ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВ

  Бібліографічне посилання: Толочко П.П., Івакін Г.Ю., Верменич Я.В. КИЇВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyiv_mst (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВ

КИЇВ – столиця України, центр Київської області. Розташований на обох берегах Дніпра. Тер. – 836 км² (до неї входять лісопарковий пояс, що займає 367 км², і велика рекреаційна зона Дніпра). Нас. – 2693 тис. осіб (2006). Поділяється на 10 р-нів – Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський, Шевченківський. З усієї площі міста на поч. 21 ст. було забудовано 42 %, решту займають водойми, зелені масиви й парки (у перерахунку на 1 жителя це становить 214 м² зелених масивів і насаджень.

Київ давній. Виник на межі двох епох – стародавньої та середньовічної – й понад 7 століть перебував у центрі розвитку східнослов'ян. світу. "Повість временних літ" пов'язує його заснування з діяльністю полянського кн. Кия та його легендарних братів Щека й Хорива і сестри Либіді: "И створиша градъ во имя брата своего старейшаго, и нарекоша имя ему Киевъ". Археол. та писемні джерела дають історикам підстави стверджувати, що початок безперервного розвитку давнього К. припадає на кін. 5 – 1-шу пол. 6 ст., а осередком його росту була Замкова гора. У 6–7 ст. починають заселятися сусідні з Замковою горою підвищення. В ході археол. розкопок тут були виявлені рештки укріплень, залишки жител, кераміка 6–7 ст., візант. монети імператорів Анастасія I (491–518) і Юстініана I (527–565), амфори, численні ювелірні вироби. Саме це поселення переважна більшість дослідників ототожнює з літописним "градом" Кия. У центрі поселення стояло кам'яне язичницьке святилище.

Висуненню К. на роль політ. центру Середнього Подніпров'я сприяли його геогр. та етногр. (зона етнічного порубіжжя) розташування, панівне положення на Дніпровському торг. шляху, схованому від степів широкою смугою лісу.

На зламі 8 і 9 ст. в Середньому Подніпров'ї на базі міжплемінних об'єднань полян, сіверян, древлян, частково дреговичів і кривичів склалося ранньодерж. утворення Руська земля. На цей же час припадає й зростання масштабів буд-ва на тер. К., про це свідчать археол. матеріали, виявлені у Верхньому місті, на Подолі, Кирилівському узгір'ї, Печерську. Буд-во зумовлювалося швидким збільшенням кількості нас. міста, яке прибувало до нього з різних регіонів Русі. Про органічний зв'язок К. з усіма східнослов'ян. землями того часу свідчить, зокрема, літописна згадка про його гучний титул – "мати міст руських".

На поч. 9 ст. визначились осн. риси міськ. структури К.: Дитинцю на Старокиївській горі, де зосереджувалися князі, бояри, заможні дружинники (див. Дружина), жерці (див. Волхви), згодом – духовенство, протистояв торг.-ремісничий посад – Поділ, що розташувався між підніжжям гір і Дніпром. Обидві частини міста в 9–10 ст. забудовувалися кварталами зрубних і каркасно-стовпових споруд; князівська частина мала також кам'яні будинки. На Подолі, як свідчить "Повість временних літ", в 1-й пол. 10 ст. діяв християн. храм – соборна церква св. пророка Іллі (див. Іллінська церква).

У 9–10 ст. К. підтримував широкі міжнар. зв'язки – з Візантією, країнами Араб. Сходу, Скандинавією, Зх. Європою. Переконливі свідчення цього містяться в писемних джерелах, а також в археол. матеріалах: на тер. К. виявлено бл. 11 тис. араб. дирхемів 8–10 ст., сотні візант. і західноєвроп. монет, візант. амфори, ін. речі іноз. походження.

Важливим етапом в історії Київської Русі та її столиці було князювання Володимира Святославича (бл. 980 – 1015). У цей час у центрі міста розгорнулися великі роботи зі спорудження нової кріпості. Потужний земляний вал з дубовими заборолами означив межі 10-гектарного Володимира міста на Старокиїв. горі. В системі укріплень цього міста було троє воріт, із них гол. були ті, що в 1-й пол. 11 ст. отримали назву Софійських. Вони становили собою кам'яну сторожову вежу з арочним проїздом і підйомним мостом, що перекидався через глибокий рів перед ними.

Гол. спорудою К. кін. 10 ст. вважається Десятинна церква, збудована 989–996 як кафедральний собор у зв'язку з офіц. введенням на Русі християн. релігії і заснуванням Київ. митрополії (див. Хрещення Київської Русі). На утримання церкви було виділено десяту частину князівських прибутків, від чого вона отримала таку назву. Це була велична і красива споруда. Інтер'єр її прикрашали ікони, фресковий живопис, мозаїчні панно, різьблені мармурові капітелі, майоліка. На центр. міськ. площі був розташов. "Бабин торжок", перед входом до храму стояли бронз. квадрига й антич. скульптури, вивезені Володимиром Святославичем із Херсона (див. Херсонес Таврійський). Довкола розташовувалися князівські палаци.

У часи правління вел. кн. київ. Ярослава Мудрого (1019–54) міське буд-во в К. велося, як і раніше, у Верхньому місті, тут була споруджена величезна фортеця і новий архіт. центр. Протяжність стін Ярослава міста, висота яких разом з дерев'яними заборолами сягала 16 м, складала понад 3,5 км. Вони охоплювали тер. бл. 80 га. Укріплень таких розмірів і потужності не мало жодне ін. місто Київ. Русі. В системі кріпосних стін міста Ярослава було троє воріт, у т. ч. парадні – Золоті ворота (вони становили собою кам'яно-цегляну двох'ярусну споруду: над оборонною баштою підносилася Благовіщенська церква; назву отримали за прикладом Золотих воріт у м. Константинополь).

Композиційним центром нового архіт. ансамблю став Софійський собор, зведений бл. 1037. Величні й гармонійні форми Софії Київської, увінчаної 13 куполами, урочисто-святкове її внутр. опорядження викликали захоплення сучасників. Для прикрашення гол. храму Русі щедро використовувалися мозаїки і фрески, шиферна різьба, мармур і майоліка. Довкола Софії розташовувалися церкви св. Ірини і св. Георгія, а також кам'яні палаци.

У наступні століття інтенсивне міськ. буд-во Верхнього К. велося в межах Ізяслава-Святополка міста. Центром нового архіт. ансамблю був Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, що дав назву однойменному монастирю (див. Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир). Мистецтвом внутр. оздоблення Свято-Михайлівський собор не поступався Софії Київській.

Найбільшим районом стародавнього К. був Поділ. Його пл. у 12–13 ст. становила 200 га. Він також мав свої укріплення, т. зв. столпіє, що згадується у літописі 12 ст. У центрі Подолу було літописне "Торговище", довкола якого стояли монументальні культові споруди: церква Пирогоща (1131–35), Борисоглібська та Михайлівська церкви.

З пн. зх. від міста Ярослава розкинувся ще один район К. – літописний Копирів кінець, він займав пл. бл. 40 га. В роки князювання Святослава Ярославича (1073–76) тут було засновано монастир св. Симеона, серед будівель якого були 2 кам'яних храми. В ході археол. розкопок у цьому районі були виявлені фундаменти і рештки ін. монументальних споруд.

Довкола центр. міськ. ядра розташовувалися приміські села, князівські й боярські двори, монастирські садиби, що були безпосередньо зв'язані з К. і складали його невід'ємну частину. Це Кирилівський монастир (див. Кирилівська церква), Кловський монастир, Печерський монастир (від 1598 – Києво-Печерська лавра) та Видубицький Свято-Михайлівський монастир, князівські села Предславине і Берестове, урочища Дорогожичі та Угорське. На околицях, як і в центрі міста, також велося монументальне буд-во. Особливих масштабів воно досягло в Печерському монастирі, заснованому в 11 ст. вихідцем з черніг. м. Любеч Антонієм Печерським. Центр. спорудою монастиря став Успенський собор (1073–78).

Масова забудова К. була переважно дерев'яною, її складали квартали зрубних і каркасно-стовпових будівель, переважно двоповерхових. Планування міста в 10–13 ст. було садибно-вуличним. Окремі вулиці замощувалися дерев'яними мостовими.

Екон. основою міста були: с.-г. вир-во, високорозвинене ремесло, а також торгівля. На тер., де розташовувалися райони давнього К., виявлено залишки майстерень, вироби з глини, чорних і кольорових металів, каменю, кості, скла, дерева та ін. матеріалів. Вони засвідчують, що в 10–13 ст. в К. працювали ремісники понад 60 спеціальностей. У 10 ст. місц. майстри опанували такі складні в тех. і технологічному відношеннях вир-ва, як литво ювелірних прикрас у кам'яних формочках, виготовлення буд. кераміки, обробка заліза й сталі. На поч. 11 ст. вони оволоділи секретами склоробства, емалі, черні, зерні, поливи і досягли в цих галузях справжніх вершин (у "Трактаті про різні ремесла" 10 ст. нім. чернець Теофіл відзначає заслуги Русі в розробці технології емалі й черні). Про значні масштаби вир-ва й високу майстерність київ. ковалів по золоту та сріблу свідчать, зокрема, численні знахідки їхньої продукції в місц. скарбах (виявлено бл. 60 таких скарбів; див. Київські скарби). Вироби київ. ковалів, гончарів, і будівельників розходилися по всій країні.

Давній К. становив собою великий центр внутр. і міжнар. торгівлі. Тітмар Мерзебурзький повідомляв, що в К. на поч. 11 ст. було 8 ринків. Два з них – "Бабин торжок" поблизу Десятинної церкви й "Торговище" на Подолі – не раз згадуються в літописі. До К. прибували купці з усіх земель Русі; новгород. і туровські купці мали тут свої торг. двори. Є свідчення про постійне проживання в К. візант. і західноєвроп. купців. На ринки Візантії, Чехії, Германії, Польщі, Англії, Кавказу, Скандинавії та ін. країн із К. вивозились хутро, мед, віск, шкіри, хліб, деякі види ремісничих виробів. З чорномор. і балт. ринками К. зв'язував шлях "із варягів у греки", або "грецький", як його називали рус. літописці 12 ст. До країн Центр. і Зх. Європи вів шлях К. – Галич (давній) – Прага (Чехія) – Реґенсбурґ (Баварія), а на Кавказ – Залозний шлях.

К. був визначним центром
к-ри. З часів Володимира Святославича тут діяли школи грамоти, в храмах і монастирях створювалися б-ки. Книгозбірня Софії Київської (див. Бібліотека Ярослава Мудрого) налічувала бл. 950 томів. Ще одна велика б-ка знаходилася у Печерському монастирі; нею користувалися літописці Іоанн, Никон, Нестор. Вивчення написів на стінах київ. храмів (див. Графіті), керамічному посуді, шиферних креслицях вказує на те, що значна частина нас. К. була писемною.

Від серед. 10 ст. і до 20-х рр. 13 ст. місц. київ. монументальне буд-во поступово набувало нац. ознак. Це добре помітно вже в арх-рі Софійського собору, його стиль характеризується багатокупольним завершенням, пірамідальністю композиції, хрещатими стовпами, чого візант. арх-ра не знала. Софія Київська, Золоті ворота, Успенський храм Печерського монастиря стали взірцями для буд-ва подібних споруд у Новгороді Великому, Полоцьку (нині місто Вітебської обл., Білорусь), Ростові (нині місто Ярославської обл., РФ), Суздалі (нині місто Владимирської обл., РФ), Владимирі на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ) та ін. містах Київ. Русі.

Монументальна арх-ра покликала до життя такі види мистецтва, як живопис і худож. різьблення, й вони досягли в К. високого рівня розвитку. Письмові джерела зберегли імена двох видатних тогочасних майстрів: іконописця Алімпія, який працював у 12 ст. в Печерському монастирі, й архіт. Петра Милонега, з іменем якого літопис пов'язує буд-во в 1199–1200 гідротехнічної споруди довкола Михайлівського храму Видубицького Свято-Михайлівського монастиря.

Давній К. у часи свого найвищого розвитку мав пл. бл. 400 га, а кількість його нас. сягала 50 тис. осіб.

1240 розвиток міста був перерваний монгол. завойовниками (див. Монголо-татарська навала).

П.П. Толочко.

