ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУНГУРЦЕВ ЄВГЕН МАКСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: КУНГУРЦЕВ Євген Максимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kungurtsev_E_M (останній перегляд: 18.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУНГУРЦЕВ ЄВГЕН МАКСИМОВИЧ

КУНГУРЦЕВ Євген Максимович (03.10.1921–12.05.2000) – військ. льотчик. Двічі Герой Рад. Союзу (лют., квіт. 1945). Генерал-майор авіації (1964). Н. в м. Іжевськ (нині столиця Удмуртської Республіки, РФ) в сім'ї робітника. 1939 закінчив неповну середню школу й поступив до Боткинського машинобудівного технікуму. 1940 мобілізований до Червоної армії (див. Радянська армія). 1942 закінчив Балашовську авіаційну школу льотчиків. 1943 став чл. ВКП(б)/КПРС. У лют. 1943 направлений на Ленінгр. фронт (див. Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941–1945). Служив у 15-му гвард. штурмовому авіаполку: льотчик-штурмовик, ст. льотчик, командир ланки, заст. командира і командир ескадрильї. Від 22 лют. 1943 до 15 лют. 1945 К. особисто здійснив 200 вдалих бойових вильотів на літаку Іл-2, штурмовими діями знищив чи пошкодив: танків – 8, автомашин – 97, паровозів – 2, залізничних вагонів – 46, літаків у повітряних боях – 1, дзотів – 2, польових артилер. точок – 22, тимчасових оборонних споруд – 8, складів – 5, мінометів – 21, точок зенітної артилерії – 23, а також ін. об'єкти та сотні солдатів противника.

У берез. 1945 його літак був підбитий над Сх. Пруссією, К. зумів посадити машину, однак потрапив у полон. Після допитів, під час конвоювання до табору, втік, вибрався з тер., підконтрольної нім. військам, вийшов у місця розташування рад. військ і повернувся у свою частину.

Після війни був інспектором-льотчиком авіац. об'єднання, командиром авіаполку і авіад-зії. 1952 закінчив Військово-повітряну акад., 1957 – Військ. акад. Генштабу. Від 1964 – генерал-майор авіації.

Від 1968 – у запасі, а згодом – у відставці. Цього ж року переїхав до УРСР, більше 30 років жив і працював у м. Бердянськ. У різні роки був директором ПТУ № 4 та Бердянського професійно-будівельного ліцею.

Мав звання почесного громадянина м. Бердянськ, а 1999 був названий "Бердянцем року", отримавши "велику нагороду" відповідного конкурсу. На його честь один з місц. пасажирських теплоходів названо "Генерал Кунгурцев", а територію над морем, де він проживав, іменували "дачею Кунгурцева".

Нагороджений 2-ма орденами Червоної Зірки (1943, 1956), 4-ма орденами Червоного Прапора (1943, черв. 1944, серп. 1944, 1968), орденами Олександра Невського (1944), Леніна (1945), Богдана Хмельницького 3-го ст. (1945), Трудового Червоного Прапора (1981), Вітчизн. війни 1-го ст. (1985), медалями.

П. у м. Бердянськ, похований на кладовищі неподалік моря. Посмертно в парку ім. П.Шмідта йому встановлено барельєф.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Максименко Е.А. Дважды Герой Советского Союза Е.М. Кунгурцев. М., 1949
  2. Дважды Герои Советского Союза. М., 1973
  3. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 1. М., 1987
  4. Колесник В., Кривошея Г. Герої – освітяни і науковці України. К., 2006
  5. Кунгурцев Евгений Максимович. Web: Герои страны. (http://www.warheroes.ru/ hero/hero.asp?Hero_id=1240)
  6. Герои СССР. Web: Балашовский ВАИ (http://b-vai.boom.ru/lichnosti/main_ geroi.htm).

Посилання:
  • БЕРДЯНСЬК
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)