ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУРДЮМОВ ГЕОРГІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КУРДЮМОВ Георгій В'ячеславович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kurdyumov_G (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУРДЮМОВ ГЕОРГІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ

КУРДЮМОВ Георгій В'ячеславович (14(01).02.1902–07.07.1996) – металофізик. Акад. АН УРСР (1939), АН СРСР (1953, від 1991 – РАН), Герой Соц. Праці (1969). Н. в м. Рильськ (нині місто в Курській обл., РФ). 1919 закінчив у рідному місті школу. Деякий час працював шкільним інспектором. 1926 закінчив Ленінгр. політех. ін-т. 1926 став аспірантом Ленінгр. фіз.-тех. ін-ту; від 1928 – доц. Ленінгр. політех. ін-ту; 1929 був у наук. відрядженні в Німеччині, працював там із Г.Заксом. 1930–32 завідував рентгенографічною лабораторією Ленінгр. фізико-тех. ін-ту. 1932 переїхав до Дніпропетровська, працював зав. рентгенографічної лабораторії Дніпроп. фіз.-тех. ін-ту та в Дніпроп. ун-ті. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 разом з інститутом був евакуйований на Урал, працював над створенням спеціальних сортів сталі для артилерії й танків. Наприкінці війни ін-т було переведено до Москви. 1944 К. був призначений (і залишався до 1978) дир. Ін-ту металознавства і фізики металів Центр. НДІ чорної металургії (Москва). Водночас з 1945 (і до 1951) працював у Києві як директор-організатор лабораторії металофізики АН УРСР (нині Ін-т металофізики НАН України). 1962–73 був директором-організатором Ін-ту фізики твердого тіла АН СРСР. Створив теорію мартенситних перетворень. Спільно з Л.Хандросом виявив (1949) термопружну рівновагу при фазових перетвореннях мартенситного типу, яку передбачив 1948. Створив наук. школу. Є автором понад 150 наук. праць з металофізики.

Лауреат Держ. премії СРСР (1949), Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1984).

Нагороджений Золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці, 4-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2-ма орденами Трудового Червоного Прапора та ін. відзнаками.

П. у м. Москва.

На вшанування пам'яті К. та визнаючи його внесок у розвиток науки в Україні його ім'я присвоєно Ін-ту металофізики НАН України, а Президія НАН України заснувала премію ім. Г.Курдюмова.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Явления закалки и отпуска стали. М., 1960
  2. Превращение в железе и стали. М., 1977 (у співавт.).
Література:
  1. Георгий Вячеславович Курдюмов. К., 1992
  2. Національна академія наук України. Персональний склад: 1918–1998. К., 1998.

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)