Київ 1242 – 18 cт. Незважаючи на спустошення та руйнування під час монгол. навали 1240, К. продовжував грати помітну роль у політ. житті Сх. Європи. Хоча чисельність його мешканців різко зменшилася, проте всі його гол. істор. райони (Верхнє місто, Поділ, Замкова гора, Печерськ, Берестове, Клов, Видубичі тощо) були заселені.

Гол. ядро міста (Гора та Поділ) знаходилося в традиційних межах: Золоті та Лядські ворота на Горі та р. Почайна на Подолі. Після спорудження дерев'яно-земляного замку в 2-й пол. 14 ст. Замкова гора перетворилася на дитинець міста. Осн. кількість мешканців у той час зосереджувалася на Подолі, тут містилися міськ. собор Успіння Богородиці та гол. торг, а згодом – магістрат з ратушею.

Монголи не руйнували місто навмисне. Гол. причиною поступової загибелі більшості вцілілих 1240 споруд стало те, що внаслідок монгол. розгрому давньорус. держ. системи й руйнації екон. бази міста – Середньої Наддніпрянщини, а також встановлення золотоординського іга К. не мав коштів для утримування великої кількості кам'яних споруд. Вціліли тільки окремі храми, які знаходили екон. підтримку, – Софійський, Успенський, Видубицький, Михайлівський Золотоверхий, Кирилівський собори, церква Успіння. Додаткових значних руйнувань від військ. дій К. зазнав 1399, 1416, 1482.

За традицією, К. продовжував вважатися столичним містом. Гол. містом Русі його називали європ. королі й хани Золотої Орди. Так, Батий 1243 передав К. владимирському кн. Ярославу Всеволодичу саме як символ старшинства на Русі ("буди ты старей всем князем в Русском языце"), з тих же міркувань він передав 1249 "Кыевъ и всю Русьскую землю" сину Ярослава Всеволодича – новгород. кн. Олександру Невському. Батий навмисно призначав на київ. стіл вихідців з Владимиро-Суздальського князівства, які не мали підтримки ні у киян, ні в мешканців на Пд. Русі. Навпаки, рус. князі, які мали в К. високий авторитет, до К. не допускалися. Черніг. кн. Михаїл Всеволодич 1241 та галицький кн. Данило Галицький 1245 на шляху до Батия не зупинялися в К., а ставали на відпочинок лише поблизу нього. Вірогідно, до кін. 13 ст. К. правили намісники (див. Баскак). Про київ. князів до 1-ї третини 14 ст. писемні джерела чітких свідоцтв не дають. Напр., на підставі свідчень Любецького синодика, що називає "князя Ивана-Владимира Ивановича Киевского и сестру его Елену, князя Андрея Вруцкого и сына его Василия, убитого в Путивле" як таких, котрі боролися з ханом Тохтоєм наприкінці 13 ст., можна лише припускати, що згадані князі були саме київ. князями.

Важливим фактором, який визначав провідну роль К. на Русі, була митрополича кафедра. 1250–82 її займав Кирило, 1283–1304 – Максим. У К. відбувалися загальнорус. собори ієрархів (1273, 1284), наставлялися єпископи в різні князівства (1273 – Серапіон на Владимир, 1274 – Климент на Новгород Великий, 1288 – Іаків на Владимир, Суздаль і Нижній Новгород, 1289 – Тарасій на Ростов, а Андрій на Твер; усі нині міста в РФ). 1300 хан Тохтой, перемігши темника Ногая, якого підтримував К., здійснив щодо останнього дії, від яких усе місто "розыдеся", і того ж року перевів митрополію до Владимира на Клязьмі. Але й пізніше митрополити "всея Русі" висвячувалися в Софійському соборі, який лишався "власним престолом і першим седалищем архієрейським".

Дослідження графіті на стінах Софійського собору й ін. київ. церков свідчать про їх функціонування в 13–15 ст.

1246 Плано Карпіні бачив у К. купців з Константинополя, Акри (нині місто Акка, Ізраїль), Венеції, Генуї, Пізи (усі нині міста в Італії), Австрії та Сілезії. У К. знайдено скарб сх. монет цього ж часу.

1262 створено Київ. кормчу книгу (див. Номоканони), яка стала прототипом Волин., Рязанської та ін. кормчих книг.

1331–62 літописи згадують про кн. Федора, який діяв разом з "баскаком Татарским".

Бл. 1362 К. входить до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ). Його князем став Володимир Ольгердович. Входження відбувалося мирним шляхом, за договорами, які лишали все "по старовині". Володимир провадив незалежну політику, карбував власну монету, що, однак, призвело до його заміни 1394 на кн. Скиргайла Ольгердовича, а після смерті останнього – до встановлення намісництва. Наприкінці 14 – на поч. 15 ст. К. являє собою політ. центр, де ведуть переговори вел. кн. литов. Вітовт, король польс. і верховний кн. литов. Владислав II Ягайло, вел. кн. моск. Василій Дмитрович, митрополити Кипріян, Фотій, Григорій (Цамблак), хан Тохтамиш. Місто стало гол. базою армії Вітовта, який розпочав наступ на Золоту Орду, але був розбитий 1399 біля р. Ворскла (див. Ворскла, битва на річці 1399). Хан Тімур-Кутлук обложив тоді К., але не взяв його, отримавши з киян викуп.

1416 місто (крім замку) зруйнували війська золотоординського еміра Едигея. Після смерті Вітовта 1430 К. став гол. базою "руської партії" вел. кн. литов. Свидригайла. Кияни брали активну участь у боротьбі з литов. центром. 1436 київ. воєвода Юрша розбив поблизу К. литов. війська.

З кін. 14 ст. у списках паризької Сорбонни та ін. ун-тів з'являються імена студентів з К., під 1436 зазначений перший доктор "рутенської нації з Києва" – Іван Тинкевич.

1440 відновлено Київське князівство на чолі з кн. Олельком Володимировичем. 1455–70 у К. князював Семен Олелькович. Обидва князі користувалися авторитетом, мали династичні зв'язки з великими московськими та тверськими князями, молдов. господарем Стефаном III Великим. Час їхнього правління став для К. періодом розвитку (базувався на традиціях матеріальної та духовної к-ри давньорус. доби): було здійснено ремонт Успенського собору та ін. церков, створено кам'яні барельєфи із зображенням Оранти, а також нові редакції Патерика Києво-Печерського та ін. писемних тв. К. продовжував бути важливим центром внутр. та міжнар. торгівлі, мав право складу. Через місто транзитом ішло багато товарів зі Сходу, Європи, Московії тощо. Цьому сприяло, зокрема, те, що безпеку караванам, які переміщувалися через укр. землі, литов. власті гарантували лише в тому випадку, коли їхні маршрути проходили через К. (див. Дорожній примус).

К. був потенційним центром об'єднання рус. земель, що перебували в складі ВКЛ, тому після смерті київ. кн. Семена Олельковича литов. влада перетворила князівство на воєводство. Спроба киян не допустити до міста воєводу М.Гаштовта, змова князів 1481 на чолі з кн. Михайлом Олельковичем і повстання кн. М.Глинського 1508 завершилися невдачею.

Кін. 15 ст. став початком занепаду К., що зумовлювалося заг. кризою ВКЛ – його нездатністю організувати захист підвладних йому земель від нападів кримських татар. 1482 війська хана Менглі-Гірея I захопили й спалили К. Софійський собор був пограбований (дещо пізніше золотий дискос і потір, які татари забрали із собору, Менглі-Гірей I подарував вел. кн. моск. Івану III Васильовичу). Занепад К. тривав майже століття. Саме тоді зруйнувалася більшість храмів міста.

У 1490-х pp. К. отримав магдебурзьке право, яке, однак, було досить обмеженим. Водночас литов. влада заохочувала заселення К. й намагалася зробити його міщан своїми союзниками. Останні звільнялися від управління й суду великокнязівських намісників; з їх числа обирали членів магістрату (війта, бурмистрів, райців, лавників; війт затверджувався владою з 4 кандидатів, яких висували міщани). Проте, як свідчать документи – численні скарги міщан на порушення їхніх прав, воєводи чинили в К. свавілля. Київ. ремісники були організовані в цехи.

К. зберігав політ. й військ.-стратегічне значення. Його відновлений замок являв собою потужну фортецю, що прикривала внутр. регіони Литви від нападів крим. ханів. В очах сучасників володіння К. давало юрид. право бути спадкоємцем усієї давньорус. спадщини.

Тривала криза Литов. д-ви завершилася Люблінською унією 1569, згідно з нею К. потрапив під безпосередню владу Корони Польської. У цей час екон. розвиток міста йшов по висхідній, хоча й дещо стримувався тиском з боку польс. феодалів та катол. церкви, наявністю кількох юридик (магістратської, замкової, "біскупщини" – катол. єпископа, правосл. монастирів). Але не всі кияни були вдоволені своїм становищем. Багато хто з них брав активну участь у нац.-визвол. боротьбі (див. Косинського повстання 1591–1593; Наливайка повстання 1594–1596). 1596, після прийняття Берестейської церковної унії 1596, була ліквідована правосл. Київ. митрополія. 1615, після утворення Київського Богоявленського братства, підтриманого Військом Запорозьким, К. став гол. центром боротьби проти унії. 1620 відновлюється правосл. митрополія на чолі з Іовом (Борецьким). Кияни беруть участь у повстаннях 20–30-х pp. 17 ст. під кер-вом Т.Федоровича, Б.Кизима, Я.Острянина. Велику роль відіграла братська школа, яка після об'єднання з лаврською школою перетворилася на Київ. колегіум (з 1701 – академія; див. Києво-Могилянська академія), з якого вийшло чимало видатних держ. та церк. діячів, учених, письменників, художників, композиторів. 1615 у Києво-Печерській лаврі заснована перша друкарня (див. Києво-Печерська друкарня). За митрополита Петра (Могили) активно розвивається к-ра, ремонтуються давні архіт. споруди. Нас. міста в той час сягало 10–15 тис. осіб.

У роки нац.-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676) К. звільнився з-під влади Речі Посполитої, 23 груд. (ст. ст.) 1648 кияни урочисто зустрічали Б.Хмельницького. К. став столичним містом, центром Київського полку (1708 центр полку переходить до Козельця). 1651 місто сильно постраждало від війська польного гетьмана литов. кн. Я.Радзивілла – згорів Поділ. Після 1654 К. опинився у складі Гетьманщини під протекторатом Рос. д-ви (спочатку за Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 – на два роки, а потім за "Вічним миром" 1686 – остаточно). До магістратської влади додалися влада гетьмана та моск. воєвод. У Верхньому місті було розміщено рос. гарнізон. На старих валах 11 ст. почалося будівництво нової фортеці, – нового Поперечного валу. У зв'язку з турец. загрозою (див. Російсько-турецька війна 1676–1681) наприкінці 1670-х pp. будується фортеця на Печерську. Через війни та епідемії кількість мешканців міста час від часу зменшувалась, але швидко поповнювалася за рахунок переселенців з ін. земель. 1686–87 Київ. митрополію перепідпорядковано Московському патріархату.

Наприкінці 17 – на поч. 18 ст. місто почало стрімко розбудовуватися. За гетьмана І.Мазепи споруджується низка мурованих споруд у стилі укр. бароко на Печерську, Подолі, у Верхньому місті. На Печерську 1706 зводиться нова фортеця. 1708 К. став губернським містом (див. Київська губернія). На Печерськ переходить губернська канцелярія. Ці переміни, однак, мало вплинули на структуру міста, воно, як і раніше, складалося з 3 частин: Подолу, Печерська і Старого міста. Кожна з цих частин перебувала під кількома владами – губернською, гетьман. і полковою, магістратською, різних монастирів. Це певною мірою гальмувало розвиток міста. 1737 було скасовано підлеглість К. гетьману. Від серед. 18 ст. дедалі більше повноважень перебирала на себе губернаторська влада. Після ліквідації гетьманства (1764) та введення нового міськ. положення (1785) у К. правили заг. та шестигласна міські думи, які повністю залежали від губернатора. Наприкінці 1781 утворено Київське намісництво на чолі з ген.-губернатором П.Румянцевим-Задунайським, що й стало вирішальним кроком до ліквідації полкового устрою. Магістрат втратив реальні владні функції. 1796 К. знову став губернським містом.

