ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко І.Б. КВІТКА Климентій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kvitka_K (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

КВІТКА Климентій Васильович (05.02(23.01).1880–19.09.1953) – правознавець, етнограф, фольклорист, музикознавець. Чоловік Лесі Українки. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1902). Прослухав також кілька лекційних курсів на історико-філол. ф-ті цього ж ун-ту, закінчив Київ. муз. уч-ще. Працював пом. секретаря 2-го цивільного від-ня окружного суду в м. Тифліс (нині м. Тбілісі, столиця Грузії), в. о. помічника секретаря Тифліської суд. палати (з квіт. 1903), секретарем Тифліського окружного суду (з берез. 1904). Восени 1905 виїхав у відпустку до Києва, а наприкінці року обійняв посаду пом. секретаря 8-го від-ня Київ. окружного суду. В лют.–черв. 1906 був відряджений у розпорядження суд. слідчого 3-ї дільниці Черкаського округу, згодом завідував камерою окремих вимог у Києві, а в листоп. 1906 – лют. 1907 перебував у розпорядженні голови з'їзду мирових суддів Радомишльського округу. 7 серп. (25 лип.) 1907 вінчався в Києві з Ларисою Косач (Лесею Українкою). У верес. 1907 після кількамісячної хвороби подав у відставку. Через важкий стан здоров'я як свого, так і дружини змушений був оселитися в Криму, а згодом на Кавказі. Ще з студентських років збирав муз. фольклор, опублікував низку наук.-літ. праць. У роки революції 1905–1907 захопився вивченням проблем конституційного права. Опублікував популярні брошури (одні з перших у Росії юрид. праць укр. мовою): "Початки науки про права конституційні" (С.-Петербург, 1906) та "Права що до виборів / за В.В. Водовозовим написав К. Квітка" (С.-Петербург, 1906), а також статті "Вільність віри" ("Рідний край", 1906, № 9), "Про громадські вільності" ("Громадська думка", 1906, № 17), "Вільність громадянська" ("Громадська думка", 1906, № 21). У лют. 1908 повернувся на держ. службу і був призначений пом. слідчого Ялтинського повіту, а з жовт. 1908 – пом. мирового судді в м. Телаві, потім у м. Кутаїсі, містечку Хоні та знов у м. Кутаїсі. Після смерті дружини (1913) був переведений до Макіївки слідчим 8-ї дільниці Таганрозького окружного суду. Від берез. 1915 – мировий суддя Ахалцихського від-ня Тифліського окружного суду, з лют. 1916 – мировий суддя Чигиринського суд. мирового округу. За Української Центральної Ради – співробітник кодифікаційного відділу ген. секретарства суд. справ (з верес. 1917), товариш (заст.) ген. секретаря суд. справ (з листоп. 1917), товариш міністра суд. справ Української Народної Республіки (з берез. 1918). Один з ініціаторів створення Укр. правничого т-ва в Києві. За Української Держави у трав.–жовт. 1918 брав активну участь у створеній мін-вом суд. справ комісії з питань правничої термінології, очолював її лексикографічну секцію.

Надалі відійшов від юрид. діяльності. Викладав у Київ. вищому муз.-драм. ін-ті, був наук. співробітником з окремим дорученням ВУАН (1920–1921; нині Національна академія наук України), очолював Кабінет муз. етнографії Фольклорно-етногр. комісії ВУАН (з 1922), був штатним співробітником Комісії історичної пісенності (з 1928). 1933 переїхав до Москви. Працював проф. Моск. консерваторії. Репресований, 1934–35 відбував покарання в Карагандинському управлінні таборів. Від 1936 співробітник Наук.-дослідного муз. ін-ту в Москві, з 1937 очолював Кабінет для вивчення муз. творчості народів СРСР. У різний час опублікував бл. 50 наук. праць з музикознавства та етнографії, зокрема: "Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем" ("Етнографічний вісник", 1925, кн. 2); "Первісні тоноряди". ("Первісне громадянство та його пережитки на Україні", 1926, вип. 3); "До вивчення побуту лірників" (Там само, 1928, вип. 2–3); "З записок до ритміки українських народних пісень (амфібрахій)" (Там само, 1929, вип. 1). Нагороджений орденами "Знак Пошани", Трудового Червоного Прапора та кількома медалями.

П. у м. Москва.

Кілька наукових творів К. вперше були опубл. у посмертних виданнях його вибраних праць, які вийшли в Москві 1971–73 та Києві 1985–86.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Избранные труды, т. 1–2. М., 1971–1973
  2. Вибрані статті, ч. 1–2. К., 1985–86.
Література:
  1. Иваненко В.Г. Материалы к биографии К.В. Квитки. В кн.: Квитка К.В. Избранные труды, т. 2. М., 1973
  2. Памяти К.В. Квитки: Сборник статей. М., 1983
  3. Сторожук А. Климент Квітка (Людина–педагог–вчений). К., 1998
  4. Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • МАКІЇВКА
  • МОСКВА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПЕРВІСНЕ ГРОМАДЯНСТВО ТА ЙОГО ПЕРЕЖИТКИ НА УКРАЇНІ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІДНИЙ КРАЙ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

  • Пов'язані терміни:
  • ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ВУАН
  • ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК
  • ГОНЧАРЕНКО ГНАТ ТИХОНОВИЧ
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • КАБІНЕТ ПРИМІТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ТА НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ ПРИ ВУАН
  • КРИВІЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА КОМІСІЯ ВУАН, КОМІСІЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИМІТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЇЇ ПЕРЕЖИТКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОБУТІ ТА ФОЛЬКЛОРІ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛІРНИЦТВО, ЛІРА, ЛІРНИКИ, ЛІРНИЦЬКА МОВА, ЛІРНИЦТВО ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.
  • МОСКВА
  • МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
  • ПЕРВІСНЕ ГРОМАДЯНСТВО ТА ЙОГО ПЕРЕЖИТКИ НА УКРАЇНІ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ЕТНОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)