ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУП'ЯНСЬК

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. КУП'ЯНСЬК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kupyansk (останній перегляд: 14.10.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУП'ЯНСЬК

КУП'ЯНСЬК – місто обласного підпорядкування Харківської області, райцентр. Розташов. на р. Оскіл (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 124 км від Харкова. Залізничний вузол, тут функціонує митниця та ліцензійний митний склад. Нас. 31,5 тис. осіб (2004).

Перше поселення на території К. відоме з 1665. Це була козац. слобода під назвою Купенка чи Купчинка у складі Харківського полку. Приблизно в той же час тут була збудована дерев'яна Свято-Покровська церква. Відомості про час заснування слободи містяться в "Екстракті про слобідські полки" 1734. Купенка розвивалася як форпост для захисту пд. кордонів Росії від татар. набігів. Наприкінці 17 ст. тут існувала вже добре укріплена фортеця з 7-ма бастіонами. Від 1685 (і до 1765) – сотенне містечко Ізюмського полку. 1705 тут було збудовано дерев'яну Свято-Миколаївську церкву. Після ліквідації слобідських козацьких полків (1765) Купенка стала центром комісарського управління Ізюмської провінції, деякий час мала назву Купенськ. Від 1780 – повітове місто Воронезького намісництва. 21 верес. 1781 указом імп. Катерини II був затверджений герб міста. В "Полном собрании законов Российской империи" за 1781 місто ще називалося Купенськом, а в 1786 отримало сучасну назву. Ця назва зафіксована на "Плане города Купянска Харьковского наместничества", затвердженому 1786 імп. Катериною II.

Від 1796 місто входило до Слобідсько-Української губернії, мало населення 3,5 тис. осіб, переважно це були військові та їхні сім'ї. 1807 було відкрито Куп'янське просвітницьке уч-ще, а 1819 – Куп'янське духовне уч-ще. 1822 був освячений храм Покрови Пресвятої Богородиці. Щорічно в місті проводилися 3 ярмарки. Від 1835 К. – у складі Харківської губернії. 1886 в ньому почало діяти Олександрівське ремісниче уч-ще. На той час тут працювали маслозавод, ф-ка з виготовлення свічок та 3 цегляні з-ди. Пром. розвиток міста прискорився у зв'язку з буд-вом залізниці Балашов–Харків (1895). Неподалік міста звели залізничний вузол, поряд з ним виникло поселення Куп'янськ-Вузлова. За Всерос. переписом населення 1897, заг. кількість мешканців, приписаних до К., складала 6893 особи (з них міських жителів – 2609; селян – 3504, дворян – 417, духовенства – 159, купців – 72). 1904 в місті був зведений вапняковий з-д. 1911 біля станції Куп'янськ-Заводська став до ладу силікатний з-д.

У січ. 1918 у місті було встановлено рад. владу, з трав. до груд. цього ж року тут за підтримки нім. військ урядували представники гетьманату (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918, Українська Держава). Від лип. 1919 в місті стояли військ. частини Збройних сил Півдня Росії, у груд. цього ж року їх вибили червоноармійці Першої Кінної армії під командуванням С.Будьонного й у місті знову було встановлено рад. владу.

1923–30 К. був центром Куп'янської округи, з 1923 – райцентр. Від 1932 – у складі Харків. області.

У 1930-х рр. на базі перетвореного (1919) на профтехшколу Олександрівського ремісничого уч-ща та відкритої 1923 с.-г. школи було створено автотранспортний технікум. 1937 почав діяти Куп'янський цукровий з-д.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з жовт. 1941 до черв. 1942 тут розміщувався Харків. обком КП(б)У та Харків. обласний військкомат, діяла оперативна група ЦК КП(б)У. Від 24 черв. 1942 до 3 січ. 1943 місто було окуповане військами вермахту. Гітлерівці розстріляли в місті 71 особу.

Невдовзі після визволення міста військами Червоної армії (див. Радянська армія) його господарське життя почало швидко розвиватися.

1955 на базі Куп'янських механічно-ремонтних майстерень було створено Куп'янський машинобудівний з-д. 1963 неподалік міста (за 15 км) почалося будівництво ливарного з-ду (філіалу Харків. моторобудівного з-ду "Серп і молот"), і вже 1966 з-д почав діяти.

На поч. 21 ст. в місті працювали, зокрема, ВАТ "Машинобудівний завод", ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат", ВАТ "Куп'янський ливарний завод".

У місті народилися поет і худож. С.Волков, худож. Д.Чорний, тут жили і працювали етнограф П.Іванов, засн. укр. професійного театру М.Л.Кропивницький, письменники С.Сергєєв-Ценський та О.Вишня, санітарка, Герой Рад. Союзу й володарка відзнаки Міжнар. Червоного Хреста – медалі "Флоренс Найтингейнл" – М.Шкарлетова.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Харківська область. К., 1967
  2. Куп'янськ: Збірник архівних документів і матеріалів. Х., 1994
  3. Історія міста Куп'янська. Web: Офіційний сайт Куп'янська (http://kupyansk.osp-ua.info/index.php ch= 1&fl=his).

Посилання:
  • АВСТРО-НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК КОНТРОЛЬ 1918
  • БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЕКСТРАКТ ПРО СЛОБІДСЬКІ ПОЛКИ
  • ІВАНОВ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КУП'ЯНСЬКА ОКРУГА
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ ЗАКОНОВ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СЛОБІДСЬКІ КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СЛОБОДА
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕРМАХТ
  • ВИШНЯ ОСТАП
  • ЯРМАРОК
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ ПІВДНЯ РОСІЇ (ЗСПР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЧУГУЇВ, МІСТО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕМАРКАЦІЙНА ЛІНІЯ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • ДНІПРО, РАДІОСТАНЦІЯ
  • ДОНБАСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ІВАНОВ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІЗЮМСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ
  • ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК
  • ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОЖЕДУБ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • КУП'ЯНСЬКА ОКРУГА
  • НЕЙТРАЛЬНА ЗОНА
  • ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • ПИМЕН
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА 1942–1943
  • СТАРІНОВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • ВОЙНОРАЛЬСЬКИЙ ПОРФИРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)