Упродовж 18 ст. в К. активно велося кам'яне буд-во. Новими спорудами поповнилися, зокрема, ансамблі Софійського, Михайлівського, Братського, Видубицького монастирів та Лаври. Було зведено Андріївську церкву, подільські церкви, цивільні споруди. Але екон. розвиток міста був досить млявим. На 1799 у К. налічувалося 19 тис. мешканців.

Г.Ю. Івакін.

Київ 19 – 21 ст. 1797, після інкорпорації до складу Російської імперії земель Правобережної України (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), К. став центром не лише оновленої Київ. губернії, кордони якої змістилися на зх., а й Пд.-Зх. краю (до його складу, окрім Київ. губ., входили також Подільська губернія та Волинська губернія; 1832 усі три губернії були об'єднані у Київське генерал-губернаторство). Це зумовило переведення до нього з Дубна контрактових з'їздів (див. Київський контрактовий ярмарок), що спричинило перетворення К. в значний торг.-комунікаційний центр. Царський уряд намагався створити в київ. регіоні також могутню військ. інфраструктуру і тому в 1830–60-х pp. побудував тут нову Київ. фортецю (як і споруджена у 18 ст. стара фортеця, вона ніколи не використовувалася у бойових діях; див. Києво-Печерська фортеця). Після пожежі 1811 на Подолі, що майже повністю його знищила, забудову цього району почали вести за планом, що передбачав ліквідацію радіальної системи розміщення вулиць і прокладання нових вулиць, які б утворювали правильні квадрати навколо композиційного центру – Контрактової площі. 1837 був затверджений ген. план забудови всього міста. Згідно з цим планом почали прокладатися нові вуличні магістралі. На поч. 19 ст. в межі міста ввійшов Сирець; в середині століття активно заселялася долина р. Либідь з місцевостями Батиєва гора, Байкове й Либідська частина, а також Лук'янівка і Татарка. Тоді ж до складу міста були включені села Куренівка та Пріорка. Швидка забудова К. спричинила виділення двох нових його частин – Двірцевої (Липки) та Либідської (т. зв. Нове строєніє).

Для пром-сті міста це був час переорієнтації з мануфактур та ремісничих майстерень на підприємства фабрично-заводського типу, найбільшими серед яких стали "Арсенал", Гол. залізничні майстерні, Південнорос. машинобуд. з-д, з-д Гретера і Криванека (див. "Гретер і Криванек"). Усього в місті наприкінці століття налічувалося 125 пром. підпр-в. Спорудження в 1860–70-х pp. залізниць Курськ (нині місто в РФ)–К. та К.–Балта, створення пароплавства на Дніпрі (1858; див. Пароплавство) перетворили К. у великий транспортний вузол. Розвиткові торгівлі сприяло відкриття біржі (1869; див. Київська товарна біржа), а також буд-во нової гавані. 1892 у К. з'явився перший у Рос. імперії трамвай, 1902–05 побудовано фунікулер. Пром-сть міста обслуговувала переважно транспортні підпр-ва, цукрові з-ди та місц. с. госп-во. Заснований у К. 1887 Цукропромисловий синдикат (див. Синдикати цукрозаводчиків) вважався першою в Рос. імперії капіталіст. монополією.

Кількість нас. міста від поч. до кін. 19 ст. зросла більш як у 30 разів – з 20 до 626 тис. мешканців.

У 19 ст., як і в попередні віки, К. був місцем паломництва для віруючих усього східнослов'ян. світу. Сюди приходили, здебільшого пішки, сотні тисяч прочан. Києво-Печерська лавра (одна з двох, що діяли на тер. України) відігравала роль не лише центру православ'я, а й культ. та освіт. осередку.

Значення К. як культ. центру зростало в міру створення в ньому елітарних освіт. і мистецьких інституцій. 1809 і 1834 було відкрито 2 чол. г-зії, 1834 – ун-т св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), 1838 – Інститут шляхетних дівчат, 1852 – Володимирський кадетський корпус, 1878 – Вищі жін. курси, 1898 – Політех. ін-т (нині Національний технічний університет України "Київський політехнічний університет"). Засновуються наук. т-ва – Тимчасовий комітет для дослідження старожитностей (1835), Тимчасова комісія для розбору давніх актів у Києві (1843; див. Київська археографічна комісія), Комісія для опису губерній Київ. учбового округу (1850), Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873), Історичне товариство Нестора-літописця (1873) тощо. 1804–06 споруджено перший у К. постійний театральний будинок. 1817 закінчено буд-во Контрактового дому, 1828 – Гостиного двору. 1867 відкрився постійний Оперний театр, для якого 1901 було споруджено нове приміщення. 1904 офіційно відкритий (існував з 1899 як археол. виставка) Київський художньо-промисловий і науковий музей, 1904 відкрито муз.-драм. школу М.В.Лисенка. 1901 Київська рисувальна школа М.Мурашка, що діяла з 1875, перетворена на Худож. уч-ще. 1907 у приміщенні Троїцького нар. дому почав працювати перший стаціонарний укр. театр.

Поступово зливалися в єдине ціле 3 істор. частини К. – Верхнє місто, Поділ, Печерськ. 1904 тер. міста складала 64,3 км²; після приєднання Солом'янки, Батиєвої гори, Протасового яру, Шулявки, Караваєвих дач вона зросла вдвічі і 1911 становила 123,4 км². Кількість нас. 1913 становила бл. 630 тис. осіб.

Усупереч активним намаганням царизму перетворити К. у форпост свого впливу на пд. зх. Рос. імперії, в місті існували й набували ваги різні форми опозиційності. В 1820-х pp. K. був одним з важливих центрів декабристів руху, в 1830-х рр. – польс. нац.-визвол. руху. 1846 в К. було створено першу нелегальну політ. орг-цію з виразним нац. обличчям – Кирило-Мефодіївське товариство. В 1860-х pp. К. став осередком громадівського (див. Громади), в 1870-х – народницького (див. Народники) руху. Робітн. рух у місті перебував під значним впливом рос. соціал-демократії. Початок 20 ст. ознаменувався оформленням кількох українських національних партій і міжпарт. блоку українських ліберальних діячів – Товариства українських поступовців. Активно діяло Київське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

Складна взаємодія різноспрямованих політ. інтересів, перехід у політ. стадію нац.-визвольного руху, активізація ліворадикальних політ. течій зумовили неймовірну напругу революц. потрясінь 1917–21. У ході соціальної революції, що почалася в лют. 1917 у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) і швидко охопила всі пром. центри і сільс. периферію європ. частини Рос. імперії, К. став епіцентром подій першого року української революції 1917–1921. Сформована в місті у берез. 1917 Українська Центральна Рада створила перший у 20 ст. укр. нац. уряд – Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, виступила із 4-ма універсалами (див. Універсали Української Центральної Ради), проголосила в листоп. 1917 Українську Народну Республіку, а в січ. 1918 – незалежну, суверенну Україну. Проте УЦР не мала в К. міцної соціальної опори. В ході наступу більшовицьких військ на К. (див. Війна Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917–1918) останні спиралися на підтримку значної ч. київ. робітників (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). УЦР попросила допомогу в країн Четверного союзу, і у квіт. 1918 до К. ввійшли нім. війська. Невдовзі К. став столицею Української Держави, очолюваної гетьманом П.Скоропадським. Коли 22 січ. 1919 Директорія УНР, що повалила гетьман. режим, проголосила Акт злуки із ЗУНР (див. Акт злуки 1919), К. став столицею соборної України, але вже через два тижні Директорія виїхала з нього під тиском наступаючих рад. військ (див. Війна РСФРР і УНР 1918–1919). 31 серп. останні поступилися владою денікінцям (див. Денікіна режим в Україні 1919–1920), однак повернулися в грудні. У трав.–черв. 1920 в ході польсько-радянської війни 1920 К. був зайнятий Армією Української Народної Республіки і союзними польс. військами. Після виходу з міста польс. військ і військ УНР тут утвердилася рад. влада (12 черв. 1920). До 1925 К. був губернським центром, пізніше – центром Київської округи, з 1932 – Київської області. Від черв. 1934 К. – столиця УСРР (з 1936 – УРСР; див. Українська Радянська Соціалістична Республіка).

Упродовж міжвоєн. років К. зазнав істотної модернізації. В 1920–30-х pp. збудовано Київ. районну електростанцію, суднобудівну верф, вагоноремонтний з-д, хім. комбінат, найбільшу в СРСР кінофабрику. До міськ. мережі влилися, зокрема, Берковець, Биківня, Воскресенка, Мишоловка, Осокорки, Совки, 1927 – Дарниця. 1933 почав діяти аеропорт. За 20 років нас. міста подвоїлося; К. став третім у СРСР містом з мільйонним населенням. Водночас К. зазнав трагічного руйнування безцінних культових пам'яток, а укр. інтелігенція міста – масових репресій.

Трагедією для К. стала Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941–1945. Вже 11 лип. 1941 гітлерівські війська вийшли до р. Ірпінь (прит. Дніпра) і почали вести бої за К. Оборона тривала понад два місяці (див. Київська оборонна операція 1941) і відіграла істотну роль у зриві гітлерівських планів "бліцкригу". За це, вже після війни, К. був удостоєний звання міста-героя (1965). За роки окупації (19 верес. 1941 – 6 листоп. 1943) гітлерівці знищили в К. понад 200 тис. осіб, а понад 100 тис. вивезли на примусові роботи в Німеччину. Місцем масових розстрілів киян став Бабин Яр, лише протягом 29–30 верес. тут було вбито бл. 34 тис. осіб єврейс. національності, а загалом за час окупації – понад 100 тис. рад. громадян. Восени 1943 в місті було зареєстровано 180 тис. мешканців.

К. був осередком руху Опору (див. Рухи Опору 1939–1945) гітлерівським окупантам. Уже в кін. 1942 в місті діяли 6 загальноміськ. парт. орг-цій, які організовували акти саботажу на підприємствах, видавали листівки, пропагандистські брошури, вели розвідувальну роботу. Київ. міськ. штаб із кер-ва диверсійно-підривною діяльністю на чолі з В.Кудряшовим здійснював кер-во партизан. рухом на тер. Київщини. Після викриття штабу функції загальноміськ. центру опору виконував Залізничний підпільний райком КП(б)У на чолі з О.Пироговським. У місті діяло також підпілля Організації українських націоналістів на чолі з О.Ольжичем, І.Рогачем, О.Телігою та ін.

У листоп. 1943 в результаті 10-денної Київської наступальної операції 1943, здійсненої військами Першого Українського фронту і підтриманої діями місц. партизанів, К. було визволено. На ознаменування цієї перемоги 55 з'єднанням і частинам було присвоєно найменування Київських.

Відбудова житлового і промислового госп-ва майже вщент зруйнованого К. здійснювалася в повоєнні роки паралельно. Вже 1949 пром-сть міста досягла довоєн. рівня. Особливо швидкими темпами розвивалися галузі хім. пром-сті, пром-сті буд. матеріалів, машинобудування та металообробки. 1957 у межі К. увійшли Пирогів, Чапаєвка, 1965–66 – Біличі, Микільська Борщагівка. На поч. 1958 К. відновив статус мільйонного міста, а 1976 у ньому з'явився двомільйонний мешканець. Один за одним зводилися житлові масиви: Чоколовка, Дарниця, Відрадний, Нивки, Сирець, Русанівка, Березняки та ін. 1951 почав роботу телевізійний центр. 1960 стали до ладу перші станції метрополітену. Протягом 1946–60 у К. споруджено 13 мостів і шляхопроводів. Динамічно розвивався наук. потенціал К.

Проте системна криза рад. ладу, яка стала особливо відчутною в серед. 1980-х pp., зумовила численні перекоси в структурі госп-ва. Надмірна концентрація пром-сті в столиці (у порівнянні з довоєн. часом валова продукція машинобудування і металообробки зросла у 185 разів) створила екологічно небезпечну ситуацію, ускладнену Чорнобильською катастрофою 1986.

Від 1991 К. – столиця суверенної України, її адм. та політ. центр. Тут працюють вищі органи влади: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, а також інстанції, які здійснюють нагляд за дотриманням законів, – Ген. прокуратура України, Верховний Суд України, Конституційний Суд України. В Конституції України 1996 зафіксовано спец. статус К., який унормовується законами д-ви. Проте процес переходу від директивної економіки в складі єдиного пром. комплексу СРСР, що розпався, до ринкових відносин спричинив значний спад вир-ва та закриття багатьох підприємств К.

