ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУЛЯБКО-КОРЕЦЬКИЙ ВІКТОР

  Бібліографічне посилання: Попок А.А. КУЛЯБКО-КОРЕЦЬКИЙ Віктор [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kulyabko_Koretskii_V (останній перегляд: 24.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУЛЯБКО-КОРЕЦЬКИЙ ВІКТОР

КУЛЯБКО-КОРЕЦЬКИЙ Віктор (1874 – після 1945) – інженер-електротехнік, громад. діяч у Харбіні (Маньчжурія, істор. назва пн.-сх. частини Китаю). Н. на Полтавщині. До Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 працював в управлінні пошт і телеграфу в Санкт-Петербурзі (1914–24 – Петроград). Потім повернувся на Україну. 1918 був товаришем (заст.) міністра внутр. справ в уряді Ф.Лизогуба, кер. департ. пошт і телеграфу. Від 1921 – на еміграції в Харбіні (див. Далекосхідні поселення українців). Працював у "Службі телеграфу і телефону" Китайсько-Сх. залізниці. Після встановлення контролю над залізницею з боку СРСР отримав китайс. громадянство. Від 1932 брав активну участь в укр. громад. житті, задекларувавши себе прихильником гетьман. руху. Був головою К-ту громад. уповноважених (ін. назва – Укр. громада; орг-ція, до складу якої входили гол. чин. старші за віком українці, котрі приїхали до Маньчжурії ще перед Першою світовою війною). Співпрацював з рос. організаціями в Харбіні. У верес. 1934 очолив рос. Ун-т ім. св. Володимира. Після скасування япон. військ. місією принципу виборності членів ради Укр. нац. колонії (УНК) був призначений (з жовт. 1936 до січ. 1939) заст. нач. УНК (головою був Ю.Рой). На поч. 1938 призначений заст. кер. Бюро рос. емігрантів (БРЕМ), де намагався зареєструвати всіх українців. У січ. 1940 япон. військ. місією призначений керівником Укр. нац. дому, 1941 – керівником УНК, одразу зареєструвавши її в БРЕМ. 1 квіт. 1944 звільнений з цієї посади. З приходом у серп. 1945 в Маньчжурію військ Червоної армії (див. Радянська армія) отримав роботу в управі Китайсько-Сх. залізниці, яку знову почав контролювати СРСР.

Подальша доля невідома.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Світ І. Українсько-японські взаємини 1903–1945: Історичний огляд та спостереження. Нью-Йорк, 1972
  2. Його ж. Українська молодь Далекого Сходу. "Визвольний шлях" (Лондон), 1976, № 2
  3. Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: Історико-соціологічний нарис. К., 2001.

Посилання:
  • ДАЛЕКОСХІДНІ ПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ
  • ЛИЗОГУБ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РОЙ ЮРІЙ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • КУЛЯБКИ
  • КИТАЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)