ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУМЕЙКИ, БИТВА 1637

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. КУМЕЙКИ, БИТВА 1637 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kumeiki_Bitva_1637 (останній перегляд: 16.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУМЕЙКИ, БИТВА 1637

КУМЕЙКИ, БИТВА 1637 – вирішальна битва в ході Павлюка повстання 1637. Відбулася 16 (6) груд. 1637. На момент битви повстанцям, попри їхні наміри, не вдалося отримати ані дієвої міжнар. підтримки (з боку Кримського ханату), ані знайти численних прибічників на тер. "волості", ані сконцентрувати всі наявні військ. сили (зокрема загони з Лівобережної України) в єдиний кулак. Тому урядовим військам під проводом гетьмана польного коронного М.Потоцького (за різними підрахунками, їхня кількість могла сягати від 6 до 15 тис. урядових та магнатських жовнірів) не склало труднощів нав'язати повсталим козакам вибір поля битви (на пд.-сх. околиці с. Кумейки, між р. Рось (прит. Дніпра) і Мошнами – нині обидва села Черкас. р-ну Черкас. обл.). Врятувати повстанців могла лише рішуча перемога, тому П.Бут (Павлюк) змушений був атакувати.

Козаки (за різними підрахунками, їхня кількість становила від 10 до 23 тис. вояків) підійшли до с. Мошни і 15 (5) груд. мали бій із загоном коронного стражника С.Лаща. Відступивши, С.Лащ став табором на правому фланзі армії М.Потоцького. Останній, вивівши своє військо з-під Кумейок, розташував його на вигідних позиціях на підвищеній рівнині перед болотами, які прикривали його позиції з фронту; з боку розмістив вози у 10 рядів; за табором (див. Ваґенбург) стояла артилерія та піх. полки, а фланги прикривала кіннота. 16 (6) груд. С.Лащ зав'язав бій з військом П.Бута, яке рушило табором, вишикуваним у шість рядів, маючи спереду 6 гармат, всередині і ззаду по дві. С.Лащ відступив, виводячи козаків на позиції М.Потоцького. П.Бут змушений був піти в обхід, аби напасти на правий фланг поляків, відкриваючи для удару власний фланг. Дим від підпалених козаками Кумейок став на користь поляків, які контратакували спочатку драгунськими загонами (див. Драгуни), а за ними пішими полками. Козац. табір був знерухомлений, а згодом – і розірваний. У козаків було також підпалено запаси пороху. Погром тривав до пізньої ночі, загинуло понад 3 тис. (за ін. даними – 4,8 тис.) козаків. П.Бут залишив табір та відступив до Боровиці (нині село Чигиринського р-ну Черкас. обл.). За ними вивів з бою свій загін К.Скидан та відійшов до Чигирина. Залишки козаків очолив Д.Гуня, який зміг вночі вивести їх на Боровицю. Їх не переслідували. Лише 19(9) груд. М.Потоцький послав за повстанцями передовий полк і сам поволі рушив за ним.

Досвід Кумейок змусив козац. військовиків шукати шляхів до підвищення маневреності війська та способів нейтралізації переваги суперника в кінноті.

Щойно по битві на честь переможців вийшла друком "Nowa pieśń o woynie kozackiey, ktora się odprawowała pod Kumeykami nad Dnieprem", присвячена передусім подвигам С.Лаща.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8. К., 1995
  2. Мицик Ю. Незнана польська поема про повстання 1637 р. В кн.: Історичний календар'97. К., 1996
  3. Щербак В. Павло Бут. В кн.: Історія України в особах. Литовсько-польська доба. К., 1997.

Посилання:
  • БУТ (ПАВЛЮК) ПАВЛО МИХНОВИЧ
  • ДРАГУНИ
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • ЛАЩ (ЛАЩ-ТУЧАПСЬКИЙ) САМУЇЛ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПАВЛЮКА ПОВСТАННЯ 1637
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • ВАҐЕНБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • ПАВЛЮКА ПОВСТАННЯ 1637


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)