Після реструктуризації економіки міста обличчя К. визначає багатогалузева пром-сть, потужний буд. комплекс, розвинута система галузей комунального госп-ва, транспортних засобів, зв'язку, мережа банківських установ та розважальних закладів. Помітних успіхів досягнуто в суднобудуванні та літакобудуванні, хім. та нафтохім., поліграфічній, харчовій, легкій та ін. галузях. У структурі машинобудування провідне місце займають підпр-ва авіакосміч. пром-сті, приладобудування та електроніки.

К. – провідний центр науки і к-ри України. В місті розташовано 45 ін-тів НАН України та її Президія, функціонують академії аграрних, мед., пед., інженерних, технологічних наук, легкої пром-сті, бл. 100 вищих навчальних закладів, у т. ч. Нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Нац. тех. ун-т України "Київський політехнічний інститут", Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", а також Мед., Аграрний, Екон., Слов'ян., Соломонів ун-ти, Тех. ун-т буд-ва та арх-ри, Держ. акад. водного транспорту тощо. Функціонують 33 театри й театральні студії, бл. 50 музеїв, понад 250 б-к. Із 3859 пам'яток історії та арх-ри К. 42 належать до об'єктів, які охороняються ЮНЕСКО, 270 входять до списку нац. надбання України.

Гол. істор. пам'ятки: Софійський собор (11 ст.), Печерський монастир (11–18 ст.), комплекси Видубицького, Братського, Кирилівського монастирів, корпуси Київ. акад. 18 – поч. 19 ст., Кловський палац (1752–56), Андріївська церква (1747–53), Маріїнський палац (1750–55), Контрактовий дім (1815–17), Володимирський собор (1862–82).

Я.В. Верменич.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Похилевич Л. Сказание о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах в пределах губернии находящихся. К., 1864
  2. Закревский Н. Описание Киева, т. 1–2. М., 1868
  3. Андриевский А. Из жизни Киева в ХVIII веке. К., 1894
  4. Сементовский Н. Киев, его святыня, древности, достопамятности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников. К., 1900
  5. Иконников B.C. Киев в 1654–1855: Исторический очерк. К., 1904
  6. Справочник-путеводитель по Киеву и его окрестностям. Ежегодное издание. 1914–1915. К., б/г
  7. Київ та його околиця в історії та пам'ятках. К., 1926
  8. Щербина В. Нові студії з історії Києва. К., 1926
  9. Ернст Ф. Київ: Провідник. К., 1930
  10. Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва, зб. 1. К., 1930
  11. Греков Б.Д. Политическая и культурно-историческая роль Киева. М., 1944
  12. Каргер М.К. Древний Киев, т. 1–2. М.–Л., 1958–61
  13. История Киева, т. 1–2. К., 1963–1964
  14. Логвин Г. Киев. М., 1967
  15. ІМіС України. Київ. К., 1968
  16. Толочко П. Происхождение Киева. К., 1980
  17. Асеев Ю. Архитектура Древнего Киева. К., 1982
  18. Київ: Історичний огляд. К., 1982
  19. Котляр Н.Ф., Кульчицкий С.В. Киев древний и современный. К., 1982
  20. Толочко П.П. Древний Киев. К., 1983
  21. Киев: Энциклопедический справочник. К., 1985
  22. Історія Києва, т. 1–3, кн. 1–4. К., 1986–87
  23. Берлинський М. Історія міста Києва. К., 1991
  24. Берлинский Н. Краткое описание Киева (репринтное издание). К., 1991
  25. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. К., 1991
  26. Стародавній Київ: Археологічні дослідження 1984–1989. К., 1993
  27. Пляшко Л.А. Літописний Київ: структура і пейзаж. К., 1994
  28. Шероцький К.В. Київ: Путівник. Репринт, відтворення 1917 р. К., 1994
  29. Антонович Д. Київ. К., 1995
  30. Болховитинов Є. Вибрані праці з історії Києва. К., 1995
  31. Захарченко М.М. Київ тепер і раніше. Репринтне видання 1888 р. К., 1995
  32. Ковалинский В. Меценаты Киева. К., 1995
  33. Проценко Л.А. Історія Київського некрополя. К., 1995
  34. Делімарський Р. Магдебурзьке право в Києві. К., 1996
  35. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва XIII – середини XVI ст. К., 1996
  36. Фундуклей І. Огляд Києва відносно старожитностей, виданий Іваном Фундуклеєм. Репринт, відтворення 1847 p. К., 1996
  37. Київ: жертви репресій, т. 1–2. К., 1997
  38. Рибаков М.О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. К., 1997
  39. Ситкарева О.В. Киевская крепость XVIII–XIX вв. – К., 1997
  40. Київ – столиця України. К., 1998
  41. Київ: Український хронологічний довідник. К., 1998
  42. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою: "Україна крізь віки", т. 6. К., 1998
  43. Ступак Ф.Я. Благодійні товариства Києва (друга половина ХIХ – початок ХХ ст.). К., 1998
  44. Брайчевський М. Коли і як виник Київ. В кн.: Брайчевський М. Вибрані твори: Історико-археологічні студії: Публіцистика. Нью-Йорк–К., 1999
  45. Звід пам'яток історії та культури України. Київ, кн. 1, т. 1. К., 1999
  46. Київ і кияни: Соціологічні хроніки незалежності. К., 2000
  47. Київ: Енциклопедичне видання. К., 2001
  48. Донцов Д.І. Рік 1918, Київ. К., 2002
  49. Кальницький М.та ін. Нариси з історії Києва. К., 2002.

