ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУКОЛЬНИК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко І.Б. КУКОЛЬНИК Василь Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kukolnik_V (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУКОЛЬНИК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ

КУКОЛЬНИК Василь Григорович (30.01.1765–18(06).02.1821) – правознавець, учений-енциклопедист. Д-р вільних мист-в, філософії і права. Н. в м. Мукачеве. Походив з давнього укр. шляхетського роду. 1787 закінчив Львів. ун-т. Згодом поглиблював освіту у Віденському ун-ті. Від поч. 1790-х рр. працював у Замойській академії, викладав фізику, природничу історію, с. госп-во й кілька ін. дисциплін. Там само був удостоєний ступеня д-ра вільних мист-в, філософії і права, тут же підготував свою першу працю (проте опублікував її дещо пізніше – 1805 – під назвою "Економічна справа"). 1803 разом з М.Балудянським і П.Лодієм був запрошений на службу до Росії. Викладав у Петерб. пед. інституті (з 1816 – Гол. пед. ін-т) фізику, хімію, технологію, агрономію. Водночас 1805–16 читав рим. право у Вищому уч-щі правознавства. Не раз був призначений директором ін-ту. Викладав також у 1-й Петерб. г-зії та на різноманітних курсах. 1813–17 був придворним викладачем рим. і цивільного рос. права у великих князів Миколи і Михайла Павловичів. Співробітничав у Комісії для складання законів і в Тимчасовому департаменті комерц-колегії. 1819 брав участь у перетворенні Гол. пед. ін-ту на Петербурзький університет, був призначений на каф-ру позитивних прав цього закладу. Прийняв пропозицію стати дир. новостворюваної Г-зії вищих наук кн. Безбородька в м. Ніжин (див. Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька) і переїхав в Україну. Офіційно г-зія була відкрита у верес. 1820 (однак, за деякими даними, на посаду дир. К. був призначений ще 1818–19). Викладав у г-зії майже всі предмети, передбачені навч. планом. Невдовзі впав у стан глибокої депресії й на початку 1821, перебуваючи в Ніжині, покінчив життя самогубством.

К. є автором перших у Російській імперії підручників з рим. та рос. цивільного права. Спочатку побачив світ підручник "Начальные основания римского гражданского права для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (С.-Петербург, 1810), а згодом – "Начальные основания российского частного гражданского права. Для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах" (С.-Петербург, 1813). Незважаючи на те, що підготовці підручника з рос. цивільного права передувала робота автора з адаптації понять і принципів рим. права до рос. дійсності, він (підручник) характеризувався значною залежністю від рим. права і пізніше був справедливо розкритикований за недостатню увагу до особливостей власне рос. права. Через кілька років підручник був доопрацьований і перевиданий під назвою "Российское частное гражданское право" (С.-Петербург, 1815–16). Друге видання містило значно більше прикладів з рос. законодавства, зокрема при викладі сімейного і спадкового права, речового права тощо. Книга зросла в обсязі майже вдвічі за рахунок включення до неї нової частини "Обряд гражданского судебного делопроизводства", що сама по собі була першою спец. працею в галузі рос. цивільного процесу. 1818 цей курс перевидано у Вільно (нині м. Вільнюс) в польс. перекладі С.Будного.

Під кінець життя К. підготував нове видання курсу рим. права – "Руководство к преподаванию римского права" (С.-Петербург, 1921), яке містило 2 томи: "Обозрение истории римского законодательства и права" та "Начальные основания римского права".

У різні роки опублікував також праці: "Коло господарських знань" (1805), "Економічний журнал" (1807), "Начальные основания сельского домоводства: для употребления в учебных заведениях Российской империи" (С.-Петербург, 1816).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Кукольник Василий Григорьевич. В кн.: Митрополит Евгений. Словарь русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России, т. 1. М., 1845
  2. Кукольник В.Г. В кн.: Григорьев В.В. Императорский Санкт-Петербургский университет в течение первых пятдесят лет его существования: Историческая записка. СПб., 1870
  3. Из воспоминаний Н.В. Кукольника. "Исторический вестник", 1891, № 7
  4. Кукольник Василий Григорьевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9: Кнаппе–Кюхельбекер. СПб., 1903
  5. М., 1995
  6. Кукольник Василий Григорьевич. В кн.: Новый энциклопедический словарь, т. 23. Пг., 1914
  7. Костенко І. Перший директор. "Ніжинський вісник", 1992, 5 серп.
  8. Михальский Е.Н. В.Г. Кукольник и его роль в становлении Гимназии высших наук кн. Безбородько. В кн.: Література та культура Полісся, вип. 6. Ніжин, 1995
  9. Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах з давніх часів до початку ХХ ст. Ужгород, 1997
  10. Гранатович Л.В. Викладачі Ніжинської вищої школи. Біобібліографічний покажчик, т. 1: 1820–1920. Ніжин, 2001
  11. Касяненко Ю.Я. Кукольник Василь Григорович. В кн.: Юридична енциклопедія, т. 3. К., 2001.

Посилання:
  • БАЛУДЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
  • ЛОДІЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • МУКАЧЕВЕ
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ВІЛЬНЮС
  • ЗАМОЙСЬКА АКАДЕМІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛОДІЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НІЖИНСЬКИЙ ВЕТХОРІЗДВЯНИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)