Петрівни.

На Семилітній війні 1856–1863 був поранений під Кольбергом (нині м. Колобжег, Польща). 11 трав. (30 квіт.) 1762 переведений у капітан-лейтенанти. 14 (3) квіт. 1766 призначений командиром фрегата "Надежда", 29 (18) квіт. став капітаном 2-го рангу, 27 (16) квіт. 1767 – командиром лінійного корабля "Евстафий Плакида", через рік – капітаном 1-го рангу.

Герой російсько-турецької війни 1768–1774. Під час Хіоської битви 5 лип. (24 черв.) 1770 командуване ним судно разом із узятим на абордаж ворожим флагманом вибухнуло, однак К. дивом урятувався. За подвиг відзначений орденом св. Георгія 4-го класу. Кілька років командував різними кораблями. На початку 1773 отримав од імп. Катерини II річну відпустку для відновлення здоров'я, після повернення на службу командував лінійним кораблем "Андрей Перво-званный", 1775 – лінійним кораблем "Пантелеймон". 1776 досяг бригадирського рангу.

1777 відряджений на посаду помічника командуючого флоту в Азовському та Чорному морях, 23 (12) черв. очолив флотилію в Керчі, а 8 лип. (27 черв.) – також патрульну флотилію в Балаклаві. 1778 з цими з'єднаннями (вони були підначальні командувачеві рос. військ у Криму й легкого Кубанського корпусу генерал-поручикові О.Суворову) забезпечував охорону південно-зх. частини Криму від Османської імперії. Сприяв утвердженню фактичного протекторату Російської імперії над Кримським ханатом.

Від 12 (1) січ. 1780 – капітан генерал-майорського рангу. Від 25 (14) цього ж місяця – контр-адмірал. Невдовзі був повернутий на Балтику. Від 1783 – віце-адмірал. 1790 на додачу до адміральського чину удостоєний орденів св. кн. Олександра Невського та св. Георгія 2-го класу, а також прикрашеної діамантами золотої шпаги з написом "За храбрость". 1796 нагороджений орденом св. Андрія Первозванного, 1797 – маєтностями "командорства", утвореного для нього імп. Павлом I.

П. у Кронштадті, де й похований на Лютеранському (Німецькому) цвинтарі.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. [ Берх В.Н. ] Жизнеописания первых российских адмиралов, или опыт истории российского флота, ч. 3. СПб., 1834; Крашенинников С.П. Круз Александр Иванович. В кн.: Военный энциклопедический лексикон, т. 4. СПб., 1843
  2. Милюков П. Адмирал Александр Иванович фон Круз. "Морской сборник", 1855, № 6
  3. Ал. Ск. [Соколов А.] Военные действия эскадры вице-адмирала Круза в троекратное сражение со шведскою эскадрою близ острова Сескара 23 и 24 мая 1790 года. Там само, 1857, № 9
  4. Аркас З.А. Начало учреждения Российского флота на Черном море и действия его с 1778 по 1798 год. "Записки Одесского общества истории и древностей", 1860, т. 4
  5. Тарле Е.В. Три экспедиции русского флота. М., 1956
  6. Скрицкий Н.В. Георгиевские кавалеры под Андреевским флагом. М. 2002
  7. Сухарева О.В. Кто был кто в России от Петра I до Павла I. М., 2005
  8. Широкорад А.Б. Адмиралы и корсары Екатерины Великой: звездный час русского флота. М., 2005.

Посилання:
  • БАЛАКЛАВА
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КЕРЧ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МОСКВА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СЕМИРІЧНА ВІЙНА 1756–1763
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КУМАНІ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)