ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУЇЛОВСЬКИЙ-САС ЮЛІЯН

  Бібліографічне посилання: Аркуша О.Г. КУЇЛОВСЬКИЙ-САС Юліян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kuilovskiy_Sas_Yu (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУЇЛОВСЬКИЙ-САС ЮЛІЯН

КУЇЛОВСЬКИЙ-САС Юліян (01. 05.1826–04.05.1900) – діяч Української греко-католицької церкви, митрополит Львівський і Галицький (1899–1900). Н. в с. Конюшки-Королівські Комарнянського деканату (нині село Самбірського р-ну Львів. обл.) в сім'ї місц. декана (старшого священика, який наглядав за кількома парафіями). Початкову освіту здобув у м. Рудки, потім навчався у Самборі, Львові і Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), отримав диплом про середню освіту. В добу революцій 1848–1849 років в Європі спочатку брав участь у польс. повстанському русі (за це втратив право на проживання в Галичині), а потім в угор. повстанні (у складі польс. легіону). Після придушення повстання як вигнанець деякий час жив у Сербії, Болгарії й Туреччині. Познайомившись з франц. священиками-місіонерами, зазнав їхнього впливу й переїхав до Парижа (Франція), де став відвідувати духовну семінарію св. Сульпіція. 1854 закінчив навчання і був висвячений на священика. Виконував функції капелана монастиря сестер-бенедиктинок у Парижі. 1857, завдяки клопотанням папи Пія IХ, австрійс. влада дала йому амністію й він повернувся в Галичину. Став парохом у Руському Селі Бірчанського деканату Перемишльської єпархії, в якій згодом обіймав дедалі вищі посади: від 1883 – ректор духовної семінарії в Перемишлі, з 1890 – єпископ-суфраган (помічник). 1891 очолив Станіславську греко-катол. єпархію. Цього ж року був учасником Львів. собору УГКЦ. Після смерті митрополита Львівського і Галицького Сильвестра Сембратовича (1885–98) польс. і австрійс. правлячі кола, прагнучи покінчити з надмірною політизацією УГКЦ, сприяли тому, щоб саме К.-С. був номінований на вакантну посаду митрополита. Ставши несподівано для багатьох митрополитом, К.-С. зробив кілька спроб обмежити громадсько-політ. активність греко-катол. духовенства. Це викликало обурення укр. політ. сил, і тоді К.-С. зосередився винятково на реліг. діяльності, зробив щедрі доброчинні пожертвування на потреби церкви. У церк. питаннях займав позицію "тихого обрядовця" (відстоював усталені церк. традиції та обряди і протистояв нововведенням), у політ. – був послідовним монархістом. Його консерватизм, зокрема протидія запровадженню фонетичного правопису, був співзвучним з політ. позиціями галицьких русофілів. Він був прихильником відновлення греко-катол. церкви на укр. землях у складі Російської імперії. У квіт. 1900, за кілька тижнів до смерті, йому надано чин таємного радника австрійс. двору.

П. у м. Львів, похований у крипті собору святого Юра.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Матковський С. Три синодальні архієреї. Спомини з життя і діяльності преосвящених о. Юліяна Куїловського, д-ра Юліяна Пелеша і д-ра Сильвестра Сембратовича. Львів, 1932
  2. Назарко І. Київські і Галицькі митрополити. Біографічні нариси (1590–1960). Рим, 1962
  3. Колб Н. Митрополит Юліан Сас-Куїловський: шлях зі Станіслава до Львова. В кн.: Lwów: miasto–społeczeństwo–kultura, t. 5. Kraków, 2005.

Посилання:
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ГАЛИЧИНА
  • ЛЬВІВ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУДКИ
  • САМБІР
  • СЕМБРАТОВИЧ СИЛЬВЕСТР
  • СОБОР СВЯТОГО ЮРА У ЛЬВОВІ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

  • Пов'язані терміни:
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ІПОЛІТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)