ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРЮКОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КРЮКОВ Микола Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kryukov_M_O (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРЮКОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

КРЮКОВ Микола Олександрович (1800–11.08(30.07).1854) – військовик, декабрист, музикант. Брат О.Крюкова. З дворян. Син поміщика – нижегородського губернатора – та його дружини–англійки Єлизавети Манжен (Mangin). У дитинстві виховувався в пансіонах Москви та м. Нижній Новгород (нині в РФ), а також здобував освіту вдома у приватних педагогів. 1817 вступив до Моск. уч-ща колоноводів й ще під час свого навчання викладав там математику, був включений до імператорського почту за квартирмейстерською частиною. По завершенні навчання 22(10) берез. 1819 випущений прапорщиком.

Від весни 1820 перебував у Подільській губ., проводив картографічну зйомку місцевості, став одним із найближчих друзів П.Пестеля, входив до "Союзу благоденства", а згодом – до Пд. т-ва (див. Декабристів рух). 14 (2) квіт. 1822 номінований підпоручиком. За напрацьовані на службі матеріали нагороджений орденом св. Анни 4-го ст. (1822) і 10 квіт. (29 берез.) 1825 підвищений в чині до поручика.

Взяв участь у розробці планів антиурядового повстання, у створенні "Руської правди" та в її конспіративному збереженні. Як зв'язковий 1825 координував дії Тульчинської управи та Васильківської управи. У грудні того року одразу після арешту П.Пестеля обшуканий та затриманий у Тульчині генерал-ад'ютантами О.Чернишовим і П.Кисельовим. До 9 січ. 1826 (28 груд. 1825) був ув'язнений на головній квартирі 2-ї армії, після чого з жандармом відправлений до Санкт-Петербурга на допит. 17 (5) січ. допроваджений на головну гауптвахту Російської імперії, 18 (6) того ж місяця переведений до Петропавловської фортеці. Утримувався там в умовах суворого режиму до початку 1827.

Згідно з інкримінованим йому 2-м розрядом провини ("брав участь в умислі на царевбивство й знищення імператорської фамілії згодою; брав участь в умислі вчинити бунт і в поширенні таємного товариства покладанням на себе доручень та залученням товаришів"), 20 (8) лип. 1826 засуджений на політ. смерть і довічну каторгу, 22 (10) лип. за конфірмацією імп. Миколи I отримав 20-літній строк каторжних робіт з подальшим поселенням у Сибіру (невдовзі, 3 верес. (22 серп.) строк каторги змінено на 15-річний, а 20 (8) листопада 1832 – на 10-річний). Визначене покарання відбував з весни 1827 у Читинському острозі (нині м. Чита, РФ), з осені 1830 – у Петровському Заводі (нині м. Петровськ-Забайкальський, РФ). Як артист підтримував засланих декабристів грою на скрипці. 26 (14) грудня 1835 оголошений поселенцем. Навесні 1836 направлений мешкати з братом Олександром до с. Анашино (Онашино) Єнісейської губ. (нині село Красноярського краю, РФ), наприкінці року – до м. Міну-синськ тієї ж губернії (нині місто в Красноярському краї, РФ), де й помер.

На засланні займався рільництвом, відкрив школу, власним коштом утримував мінусинську богадільню.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Философские записи. В кн.: Избранные социально-политические и философские произведения декабристов, т. 2. М., 1951
  2. Из "Записной книжки". Там само.
Література:
  1. Сильванский [Павлов-Сильванский] Н.П. Материалы двадцатых годов. "Былое", 1907, № 7
  2. Базилевич В.М. Декабристы Крюковы, Вольф, Фаленберг и Борисовы в 1845 г. "Былое", 1925, № 5
  3. Троцкий И.М. Ликвидация Тульчинской управы Южного общества. Там само
  4. Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925
  5. Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов, т. 1–2. М., 1953
  6. Нечкина М.В. Движение декабристов, т. 1–2. М., 1955
  7. Восстание декабристов: Документы, т. 11. М., 1969
  8. Декабристы: Биографический справочник. М., 1988
  9. Михайлова М.С. Свод данных о декабристах (1826–1856 гг.). Красноярск, 1989.

Посилання:
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • КРЮКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗ БЛАГОДЕНСТВА
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУЛЬЧИНСЬКА УПРАВА
  • ВАСИЛЬКІВСЬКА УПРАВА

  • Пов'язані терміни:
  • КРЮКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)