ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КУТИ

  Бібліографічне посилання: Грузін Д.В., Вербиленко Г.А. КУТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kuti (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КУТИ

КУТИ – с-ще міськ. типу Косівського р-ну Івано-Франківської області. Розташов. на лівому березі р. Черемош (прит. Пруту, бас. Дунаю), поряд (з пн.-зх. боку) із с. Старі Кути (територіально Старі Кути є "продовженням" К.), за 3 км (у пд. напрямку) від залізничної ст. Вижниця (розташов. на правому березі р. Черемош, адміністративно належить до Чернівецької обл., свого часу тут по річці проходив кордон з Румунією) і за 10 км (у пн.-зх. напрямку) від Косова. Відстань до обласного центру – бл. 100 км. Нас. К. – 4,2 тис. осіб, Старих Кутів – 5,2 тис. (2004).

На тутешній тер. 1930 знайдені залишки городища 10–13 ст. Серед дослідників немає єдиної думки щодо того, які з джерельних відомостей стосуються власне с-ща К., а які – с. Старі Кути. Вважається, однак, що перша письмова згадка про с. Старі Кути датується 1448, а про К. – 1478.

1565 К. і Старі Кути входили до складу Снятинського староства польських королів. маєтків. У серед. 16 ст. тут були млин та солеварня. Місцеві жителі займалися вівчарством. 1621–24, а також 1673 поселення зазнали турец. нападів. Наприкінці 17 – на поч. 18 ст. тут проходив кордон між Польщею і Молдовою.

Від початку 18 ст. в К. існувала вірменська колонія (див. Вірменські колонії в Україні 16–18 ст.). Вірмени займалися торгівлею (сіллю, худобою, м'ясними виробами), а також ремеслом (вироби зі шкіри), городництвом і садівництвом. Розвивалися гончарство (столовий посуд – миски, тарілки; посуд для варіння – горщики, ринки; посуд продуктовий – глиняні кадоби та великі горщики), килимарство. 1715 К. отримали магдебурзьке право. Відтоді тут тричі на рік проводилися ярмарки, а двічі на тиждень – місцеві торги. У цей час у місті були збудовані адміністративні будинки, публічні споруди, проведена каналізація. Вірменська громада звела церкву св. Антонія (нині в цій будові діє правосл. храм). Старі Кути виділилися в окрему адм. одиницю. Набула сили єврейс. громада.

Жителі міста і села брали участь у русі опришків. В околицях діяли загони О.Довбуша, В.Баюрака. В місті стояла сильна військова залога.

1765 тут було 360 хат, проживало 165 укр. і польс., 70 вірм. та 124 єврейс. родини.

1768–72 К. опинились у зоні військ. дій загонів Барської конфедерації (див. Барська конфедерація 1768). Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – у складі Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Саме тоді сюди прибули перші нім. поселенці, яким, згідно з патентом, виданим Марією-Терезією 1 жовт. 1774 (підтверджений 13 жовт. 1781 Йосифом II), надавалися привілеї: прибульці наділялися землею, звільнялися від військової служби та на 6 років від сплати податків. Наприкінці 19 ст. у К. на місці дерев'яного римо-катол. костелу був зведений кам'яний.

1897 заснована філія т-ва "Просвіта" (див. Просвіти). Уже через 10 років (1907) у "Просвіті" налічувалося 66 чл., а в її бібліотеці – 439 книг.

Під час Першої світової війни в ході військ. дій 1916 місто було наполовину зруйноване. Воно двічі переходило із рук в руки. Частина мешканців була мобілізована в австрійс. армію, частина – пішла служити в Легіон Українських січових стрільців. Чисельність нас. зменшилась до 3 тис. осіб.

1918 мешканці міста та навколишніх сіл на своєму вічі вітали утворення Західноукраїнської Народної Республіки. У місті розміщувалася сотня УСС.

Від 1919 – у складі Польщі. В околицях міста діяв загін Української Галицької армії, влітку 1920 він увійшов до міста і роззброїв польс. жандармів, згодом перейшов на Закарпаття на тер. Чехословаччини.

З початком Другої світової війни місто ввійшло до складу УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). 1940 отримало статус с-ща міськ. типу. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з 1 лип. 1941 було окуповане спочатку угор. військами, а потім (з серпня) німецькими, входило до складу Генеральної губернії. У цей час тут було знищено все єврейс. нас. (понад 2 тис. осіб). Від весни 1944 К. опинилися в зоні воєн. дій. 26 черв. цього ж року були звільнені військами Червоної армії (див. Радянська армія). Однак у районі селища і села продовжувалися бої загонів Української повстанської армії з підрозділами НКВС УРСР. 1945 в К. було страчено трьох воїнів УПА (нині на місці страти встановлено пам'ятний хрест).

1946 до К. переселилася група укр. вигнанців з Лемківщини і Надсяння. Райцентр 1940–57.

За рад. доби у місті були збудовані дитячі садки, лікарня, протитуберкульозний диспансер, будинок побуту, а в частково зруйнованих будівлях вірм. церкви та римо-католицького костелу влаштовані склади.

30 жовт. 1993 був наново освячений римо-катол. костел.

Пам'ятки історії та культури: дві церкви та костел, пам'ятник Т.Шевченкові (1961), братська могила рад. солдатів та офіцерів, символічна могила полеглих за волю України, городище 10–13 ст.

Пам'ятка природи – Дубовий гай.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Івано-Франківська обл. К., 1971
  2. ГЕУ, т. 2. К. 1990
  3. Кути. Старі Кути. Web: Замки та храми України (http://www.castles.com. ua/kuty.html)
  4. Кути. Web: KosivArt (http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/kuty.main/)
  5. Історія селища Кути Косівського району. Web: Історичне Прикарпаття (http:// www.history.iv-fr.net/article. php?id=355).

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАЮРАК ВАСИЛЬ ГНАТОВИЧ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОСІВ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • НАДСЯННЯ
  • ОПРИШКИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРОСВІТА, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ЯРМАРОК
  • ЙОСИФ II
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ДАНИЛОВИЧ СЕВЕРИН
  • ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГУЦУЛИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ГУЦУЛЬЩИНИ ТА ПОКУТТЯ ІМЕНІ ОТЦЯ ЙОСАФАТА КОБРИНСЬКОГО
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • МАРТОВИЧ ЛЕСЬ
  • МАРУСЯК ДМИТРО
  • МИТНА КОМОРА
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)