ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУРЕМСА

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. КУРЕМСА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kuremsa (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУРЕМСА

КУРЕМСА (р. н. і р. с. невід.) – монгол. полководець. За повідомленням Плано Карпіні – "молодший з монгольських вождів", за ін. джерелами, – темник (нач. над 10-ма тис. воїнів і управитель тих кочів'їв, що виставляли це військо). 1241–57 кочував у Пн. Причорномор'ї, об'єднав під своєю владою підкорених монголами половців. Наприкінці 1252 Батий спрямував його орду на Галицько-Волинське князівство, князь якого, Данило Галицький, намагався об'єднати для боротьби з монголами сили Русі із Заходом. На той час орда Неврюя розгромила війська союзника Данила Галицького вел. кн. владимирського Андрія Ярославича. Удар К. був спрямований на галицьке Пониззя. Намісник Пониззя – Мілей – перейшов на бік монголів. На боці монголів виступав і кн. Ізяслав (здогадно, з новгород-сіверських або, що менш імовірно, смоленських князів), який прагнув посісти галицький стіл. Ізяслав з монгол. допомогою вирушив безпосередньо на Галич (давній), захопив його, але невдовзі був розбитий сином Данила Галицького кн. Романом Даниловичем. У цей час К. витіснив дружини Данила з Київщини, а невдовзі зазнав невдачі під Кременцем. Узимку 1254/55 Данило завдав монголам удар у відповідь: його війська та війська його брата Василька Романовича двома колонами увійшли в Погорину та Побужжя, де частина місц. нас. перейшла на бік монголів (у ході цього походу було остаточно ліквідовано примарну автономію Болоховської землі). Наприкінці 1255 К. несподівано здійснив похід у Волинь. Зазнавши поразки під Володимиром (нині м. Володимир-Волинський) та отримавши звістку про те, що на допомогу волин. кн. Васильку Романовичу вирушив його брат Данило Галицький, негайно відступив у степ. Так само безуспішними були набіги К. 1256–57. Особливо гучної поразки зазнав він під Луцьком. Систематичні невдачі монгол. військ у боротьбі з об'єднаними силами Галицького князівства та Волинського князівства занепокоїли правлячу верхівку Золотої Орди, і 1258 К. був замінений Бурундаєм (останній, отримавши підкріплення, примусив Данила і Василька до примирення, Василько погодився взяти участь у поході Бурундая на до того часу союзну Русі Литву; укріплення більшості міст Галичини та Волині були знищені).

дата публікації: 2008 р.

Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • ЛУЦЬК
  • ПЛАНО КАРПІНІ
  • ПОБОЖЖЯ
  • ПОГОРИНА
  • ПОЛОВЦІ
  • ПОНИЗЗЯ
  • РОМАН ДАНИЛОВИЧ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛУЦЬК
  • НОГАЙ
  • НОВА СІЧ
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)