Посилання:
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • АЛІМПІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АМФОРА
  • АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА У КИЄВІ
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БАБИН ЯР
  • БАЛТА
  • БАРОКО
  • БАСКАК
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БАВАРІЯ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕСТОВЕ
  • БІБЛІОТЕКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • БЛІЦКРИГ
  • БОЯРИ
  • БОРЕЦЬКИЙ ІОВ
  • БУРМИСТЕР
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДНІПРО
  • ДОРОЖНІЙ ПРИМУС
  • ДРЕГОВИЧІ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДРУЖИНА
  • ДУБНО
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДИРХЕМ, ДИРХАМ, ДИРГЕМ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ЕДИГЕЙ
  • ЕМАЛЬ
  • ФЕДІР, КИЇВ. КНЯЗЬ
  • ФЕДОРОВИЧ ТАРАС
  • ФРЕСКА
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАШТОВТ МАРТИН ІВАНОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • ГРАФІТІ
  • ГРЕТЕР І КРИВАНЕК
  • ГРОМАДИ
  • ГУБЕРНАТОР
  • ГУБЕРНСЬКА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА
  • ІНСТИТУТИ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВА-СВЯТОПОЛКА МІСТО
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, АНТИЧНЕ І ВІЗАНТ. МІСТО В КРИМУ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • КИЙ
  • КЛОВ
  • КЛОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
  • КНЯЗЬ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
  • КОРОНА, КРОНА
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИВИЧІ
  • КУДРЯШОВ ВОЛОДИМИР СИДОРОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • КИЇВСЬКА ОКРУГА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА
  • КИЇВСЬКА ТОВАРНА БІРЖА
  • КИЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • КИЇВСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКЕ (СІЧНЕВЕ) ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ
  • КИЇВСЬКІ СКАРБИ
  • КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ І НАУКОВИЙ МУЗЕЙ
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • КИПРІЯН
  • КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА В КИЄВІ. СВЯТО-КИРИЛІВСЬКИЙ ХРАМ ПРИ ПАВЛІВСЬКІЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІЙ ЛІКАРНІ М. КИЇВ.
  • КИРИЛО ІІ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • КИЗИМ БОГДАН
  • ЛАВНИКИ
  • ЛИБІДЬ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГІСТРАТ
  • МАНУФАКТУРА
  • МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • МІЩАНИ
  • МІСЬКА ДУМА
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МОЗАЇКА
  • МУРАШКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • МИХАЙЛО ОЛЕЛЬКОВИЧ
  • МИЛОНІГ ПЕТРО
  • НАЛИВАЙКА ПОВСТАННЯ (1594-1596)
  • НАРОДНИКИ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • НЕСТОР
  • НОГАЙ
  • НОМОКАНОН
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • НИКОН
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСТРЯНИН ЯКІВ
  • ПАРОПЛАВСТВО
  • ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • ПЛАНО КАРПІНІ
  • ПОДІЛ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯНИ
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОСАД
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ПИРОГОЩА
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • РАЙЦІ
  • РАТУША
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1676–1681
  • РУХ ОПОРУ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСЬ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕМЕН ОЛЕЛЬКОВИЧ
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • СІВЕРЯНИ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СКИРГАЙЛО ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРОКИЇВСЬКА ГОРА
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • СВИДРИГАЙЛО, СВИДРИГАЙЛО-БОЛЕСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • СИНДИКАТ ЦУКРОЗАВОДЧИКІВ
  • ТЕЛІГА ОЛЕНА
  • ТІТМАР МЕРЗЕБУРЗЬКИЙ
  • ТОРГИ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ
  • ЦЕХИ
  • ТИМЧАСОВИЙ КОМІТЕТ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАРОЖИТНОСТЕЙ У КИЄВІ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКА РСР
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УНІВЕРСАЛИ УЦР
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР, СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
  • ВІЧНИЙ МИР 1686 Р.
  • ВІЙНА РСФРР І УНР 1918-1919 РР.
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІЙТ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛХВИ
  • ВОЛОДИМИРА МІСТО
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОРСКЛА, БИТВА НА РІЧЦІ 1399
  • ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКІЇ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • ВИДУБИЧІ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯРОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ, ЯРОСЛАВ-ПРОКОПІЙ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ
  • ЮРИДИКА
  • ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, ЗАЛОЗНИК
  • ЗАМКОВА ГОРА
  • ЗМОВА КНЯЗІВ 1481
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗОЛОТІ ВОРОТА В КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
  • АБВЕР
  • АДАМ БРЕМЕНСЬКИЙ
  • АДЕЛЬГЕЙМ ЄВГЕН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • АДЛЕРФЕЛЬД ГУСТАВ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АЙНАЛОВ ДМИТРО ВЛАСОВИЧ
  • АЙНЗАТЦГРУПИ
  • АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ УРСР
  • АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
  • АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ (АМНУ)
  • АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
  • АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ (АПНУ)
  • АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
  • АХІЄЗЕР НАУМ ІЛЛІЧ
  • АХМАТОВА (ГОРЕНКО) АННА АНДРІЇВНА
  • АКТ 30 ЧЕРВНЯ 1941
  • АКЦИЗ
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АЛЕШО ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ
  • АЛМАЗОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
  • АЛЬОШИН ПАВЛО ФЕДОТОВИЧ
  • АМОСОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • АНАРХІЗМ
  • АНАРХО-ІНДИВІДУАЛІСТИ
  • АНАРХО-КОМУНІСТИ
  • АНАСТАС
  • АНАСТАС КОРСУНЯНИН
  • АНАСТАСЕВИЧ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • АНДРІЯШЕВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • АНДРІЯШИК РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОПАНАС МИХАЙЛОВИЧ
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • АНДРІЄВИЧ ЯКІВ МАКСИМОВИЧ
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОБРИЙ
  • АНДРУЩЕНКО КОСТЬ
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • АННА ВСЕВОЛОДІВНА (ЯНКА)
  • АНОНІМ УГОРСЬКИЙ
  • АНТАНТА
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • АНТОНОВ ОЛЕГ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ МАРКО ДМИТРОВИЧ
  • АРАБАЖИН КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЧНА КОМІСІЯ ВУАН
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ СОФІЙСЬКОГО МОНАСТИРЯ
  • АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
  • АРХІВНІ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • АРХІВИ В УКРАЇНІ
  • АРХИПЕНКО ОЛЕКСАНДР ПОРФИРОВИЧ
  • АРМІЯ ПОЛЬСЬКА В СРСР
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • АРПАДИ
  • АРСЕНАЛЕЦЬ
  • АРСЕНІЙ МОГИЛЯНСЬКИЙ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • АСЄЄВ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • АСКОЧЕНСЬКИЙ ВІКТОР ІПАТОВИЧ
  • АСКОЛЬД
  • АСКОЛЬДОВА МОГИЛА
  • АСОЦІАЦІЯ ДОСЛІДНИКІВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ
  • АСОЦІАЦІЯ ХУДОЖНИКІВ ЧЕРВОНОЇ УКРАЇНИ
  • АСОЦІАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ
  • АСОЦІАЦІЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ
  • АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ
  • АЗБУКА
  • БАБІЙ БОРИС МУСІЙОВИЧ
  • БАЧИНСЬКИЙ ОМЕЛЯН
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • БАГГЕ ДЖОН ПІКТОН
  • БАЙ АМУР-ОГЮСТ-ЛУЇ-ЖОЗЕФ-БЕРТЕЛЬО ДЕ
  • БАЙОВ ОЛЕКСІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР 1681 Р.
  • БАКУЛЬ ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАЛАБУХА СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • БАНКИ
  • БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАРАБАШ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • БАРАН МИХАЙЛО ЛУКИЧ
  • БАРАНОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ МАКСИМОВИЧ
  • БАРАНОВСЬКИЙ ХРИСТОФОР АНТОНОВИЧ
  • БАРАНОВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • БАРЕНБОЙМ ІСАК ЮЛІСОВИЧ
  • БАРЯТИНСЬКИЙ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • БАРОКО
  • БАРВІНОК ГАННА
  • БАРВІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БАСАРГІН МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАСИСТЮК ОЛЬГА ІВАНІВНА
  • БАТАЛЬЙОН РІББЕНТРОПА 1941-1944
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БАВАРІЯ
  • БАЖАН МИКОЛА ПЛАТОНОВИЧ
  • БЕГМА ВАСИЛЬ АНДРІЙОВИЧ
  • БЕЙЛІСА СПРАВА
  • БЕКЕТОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕРЕСТОЛОГІЯ
  • БЕРЕТТІ ВІНЧЕНЦО ТА АЛЕССАНДРО
  • БЕРЕЗІЛЬ, ТЕАТР
  • БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ 1654 Р.
  • БЕРКУТ ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ
  • БЕРЛО ГАННА ЛЬВІВНА
  • БЕРЛИНСЬКИЙ МАКСИМ ФЕДОРОВИЧ
  • БЕРНШТЕЙН МИХАЙЛО ДАВИДОВИЧ
  • БЕРСТЕЛЬ ОЛЕКСАНДР КАРЛОВИЧ
  • БЕСТУЖЕВ-РЮМІН МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • БЕЦ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД
  • БІБІКОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БІБЛІОТЕКА ДЕРЖАВНА ІСТОРИЧНА УКРАЇНИ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БІЛАШ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • БІЛЕЦЬКИЙ АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ПЛАТОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БІЛГОРОД
  • БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ, СТАРА ЖИТОМИРСЬКА ДОРОГА
  • БІЛОДІД ІВАН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БІЛОГОРОДКА
  • БІЛОРУСИ В УКРАЇНІ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА ДОРОГА
  • БІЛЬШОВИК УКРАЇНИ - ЖУРНАЛ
  • БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД
  • БІНВІЛЬСЬКИЙ (БІЛЬВІНСЬКИЙ) ЯН
  • БЛАВАТСЬКА ОЛЕНА ПЕТРІВНА
  • БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • БЛИЗЬКОСХІДНИЙ ІНCТИТУТ
  • БОБРОВСЬКИЙ БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОГАЦЬКИЙ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОГАТИРЧУК ФЕДІР ПАРФЕНОВИЧ
  • БОГДАНІВСЬКИЙ ПОЛК, ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЧИЙ ІМЕНІ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПОЛК
  • БОГДАНОВ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • БОГОЛЮБОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БОГОМАЗОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БОГОМОЛЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БОГОМОЛЕЦЬ СОФІЯ МИКОЛАЇВНА
  • БОГРОВ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • БОГАЄВСЬКИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БОЯН, НАЗВА МУЗ. Т-ВА
  • БОЯРКА
  • БОЙЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ
  • БОЙЧУК МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • БОЙКО ІВАН НИКИФОРОВИЧ
  • БОЙКО ІВАН ДАВИДОВИЧ
  • БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • БОХАНОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БОКОТЕЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • БОЛФОСОВ (ВАЛЕР) МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • БОЛГАРИ В УКРАЇНІ
  • БОЛХОВІТІНОВ ЄВГЕН
  • БОЛСУНОВСЬКИЙ КАРЛ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БОНДАРЕНКО ВАСИЛЬ АРХИПОВИЧ
  • БОРОДАЙ МИХАЙЛО МАТВІЙОВИЧ
  • БОРОДІН ОЛЕКСІЙ АРТЕМОВИЧ
  • БОРОТЬБА
  • БОРОВСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ
  • БОШ ЄВГЕНІЯ БОГДАНІВНА
  • БОСТУНИЧ ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БОТЕРО ДЖОВАННІ
  • БОТТЕ ЗІНА
  • БРАЙЧЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮЛІАНОВИЧ
  • БРАНДТНЕР ЛЮДВИК КАРЛОВИЧ
  • БРАТЕРСТВО ТАРАСІВЦІВ
  • БРАТСЬКІ ДРУКАРНІ
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • БРЕЧКЕВИЧ МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БРОДСЬКИЙ ЛАЗАР ІЗРАЇЛЕВИЧ
  • БРОДСЬКИЙ ЛЕВ ІЗРАЇЛЕВИЧ
  • БРОДСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • БРУЗ СЕМЕН ГРИГОРОВИЧ
  • БУБНОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ
  • БУКРЄЄВ БОРИС ЯКОВИЧ
  • БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • БУКВАРЬ ЮЖНОРУССКІЙ
  • БУЛАТНИЦЬКИЙ (БУЛАТИНСЬКИЙ) ЄГОР
  • БУЛГАКОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БУЛГАР ВЕЛИКИЙ
  • БУНДУР МАРКО
  • БУНГЕ МИКОЛА ХРИСТИЯНОВИЧ
  • БУНІН ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БУЦИНСЬКИЙ ДМИТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • БИКІВНЯ
  • БИЛИНИ
  • БИСТРИЦЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • БИТВА ЗА ДНІПРО 1943 Р.
  • БЮРО УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
  • БЮШІНІ АНТОН ФРІДРІХ
  • БЖЕСЬКИЙ РОМАН СТЕФАНОВИЧ
  • ЧЕБОТАРІВ МИКОЛА
  • ЧЕХ, ЛЕХ, РУС
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕМЕРИНСЬКИЙ ОРЕСТ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКО-ПРИП'ЯТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ЧЕРНІКОВ ІГОР ФЕДОРОВИЧ
  • ЧЕРВОНЕ КОЗАЦТВО
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ ГЕДЕОН
  • ЧМОЛА ІВАН СИМЕОНОВИЧ
  • ЧОРНА РУСЬ
  • ЧОРНА СОТНЯ
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ЧУДЬ
  • ЧУДНІВСЬКА КАМПАНІЯ 1660
