ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУПЛЕВАСЬКИЙ МИКОЛА ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КУПЛЕВАСЬКИЙ Микола Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kuplevaskii_M (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУПЛЕВАСЬКИЙ МИКОЛА ЙОСИПОВИЧ

КУПЛЕВАСЬКИЙ Микола Йосипович (05.01.1848(24.12.1847) – після 1918) – правознавець, громад. діяч. Д-р держ. права (1888), заслужений проф. (1902). Н. в м. Оріхів у родині штатного доглядача повітового уч-ща. Згодом жив у Києві та Харкові. 1872 закінчив юрид. ф-т Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет) і став (з наступного року) професорським стипендіатом на каф-рі держ. права. 1875 упродовж півроку поглиблював знання в Київ. ун-ті. Повернувшись до Харкова, 1877 захистив дис. pro venia legendi (на право викладання) на тему: "Состояние сельской общины в XVI веке на дворцовых землях и землях духовных и светских владельцев", отримав звання приват-доцента і почав читати лекції з держ. права. Через два роки захистив магістерську дис. з проблем адм. юстиції у Франції і був обраний штатним доцентом. 1880–82 перебував у наук. відрядженні у Франції та Німеччині. Після захисту 1888 докторської дис. на тему: "Державна служба в теорії і діючому праві Англії, Франції, Німеччини та Цислейтанської Австрії" був затверджений у званні екстраординарного, а згодом – ординарного (1890) і заслуженого (1902) професора кафедри держ. права Харків. ун-ту. Ініціатор створення і перший голова Харків. юрид. т-ва (з 1901). 1901–05 – ректор Харків. ун-ту. Від 1907 – у Санкт-Петербурзі: проф. держ. права Імператорського уч-ща правознавства, чл. ученого к-ту Мін-ва нар. освіти. Восени 1917 повернувся в Україну, поселився в с-щі Южное (нині м. Південне) під Харковом. В останні місяці гетьманату П.Скоропадського брав участь у роботі комісії, що розробляла положення про вибори до Державного сойму Української Держави. Подальша доля невідома.

Як правознавець К. критично оцінював тогочасну Рос. д-ву; одним з перших у вітчизн. юриспруденції виступив за перетворення її в конституційну і правову державу; ставив питання про: розвиток прав особистості, демократ. принципів і процедур, утвердження громадян. рівноправ'я; участь сусп-ва в держ. діяльності, забезпечення законності управління, поділу держ. влади, незалежності правосуддя, запровадження відповідальності посадових осіб і адм. юстиції тощо. У політ. діяльності К. був поміркованішим, ніж у наук. працях. Він належав до партії октябристів, був одним з засн. Всерос. нац. союзу (орг-ції націоналістичної, але не чорносотенної).

Сучасники знали К. також як музиканта і композитора. Він захоплювався теорією та історією музики, опублікував кілька збірок муз. творів, серед яких п'єси для фортепіано, пісні для духовного хору тощо. Його церк. музика виконувалася в багатьох храмах Росії. К. був головою Харків. хорового т-ва, а згодом – головою муз. комісії Петерб. просвітницького т-ва "Маяк", одним з провідних діячів Рос. муз. товариства.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Административная юстиция в Западной Европе, вып. 1: Административная юстиция во Франции. Х., 1879
  2. Принцип разделения властей в строе современного государства. "Юридический вестник", 1882, № 11–12
  3. О чрезвычайных распоряжениях правительства в конституционном государстве. Там само, 1882, № 12
  4. О пределах повиновения незаконным распоряжениям и действиям должностных лиц. Там само, 1886, № 9
  5. Государственная служба в теории и в иностранном действующем праве Англии, Франции, Германии и Цислейтанской Австрии. Х., 1888
  6. Русское государственное право, т. 1–2. Х., 1894–96
  7. Вопрос об организации студенчества университетов. Х., 1901
  8. Всероссийский национальный союз. СПб., 1908
  9. Исторический очерк преобразования государственного строя в царствование императора Николая II, вып. 1: Преобразование высших государственных учреждений (1904–1907 гг.). СПб., 1912
  10. Общее учение о государстве в связи с основными вопросами государственного права и политики (1911–1912 уч. г.). Б/м, б/р (літографія).

Посилання:
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КИЇВ
  • ОКТЯБРИСТИ
  • ОРІХІВ
  • ПІВДЕННЕ (КОМАРІВКА), МІСТО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)