  • ЧУХЛІБ ТАРАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧУМАК ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ЧУПРИНКА ГРИГОРІЙ АВРАМОВИЧ
  • ЧИГИРИНСЬКІ ОБОРОНИ 1677 І 1678
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ЧИШКО ВІТАЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ЧИЖЕВСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЧИЖЕВСЬКИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ДАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ДАНЧЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДАНЬКЕВИЧ КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДАНИЛЕВИЧ ВАСИЛЬ ЮХИМОВИЧ
  • ДАНИЛОВИЧ ІГНАТІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДАРНИЦЬКИЙ ТАБІР ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
  • ДАШКЕВИЧ-ГОРБАЦЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДАШКЕВИЧ РОМАН-МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДАВНЬОСХОВИЩЕ СВЯТО-ВОЛОДИМИРСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО БРАТСТВА
  • ДАВИД СВЯТОСЛАВИЧ
  • ДАВИДОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ДАВИДОВ ВАСИЛЬ ЛЬВОВИЧ
  • ДЕ ЛЯ ФЛІЗ ДОМІНІК
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ДЕГТЕРЬОВИ
  • ДЕКАБРИСТІВ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕКЛАРАЦІЯ МИТРОПОЛИТА СЕРГІЯ 1927
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПРИНЦИПИ І ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН 1990
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕМУЦЬКИЙ ДАНИЛО ПОРФИРОВИЧ
  • ДЕМУЦЬКИЙ ПОРФИРІЙ ДАНИЛОВИЧ
  • ДЕНИСЕНКО ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • ДЕНИСЕВИЧ (ДЕНИСОВИЧ) АНДРІЙ
  • ДЕРЕГУС МИХАЙЛО ГОРДІЙОВИЧ
  • ДЕРЖАВНІ НАРАДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919–1920
  • ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ
  • ДЕРЖАВНА ВАРТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1918
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДЕЙ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ДЕЙЧ ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • ДІДУШОК ВАСИЛЬ
  • ДІЄЦЕЗІЯ
  • ДІР
  • ДМИТЕРКО ЛЮБОМИР ДМИТРОВИЧ
  • ДМИТРО
  • ДНІПРО
  • ДНІПРО, ЧАСОПИС
  • ДНІПРО, РАДІОСТАНЦІЯ
  • ДНІПРОВА ЧАЙКА
  • ДНІПРОВСЬКА ДИВІЗІЯ
  • ДНІПРОВСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ДНІПРОВСЬКИЙ СОЮЗ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ДНУ)
  • ДОБРОБУТ
  • ДОБРОВ ГЕННАДІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ЛЕОНІД ПАВЛОВИЧ
  • ДОЦЕНКО ОЛЕКСАНДР
  • ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ, СПІВРОБІТНИЦТВО І ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ І РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ 1997
  • ДОГОВІР УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ З ВСЕВЕЛИКИМ ВІЙСЬКОМ ДОНСЬКИМ 1918
  • ДОГОВІР МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ РСР І РОСІЙСЬКОЮ РФСР 1990
  • ДОЛЕНҐА-ХОДАКОВСЬКИЙ ЗОРІАН
  • ДОЛОБСЬКИЙ З'ЇЗД 1103
  • ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДОМБРОВСЬКИЙ ІВАН
  • ДОМБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
  • ДОНБАСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 1941–1943
  • ДОНЦОВ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОНДУКОВ-КОРСАКОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ДОНЕЦЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО АНДРІЙ ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОРОЖНІЙ ПРИМУС
  • ДОСИФЕЙ (ДОСОФТЕЙ) СУЧАВСЬКИЙ
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДОВЖЕНОК ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • ДРАЧЕНКО ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • ДРАГА-СУМАРОКОВА ВАЛЕРІЯ ФРАНЦІВНА
  • ДРАГОМИРЕЦЬКИЙ АНТІН ГРИГОРОВИЧ
  • ДРАХМА САСАНІДСЬКА
  • ДРЕНТЕЛЬН ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ
  • ДРОЗДОВ СТЕПАН ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ДРУГОГО ЄРУСАЛИМА КОНЦЕПЦІЯ
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА
  • ДРУГИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДРУЖБИ НАРОДІВ ОРДЕН
  • ДУБ-ДУБОВСЬКИЙ (DUB-DUBOWSKI) ІГНАЦИ
  • ДУБОВИЙ ІВАН НАУМОВИЧ
  • ДУБОВИЧ ІВАН
  • ДУБИНА КУЗЬМА КІНДРАТОВИЧ
  • ДУДКО ФЕДІР
  • ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
  • ДУМІН (ДУМИН) ОСИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ДУМКА МИКИТА САВИЧ
  • ДУХОВНЕ УПРАВЛІННЯ МУСУЛЬМАН УКРАЇНИ (ДУМУ)
  • ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ДУРОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ДУРОВА (У ЗАМІЖЖІ ЧЕРНОВА) НАДІЯ АНДРІЇВНА
  • ДУУМВІРАТИ НА РУСІ
  • ДВАДЦЯТЬ ШОСТА АРМІЯ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ДВОРЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ДЯЧЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ДЯДИЧЕНКО ВАДИМ АРХИПОВИЧ
  • ДИЛЕЦЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДИМЕР
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, МІСІЇ ТА КОНСУЛЬСЬКІ УСТАНОВИ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ 1917–1920
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДИРЕКТИВА РНК СРСР ТА ЦК ВКП(Б) ВІД 29 ЧЕРВНЯ 1941
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ДИТЯЧІ ТА ПІДЛІТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ СКАУТІВ І ПІОНЕРІВ В УКРАЇНІ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ДЗЕНІС ОСВАЛЬД ПЕТРОВИЧ
  • ДЖЕНОККІ ДЖОВАННІ
  • ДЖИДЖОРА ІВАН
  • ДЗВІН
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ, ЄБРР
  • ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД УСРР/УРСР (ЄДАФ УСРР/УРСР)
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЄГОРЬЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЄХАНУРОВ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЕКОНОМІЗМ
  • ЕКСТЕР ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ЄЛЬЦИН БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ЄМЕЦЬ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЄНЕВИЧ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ЄПІФАНІЙ
  • ЕПІГРАФІКА
  • ЕРБІНЬЇ МІШЕЛЬ ДЕ
  • ЕРДЕЛІ АДАЛЬБЕРТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЄРЕМЕНКО ВАЛЕНТИН НИКИФОРОВИЧ
  • ЄРЕМІЇВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЕРЕНБУРГ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • ЄРЛИЧ ЯКИМ
  • ЕРНСТ ФЕДІР ЛЮДВІҐОВИЧ
  • ЕРНСТ МИКОЛА ЛЬВОВИЧ
  • ЄРОФЕЇВ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ЕРСТЕНЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЯКОВИЧ
  • ЄВПРАКСІЯ ВСЕВОЛОДІВНА
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЙСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ, ЄВКОММОЛ
  • ЄВРЕЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ КАБІНЕТ
  • ЄВРЕЙСЬКИЙ НАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЄВРОПЕЙСЬКО-АЗІАТСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ЄВСЕВІЄВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЄВСЕЄВ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ЄВТИМОВИЧ ВАРФОЛОМІЙ ПИМОНОВИЧ
  • ЕЙХГОРН (EICHHORN) ГЕРМАН ФОН
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ФАЛЬКІВСЬКИЙ ДМИТРО НИКАНОРОВИЧ
  • ФАЛЬКОВСЬКИЙ ІВАН ЯКИМОВИЧ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ФЕДАК СТЕПАН
  • ФЕДЕРАЛІСТІВ ГРУПА, ФРАКЦІЯ ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • ФЕДЕЦЬКИЙ АЛЬФРЕД КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ФЕДІР, КИЇВ. КНЯЗЬ
  • ФЕДОРЕНКО ПАВЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ФЕДОРІВСЬКИЙ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ФЕДОРОВА ЛАРИСА ДАНИЛІВНА
  • ФЕОДОР, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ
  • ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ФЕОФАНА III МІСІЯ В УКРАЇНІ 1620
  • ФЕЩЕНКО-ЧОПІВСЬКИЙ ІВАН АНДРІАНОВИЧ
  • ФІЛАРЕТ, ДЕНИСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФІЛОКАРТІЯ ІСТОРИЧНА
  • ФІОЛЬ ШВАЙПОЛЬТ
  • ФЛАВІАН, У МИРУ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ГОРОДЕЦЬКИЙ
  • ФОНД-МУЗЕЙ ДЕРЖАВНІ СКАРБИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
  • ФРАНКФУРТ СОЛОМОН ЛЬВОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ФРАНЦЕВИЧ ІВАН МИКИТОВИЧ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ФРЕСКА
  • ФУНДУКЛЕЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ГАБСБУРГ-ЛЬОТРІНГЕН ВІЛЬГЕЛЬМ ФОН
  • ГAЄВСЬКИЙ СТЕПАН ЮХИМОВИЧ
  • ГАЙДАЙ ЗОЯ МИХАЙЛІВНА
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ КІШ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ ІМЕНІ КУСТЯ ГОРДІЄНКА КІННИЙ ПОЛК
  • ГАЙДАМАКА АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАЙДАМАКИ
  • ГАЙДАР АРКАДІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ГАЙВАС ЯРОСЛАВ
  • ҐАЛАҐАН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ГАЛАНТ ІЛЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГАЛАСА ВАСИЛЬ
  • ГАЛКИН ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ
  • ГАЛЛЕР ЮЗЕФ
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КП(Б)У 1920 (ГАЛОРГКОМ)
  • ГАЛИЦЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ 1920 (ГАЛРЕВКОМ)
  • ГАЛИЦЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИК АЛІМПІЙ
  • ГАМАРНИК ЯН БОРИСОВИЧ
  • ГАМЧЕНКО СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ
  • ГАНДЗЮК ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • ГАНКЕВИЧ ЛЕВ
  • ГАРКУША (ГОРКУША, ОРКУША) ФИЛОН
  • ГАШЕК ЯРОСЛАВ
  • ГАШОМЕР ГАЦОЇР
  • ГАШТОВТ МАРТИН ІВАНОВИЧ
  • ГАТЦУК ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГАВРО ЛАЙОШ (ЛЮДВИГ) МАТВІЙОВИЧ
  • ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ҐЕЦ ЛЕВ ЛЬВОВИЧ
  • ГЕДИМІНА ПОХОДИ НА ВОЛИНЬ І КИЇВЩИНУ 1323 І 1324
  • ГЕЙДЕНШТЕЙН РЕЙНГОЛЬД
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765–1769
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ СЛІДСТВО ПРО МАЄТНОСТІ
  • ГЕНДРИКОВ ІВАН СИМОНОВИЧ
  • ГЕНІНГ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ГЕНОЦИД
  • ГЕРАСИМЧУК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ГЕРАСИМЕНКО МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ГЕРАСИМЕНКО ВАСИЛЬ ПИЛИПОВИЧ
  • ГЕРБЕЛЬ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЕРБЕРШТАЙН ЗІГМУНД ТА ЙОГО ЗАПИСКИ ПРО МОСКОВІТСЬКІ СПРАВИ
  • ГЕРБІНІЙ ЙОГАНН
  • ГЕРМАЙЗЕ ОСИП ЮРІЙОВИЧ
  • ГЕРОЙ УКРАЇНИ
  • ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ГЕСТАПО
  • ГЕСТЕ ВІЛЬЯМС
  • ГЕТЬМАН ВАДИМ ПЕТРОВИЧ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ 1918
  • ГІЛЬДІЇ
  • ГІЛЯРОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГІРСА ВАЦЛАВ
  • ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
  • ГЛАДИНЮК ГРИГОРІЙ ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
  • ГЛІЕР РЕЙНГОЛЬД МОРІЦОВИЧ
  • ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ 1669
  • ГЛУХІВСЬКИЙ МУЗЕЙ МІСЦЕВОЇ СТАРОВИНИ
  • ГЛУХІВСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ГЛУЩЕНКО МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • ГЛУШКО СИЛЬВЕСТР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ
  • ГЛИБЧЕНКО ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ГЛИНКА ФЕДІР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ГЛИНЯНСЬКИЙ ТРАКТ
  • ГЛИВЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГМИРЯ БОРИС РОМАНОВИЧ
  • ГНАТЮК ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ
  • ГНЄЗДИЛОВ ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ГОЕЛРО
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОЛЬДМАН ОЛЕКСАНДР ГЕНРІХОВИЧ
  • ГОЛІЦИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОЛОБУЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГОЛОС КИЕВА
  • ГОЛОСІЇВСЬКА ПУСТИНЬ
  • ГОЛОСКЕВИЧ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ГОЛОВКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГОЛУБОВСЬКИЙ ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГОЛУБОВИЧ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГОЛИК ТРОХИМ НЕЧИПОРОВИЧ
  • ГОЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ТЕОДОРОВИЧ
  • ГОМІЛЕТИКА ТА ПРОПОВІДНИЦТВО В УКРАЇНІ 9–18 СТ.
  • ГОНЧАР ІВАН МАКАРОВИЧ
  • ГОНЧАР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ҐОНҐАДЗЕ ГЕОРГІЙ РУСЛАНОВИЧ
  • ГОРБАЛЬ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • ГОРЛЕНКО ДМИТРО ЛАЗАРЕВИЧ
  • ГОРЛЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ
  • ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ
  • ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ГОРВІЦ ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ
  • ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГОШКЕВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • ГРАБАР ВОЛОДИМИР ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ГРАББЕ ПАВЛО ХРИСТОФОРОВИЧ
  • ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРАЧОТТІ САНТЕ
  • ГРАДОНАЧАЛЬСТВО
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • ГРАВЕ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГРЕЧУХА МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕЦЬКА АНТИРАДЯНСЬКА КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНА ПОВСТАНСЬКА ШПИГУНСЬКА ПІДПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ 1937–1938
  • ГРЕКОВИЧ АНТОНІЙ
  • ГРЕКИ В УКРАЇНІ
  • ГРЕТЕР І КРИВАНЕК
  • ГРІДНЄВ ВІТАЛІЙ НИКИФОРОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО АНАСТАСІЯ БОРИСІВНА
  • ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО МАРІЯ МИКОЛАЇВНА
  • ГРІНЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • ГРОМАДИ
  • ГРОМАШЕВСЬКИЙ ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 1917–1920
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ ДАВНЬОЇ РУСІ
  • ГРУДНЕВЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ В УКРАЇНІ 1905
  • ГРУДНИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ҐРУНЕВЕҐ МАРТИН ТА ЙОГО ЩОДЕННИКИ
  • ГРУНСЬКИЙ МИКОЛА КУЗЬМИЧ
  • ГРУПА КЮНСБЕРГА
  • ГРУПА ВІЙСЬК ПО БОРОТЬБІ З КОНТРРЕВОЛЮЦІЄЮ НА ПІВДНІ РОСІЇ
  • ГРУШЕВСЬКА МАРІЯ СИЛЬВЕСТРІВНА
  • ГРУШЕВСЬКА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ГРУШЕВСЬКОМУ МИХАЙЛОВІ ПАМ'ЯТНИКИ
  • ГРУШЕЦЬКИЙ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МАРКО ФЕДОРОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ГРУЗІЯ (САКАРТВЕЛО)
  • ГРИГОРЕНКО ГРИЦЬКО
  • ГРИГОРІЙ
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
  • ГРИШКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ГРИВНЯ
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ГУЦАЛО ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ГУДОВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ
  • ГУДЗЕНКО ПАНТЕЛЕЙМОН ПЕТРОВИЧ
  • ГУДЗІЙ МИКОЛА КАЛЕНИКОВИЧ
  • ГУГЕЛЬ ЯКІВ СЕМЕНОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ГУЛЕВИЧІВНА ЄЛИЗАВЕТА ВАСИЛІВНА
  • ГУМЕНЮК ФЕОДОСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • ҐУММЕРУС ГЕРМАН-ҐРЕҐОРІУС
  • ГУРЖІЙ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГУТЯНСЬКИЙ СТЕПАН КОРНІЙОВИЧ
  • ГУУАМ
  • ГУЖОВА ВІРА МИКИТІВНА
  • ІДЗІКОВСЬКІ
  • ІГНАТІЄНКО ВАРФОЛОМІЙ АНДРІАНОВИЧ
  • ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІЛАРІОН
  • ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА
  • ІЛЛІНСЬКА ВАРВАРА АНДРІЇВНА
  • ІЛЛЯ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНДОНЕЗІЯ, РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНДИЧЕНКО ПАНТЕЛЕЙМОН ДМИТРОВИЧ
  • ІНГІГЕРДА
  • ІНОРОДЦІ
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНСТИТУТ ЧЕРВОНОЇ ПРОФЕСУРИ ПРИ ВУЦВК
  • ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ ПРИ ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ АН УСРР
  • ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ О.ПОТЕБНІ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА ТА ПРАВА
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТИ ШЛЯХЕТНИХ ДІВЧАТ
  • ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
  • ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВУАН
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ СОЦІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІОАНН І
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІПСІЛАНТІ
  • ІРПІНЬ
  • ІСКРІВСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
  • ІСЛАМ
  • ІСЛАМСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ДОКУМЕНТАХ І МАТЕРІАЛАХ
  • ІСТОМІН МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
  • ІСТОРІЯ КИЄВА
  • ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • ІСИДОР
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІТАЛІЙСЬКІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ 19–20 СТОЛІТЬ
  • ІУДАЇЗМ В УКРАЇНІ
  • ІВИЧЕВИЧІ, БРАТИ ГНАТ ТА ІВАН
  • ІВАКІН ГЛІБ ЮРІЙОВИЧ
  • ІВАКІН ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, ІВАН РОСТИСЛАВИЧ БЕРЛАДНИК
  • ІВАНЦОВ ІВАН ОВСІЙОВИЧ
  • ІВАНЕНКО ОКСАНА ДМИТРІВНА
  • ІВАНОВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІВАНОВ МИКОЛА ІУДОВИЧ
  • ІВАНИЦЬКИЙ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
  • ІВАНИЦЬКИЙ-ВАСИЛЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ІВАНИШЕВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ІВЧЕНКО ВІКТОР ІЛАРІОНОВИЧ
  • ІВНИЦЬКА ДОРОГА
  • ІЗБОРНИК 1073
  • ІЗБОРНИК 1076
  • ЇЖАКЕВИЧ ІВАН СИДОРОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВА-СВЯТОПОЛКА МІСТО
  • ІЗРАЇЛЬ, ДЕРЖАВА ІЗРАЇЛЬ
  • ИЗВЕСТИЯ НЕЖИНСКОГО ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА КНЯЗЯ БЕЗБОРОДКО
  • ЯНЬ ВИШАТИЧ
  • ЯСЬ ОЛЕКСІЙ
  • ЯЦКІВ ЯРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ
  • КАБІНЕТ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.ВОВКА ПРИ ВУАН
  • КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАЦИР ЄФРАЇМ
  • КАГАН
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • КАГАРЛИК
  • КАКУРІН МИКОЛА ЄВГЕНОВИЧ
  • КАЛЬЧЕНКО ГАЛИНА НИКИФОРІВНА
  • КАЛЬЧЕНКО НИКИФІР ТИМОФІЙОВИЧ
  • КАЛЕНИЧЕНКО ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КАЛІНІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАЛІШЕВСЬКИЙ ЮХИМ АВРАМОВИЧ
  • КАЛИНОВСЬКА-ДОКТОР НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
  • КАМЄНЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • КАМПОВ ПАВЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНСЬКА УПРАВА
  • КАНАРСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КАНЦЕЛЯРІЯ МАЛОРОСІЙСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА
  • КАНІВ
  • КАНТОНІСТИ
  • КАПЛЕР ОЛЕКСІЙ ЯКОВИЧ
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАПИЩЕ
  • КАРАБІНЕВИЧ МИКОЛА СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • КАРАБИЦЬ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • КАРАДЖИЧ ВУК СТЕФАНОВИЧ
  • КАРАВАНСЬКИЙ ТРАКТ
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КАРМАЛЮК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • КАРПАТО-РУССКИЙ ОСВОБОДИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ
  • КАРПЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • КАРПИНЕЦЬ ІВАН
  • КАРТВЕЛІШВІЛІ ЛАВРЕНТІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КАЩЕНКО АДРІАН ФЕОФАНОВИЧ
  • КАЩЕНКО МИКОЛА ФЕОФАНОВИЧ
  • КАСІЯН ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ
  • КАСЬЯНОВ ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КАСИМЕНКО ОЛЕКСАНДР КАРПОВИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ
  • КАТИНСЬКИЙ РОЗСТРІЛ 1940
  • КАВАЛЕРІДЗЕ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КАЗЕННІ ЗАВОДИ
  • КЕДРИН-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ГАЛУЗЬ ДАВНЬОРУСЬКОГО РЕМЕСЛА
  • КЕРТМАН ЛЕВ ЮХИМОВИЧ
  • КЕССЛЕР КАРЛ ФЕДОРОВИЧ
  • КЕТКОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ХАНЕНКИ БОГДАН І ВАРВАРА
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА БИТВА 1942
  • ХАРЛАМПОВИЧ КОСТЯНТИН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ХАРТІЯ ПРО ОСОБЛИВЕ ПАРТНЕРСТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ 1997
  • ХЛОПОМАНСТВО, НАРОДНИЦЬКО-КУЛЬТ. ТЕЧІЯ
  • ХМІЛЬ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ХОДИКА ФЕДІР
  • ХОДИКИ
  • ХОЛМЩИНА
  • ХОЛМСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ
  • ХОЛОДНОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА (1921)
  • ХОЛОДНИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ХОЛОДНИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ХОМИШИН ГРИГОРІЙ
  • ХОНЯКІВСЬКИЙ СКАРБ
  • ХОРС
  • ХОРВАТИ
  • ХОТІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • ХРОНОГРАФИ
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ХРИСТИЯНІЗАЦІЯ СЛОВ'ЯН
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ХВОРОСТЯНИЙ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
  • ХВОСТЕНКО-ХВОСТОВ ОЛЕКСАНДР ВЕНІАМІНОВИЧ
  • ХВИЛЯ АНДРІЙ АНАНІЙОВИЧ
  • ХИМИЧ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КІПА ВАДИМ ВЕРЕМІЙОВИЧ
  • КІРОВСЬКИЙ НАБІР
  • КІРСТОВЩИНА, ОДНА З ТЕЧІЙ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ В УКРАЇНІ 1919
  • КІШКА САМІЙЛО
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КІСТЯКОВСЬКИЙ ДЖОРДЖ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
  • КИЙ
  • КІЗЧЕНКО АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КЛЕН ЮРІЙ
  • КЛЕВАНЬ
  • КЛОКОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КЛОКОВ ВСЕВОЛОД ІВАНОВИЧ
  • КЛЬОНОВИЧ СЕБАСТЬЯН-ФАБІАН
  • КЛОВ
  • КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
  • КЛИМЕНКО ІВАН ЄВДОКИМОВИЧ
  • КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ, КЛИМ СМОЛЯТИЧ
  • КНЯЗЬ
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • КНИГОЗНАВСТВО ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КНИГИ В УКРАЇНІ
  • КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ, КНИЖКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ФЕДОРОВА
  • КОБЕЛЄВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОБИЛЯНСЬКА ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА
  • КОБИЛЯНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОБЗАРІ, БАНДУРИСТИ
  • КОЧЕРГА ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КОЧІВНИЦТВО
  • КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ
  • КОХ ЕРІХ
  • КОЛАКОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНТОНОВИЧ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ
  • КОЛЕСНИК ЄВДОКІЯ ВАСИЛІВНА
  • КОЛЕССА ЛЮБКА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • КІЛЕССО СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КОЛІУХ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ
  • КОЛЛОНТАЙ ГУГО
  • КОЛЛОНТАЙ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА
  • КОЛОДКЕВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОЛОГРИВИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОЛОМІЙЧЕНКО ОЛЕКСІЙ СИДОРОВИЧ
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КОЛЯСКА ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ ДОБИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМАРОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА
  • КОМІСІЯ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР З ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
  • КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ ІСТОРІЇ ТА МИСТЕЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • КОМІТЕТ ІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАРОЖИТНОСТЕЙ У КИЄВІ
  • КОМІТЕТ З ОХОРОНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНО-КУЛЬТУРНИХ, АРХІТЕКТУРНИХ І АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ'ЯТНИКІВ УРСР
  • КОМПАН ОЛЕНА СТАНІСЛАВІВНА
  • КОМПАНІЄЦЬ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • КОМУНІСТ
  • КОМУНІСТИЧНА ЮНАЦЬКА СПІЛКА
  • КОМУНІСТИЧНОЇ ПРАЦІ БРИГАДИ
  • КОН ФЕЛІКС ЯНОВИЧ
  • КОНАРСЬКИЙ ШИМОН
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСРР–УРСР
  • КОНДРАТЕНКО РОМАН СИДОРОВИЧ
  • КОНДРАТЮК МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОНДУФОР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • КОНДЗЕЛЕВИЧ ЙОВ
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОНОНЕНКО КОСТЯНТИН СЕМЕНОВИЧ
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНРАД ДЖОЗЕФ
  • КОНСТАНТИН I
  • КОНСТАНТИН II
  • КОНСТАНТИНОВИЧІ, КОСТЯНТИНОВИЧІ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ В СРСР 1944, РОЗШИРЕННЯ ПРАВ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК СРСР
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ПІВНІЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 1990–1996
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОНТАРІНІ
  • КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ТРОЦЬКІСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1935
  • КООПЕРАТИВНІ З'ЇЗДИ 1917–1918
  • КОПЕЛЄВ ЛЕВ ЗІНОВІЙОВИЧ
  • КОПЕРНИЦЬКИЙ ІЗИДОР (СИДІР, ІСИДОР) СТАНІСЛАВОВИЧ
  • КОПЕРЖИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОПИСТЕНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ЗАХАРІЯ
  • КОПНІН ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ОВКСЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ЮРІЙ ОВКСЕНТІЙОВИЧ
  • КОРЧЕВ
  • КОРЧМАР ЯКІВ ІСАКОВИЧ
  • КОРЧУВАТЕ, МОГИЛЬНИК
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРДТ ВЕНІАМІН
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРГУН МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОРМЧА, КОРМЧА КНИГА
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • КОРНИЛОВИЧ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КОРНИЛОВИЧ (БЕЗ-КОРНИЛОВИЧ) ОЛЕКСАНДР ЙОСИПОВИЧ
  • КОРНІЙЧУК ОЛЕКСАНДР ЄВДОКИМОВИЧ
  • КОРНЮШИН ФЕДІР ДАНИЛОВИЧ
  • КОРОБКА ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КОРОСТЕНЬ, ІСКОРОСТЕНЬ
  • КОРОТЧЕНКО ДЕМ'ЯН СЕРГІЙОВИЧ
  • КОРОТИЧ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОРШАК КИРИЛО ЮХИМОВИЧ
  • КОРСУНЬ, КОРСУНЬ КИЇВСЬКИЙ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОХІД ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА
  • КОРЬЮС МІЛІЦА
  • КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КОСАЧ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОСАЧ ОЛЕНА АНТОНІВНА
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • КОСЕНКО ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ
  • КОШЕЛІВЕЦЬ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • КОШИК ОЛЕКСАНДР КУЗЬМИЧ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • КОСИНКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • КОСОВ СТЕФАН-АДАМ
  • КОСТАЩУК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОСТЮК ПЛАТОН ГРИГОРОВИЧ
  • КОТКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НЕСТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОТОВ ВІКТОР НИКИФОРОВИЧ
  • КОЦИЛОВСЬКИЙ ЙОСАФАТ
  • КОЦІПІНСЬКИЙ АНТОН ГІАЦИНТОВИЧ
  • КОВАЛЬ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОВАЛЬ ВІКТОР САВОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО ФЕДІР ЯКИМОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО-МАНЯК ЛІДІЯ БОРИСІВНА
  • КОВАЛЕВСЬКА МАРІЯ ПАВЛІВНА
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • КОВАЛІВ ЛЕВКО БОРИСОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКА ЄЛИЗАВЕТА МИКОЛАЇВНА
  • КОВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОВАЛИК СЕРГІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КОВЕЛЬСЬКИЙ ВУЗОЛ
  • КОВЕНКО МИХАЙЛО МИКИТОВИЧ
  • КОВНІР СТЕПАН ДЕМ'ЯНОВИЧ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КОЗАЧИНСЬКИЙ МАНУЇЛ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАК СЕРГІЙ ДАВИДОВИЧ
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КОЗІНЦЕВ ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЗОРІС МИХАЙЛО КИРОВИЧ
  • КОЗУБСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ПИЛИП ОМЕЛЯНОВИЧ
  • КРАЙНІЙ ЛЕВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ
  • КРАКІВ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КРАСИЦЬКИЙ ФОТІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КРАСКОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ СТЕПАН ЯКИМОВИЧ
  • КРАСИЛІВ
  • КРАТ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ІВАН
  • КРАВЧЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ПЕТРО МИТРОФАНОВИЧ
  • КРАВЧУК ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ
  • КРАВЧУК МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ
  • КРАВЧУК ПЕТРО ІЛЬКОВИЧ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЛЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЛОВ МИКОЛА МИТРОФАНОВИЧ
  • КРИМЧАКИ ТА СТАРОДАВНЄ ЄВРЕЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ КРИМУ
  • КРИМСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (КСРР)
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРИСА ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИСТЕР АРНОЛЬД ЕДМУНДОВИЧ
  • КРИВЧЕНЯ ОЛЕКСІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КРИВЕЦЬКИЙ МИХАЙЛО ЄРЕМІЙОВИЧ
  • КРИВИЦЬКА ЛЕСЯ СЕРГІЇВНА
  • КРИВОНОС ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ
  • КРИВОШЕЇН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ОЛЕГ ПРОКОПОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ПЛАТОН
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД ЙОСИПОВИЧ
  • КРИЖАНОВСЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • КРИЖАНОВСЬКИЙ СЕВЕРИН ТАДЕЙОВИЧ
  • КРИЖИЦЬКИЙ СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ
  • КРОХМАЛЮК ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КРОВЛЯ
  • КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • КРУПКО СЕМЕН НИКИФОРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ
  • КРУТЕНЬ ЄВГРАФ МИКОЛАЙОВИЧ
  • КРУТИ, БІЙ 1918
  • КРУТНЕВИЧ ГАВРИЛО
  • КРУЦ ВОЛОДИМИР ОПАНАСОВИЧ
  • КРЮКОВ БОРИС ІВАНОВИЧ
  • КРЮКОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЧЕРОВ ПАНТЕЛЕЙМОН СТЕПАНОВИЧ
  • КУДЛАЙ ПЕТРО ДМИТРОВИЧ
  • КУДРЯ ДАНИЛО ЄВМЕНОВИЧ
  • КУДРЯШОВ ВОЛОДИМИР СИДОРОВИЧ
  • КУДРЯВЦЕВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУХАР ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КУКІЛЬ-ЯСНОПОЛЬСЬКИЙ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • КУЛАКОВСЬКИЙ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • КУЛЬЧИЦЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • КУЛИК ІВАН ЮЛІАНОВИЧ
  • КУЛИНИЧ ІВАН МАРКОВИЧ
  • КУЛІШ МИКОЛА ГУРОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • КУЛЬЖЕНКО ПОЛІНА АРКАДІЇВНА
  • КУЛЬЖЕНКО СТЕФАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЛЬЖЕНКО ВАСИЛЬ СТЕФАНОВИЧ
  • КУМАНЧЕНКО ПОЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА
  • КУМАНЬОК ПОРФИРІЙ ХОМИЧ
  • КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН)
  • КУНДЮБА ІВАН ДМИТРОВИЧ
  • КУПЕРНИК ЛЕВ АБРАМОВИЧ
  • КУПЕЦТВО
  • КУПЛЕВАСЬКИЙ МИКОЛА ЙОСИПОВИЧ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУРАС ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КУРЧАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУРДЮМОВ ГЕОРГІЙ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КУРІННИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • КУРНОСОВ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КУРЯ
  • КУСЕНКО ОЛЬГА ЯКІВНА
  • КУШНІР МАКАР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУЯВІЯ
  • КУЗНЕЦОВ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КУЗНЕЦОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КВАЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЕВ
  • КИЕВЛЯНИН
  • КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЕВСКАЯ РУСЬ
  • КИЕВСКАЯ МЫСЛЬ
  • КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЕВСКИЕ ОТКЛИКИ
  • КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ АКАДЕМІКА М.П. ВАСИЛЕНКА
  • КИЇВСЬКА КОМУНА
  • КИЇВСЬКА УНІЙНА МИТРОПОЛІЯ
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА ОБЛОГА 1658
  • КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • КИЇВСЬКА ОКРУГА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРАМОТНОСТІ, КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПИСЬМЕННОСТІ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ СТАРОВИНИ ТА МИСТЕЦТВА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ
  • КИЇВСЬКІ СКАРБИ
  • КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДІЇ СПРАВА 1923–1924
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1621
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1628
  • КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ ТЕАТР
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-КАТЕРИНИНСЬКИЙ ГРЕКО-СІНАЙСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ І НАУКОВИЙ МУЗЕЙ
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС 1874
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • КИЇВСЬКИЙ ПРОЦЕС 1946
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИКІЛЬСЬКИЙ ПУСТИННИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКИЙ СОЮЗ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИПОРЕНКО-ДОМАНСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КИПРІЯН
  • КИРГИЗСТАН, КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КИРПОНІС МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КИР'ЯКОВ ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КИРИЛІВСЬКА СТОЯНКА
  • КИРИЛО І
  • КИРИЛО ІІ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • КИРИЛЮК ЄВГЕН ПРОХОРОВИЧ
  • КИСЕЛЬОВ АРКАДІЙ ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • КИТАЇВСЬКА ПУСТИНЬ, СВЯТО-ТРОЇЦЬКА КИТАЄВА ПУСТИНЬ
  • КИТАСТИЙ ГРИГОРІЙ ТРОХИМОВИЧ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • КИЗЯ ЛУКА ЄГОРОВИЧ
  • КИЗИМ БОГДАН
  • ЛАГОДОВСЬКА ОЛЕНА ФЕДОРІВНА
  • ЛАНГАНС МАРТИН РУДОЛЬФОВИЧ
  • ЛАНЦУТ
  • ЛАЩЕНКО РОСТИСЛАВ МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛАШКАРЬОВ ВАДИМ ЄВГЕНОВИЧ
  • ЛАШКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ
  • ЛАВРИНЕНКОВ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • ЛАВРСЬКА ІКОНОПИСНА ТА МАЛЯРСЬКА МАЙСТЕРНЯ
  • ЛАЗАРЕНКО АНТОН
  • ЛАЗАРЕНКО ЄВГЕН КОСТЬОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ГЛІБ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЕ ІВАН
  • ЛЕБЕДЄВ
  • ЛЕБЕДЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ПЕТРО ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВИ
  • ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК ХАРИТОН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕНІНА ОРДЕН
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • ЛЕНІНСЬКІ ПРЕМІЇ ТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕНІНА
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕОПАРДОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕПЕШИНСЬКА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА
  • ЛЕЩЕНКО МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ
  • ЛЕСЕВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ
  • ЛЕТОПИСЕЦ КРАТКІЙ
  • ЛЕВАНДОВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЛЕВЧЕНКО МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕВЧЕНКО МИКОЛА ЗАХАРОВИЧ
  • ЛЕВИНСЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ПАВЛОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ-НІС ГРИГОРІЙ КИРИЛОВИЧ
  • ЛЕВАНДА ІВАН (ІОАНН) ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛІБЕРБЕРГ ЙОСИП ІЗРАЇЛЬОВИЧ
  • ЛІБЕРМАН ОВСІЙ
  • ЛИФАР СЕРЖ
  • ЛІГА УКРАЇНСЬКИХ МЕЦЕНАТІВ
  • ЛИХОЛАТ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛІНЬ ШАРЛЬ-ЖОЗЕФ ДЕ
  • ЛІНИЦЬКА ЛЮБОВ ПАВЛІВНА
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИПА ІВАН ЛЬВОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛИПКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИПКОВСЬКА ЛІДІЯ ЯКІВНА
  • ЛИПОВЕ
  • ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ
  • ЛІСОВИК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ЛІСОВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
  • ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
  • ЛІТОПИСНІ ПЛЕМЕНА
  • ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ
  • ЛИТВИНЕНКО ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ МАРІЯ ІВАНІВНА
  • ЛИТВИНОВ МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛІВИЦЬКИЙ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛІВШИЦЬ БЕНЕДИКТ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛІВШИЦЬ (ЛІФШИЦЬ) ЯКІВ АБРАМОВИЧ
  • ЛИЗОГУБ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • ЛОБАНОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОБОДА АНДРІЙ МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛОБОДА МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛОЄВСЬКА БИТВА 1649
  • ЛОХВИЦЬКИЙ КІНДРАТ АНДРІЙОВИЧ
  • ЛОЛА ОКСЕН (ОКСЕНТІЙ) МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛОСЬ ФЕДІР ЄВДОКИМОВИЧ
  • ЛОСЬКИЙ КОСТЬ (КОСТЯНТИН) ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЛОЗОВИК ГРИГОРІЙ НАТАНОВИЧ
  • ЛОЗОВСЬКИЙ ЛЕСЬ
  • ЛУБНИ
  • ЛУЧИЦЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУКАСЕВИЧ ЄВМЕН
  • ЛУКОМСЬКИЙ ГЕОРГІЙ КРИСКЕНТІЙОВИЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛУК'ЯНІВСЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ
  • ЛУК'ЯНОВ ІОАНН ТА ЙОГО ТВІР ХОЖДЕНИЯ В СВЯТУЮ ЗЕМЛЮ МОСКОВСКОГО СВЯЩЕННИКА ИОАННА ЛУКЬЯНОВА: 1701–1703.
  • ЛУНАЧАРСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛУНІН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛУПИНІС АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛУЦЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЛУЦЕНКО ІВАН МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛУЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЯШКО ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • ЛЯСКОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • ЛИСИЙ ВОЛОДИМИР ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • ЛЮБЕЦЬКА БИТВА 1016
  • ЛЮКСЕМБУРГ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО ІВАН МАКАРОВИЧ
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МАЄВСЬКИЙ ЙОСИП АЛЬБІНОВИЧ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГОЧІЙ ПАВЛО-РОБЕРТ
  • МАГОМЕДОВ БОРИС ВІКТОРОВИЧ
  • МАГУРА СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • МАКАРЕНКО АНДРІЙ ГАВРИЛОВИЧ
  • МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ
  • МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МАКАРЕВИЧ АННА МОЙСЕЇВНА
  • МАКАРІЙ І
  • МАКМЕРРІН РОДЖЕР
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАКОВІЙЧУК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
  • МАКСИМ
  • МАКСИМОВ ЄВГЕНІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ БОРИС
  • МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАКУХ ІВАН ІЛЛІЧ
  • МАЛА РУСЬ
  • МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ
  • МАЛАВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
  • МАЛАЯ РУСЬ
  • МАЛЕВИЧ КАЗИМИР СЕВЕРИНОВИЧ
  • МАЛИКОВ СТЕПАН ФЕДОРОВИЧ
  • МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР НИКИФОРОВИЧ
  • МАЛИНОВСЬКИЙ ІОАННИКІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК
  • МАЛЬОВАНИЙ КОНДРАТІЙ
  • МАЛИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ
  • МАЛИШЕВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ
  • МАНДРИКА МИКИТА ІВАНОВИЧ
  • МАНДЗЮК ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905, НАЙВИЩИЙ МАНІФЕСТ (ВЫСОЧАЙШИЙ МАНИФЕСТ)
  • МАНІФЕСТ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ З УЛЬТИМАТИВНИМИ ВИМОГАМИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ
  • МАНІЗЕР МАТВІЙ ГЕНРІХОВИЧ
  • МАНУЇЛЬСЬКИЙ ДМИТРО ЗАХАРОВИЧ
  • МАРЧАК МИКОЛА МАКАРОВИЧ
  • МАРЧЕНКО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • МАРЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ВЕНІАМІНОВИЧ
  • МАРГОЛІН АРНОЛЬД ДАВИДОВИЧ
  • МАРГОЛІН ДАВИД СЕМЕНОВИЧ
  • МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ
  • МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
  • МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАРКІНА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСІЇВНА
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВИЧІ (МАРКЕВИЧІ)
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МАРЦІНКОВСЬКИЙ (MARCINKOWSKI) АНТОНІ
  • МАРТИНЕНКО ВОЛОДИМИР НИКИФОРОВИЧ
  • МАРТИНЕЦЬ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
  • МАР'ЯНЕНКО ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МАСЛОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАСЛОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МАТЧАК МИХАЙЛО
  • МАТЯШ КОСТЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАЯК
  • МАЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МАЙБОРОДА ГЕОРГІЙ ІЛАРІОНОВИЧ
  • МАЙБОРОДА ПЛАТОН ІЛАРІОНОВИЧ
  • МАЙОРОВ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • МАЙСТЕРНЯ РЕВОЛЮЦІЙНОГО СЛОВА, МАРС
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • МАЖУГА ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЗУРЕНКО ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • МЕДАЛЬЄРИКА
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МЕДВІДЬ ЛЮБОМИР МИРОСЛАВОВИЧ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕГИК ПЕТРО
  • МЕЇР (МЕЄРСОН) ГОЛДА
  • МЕЙС ДЖЕЙМС-ЕРНЕСТ
  • МЕЛЕНЕВСЬКИЙ МАРКІЯН (МАР'ЯН, ЮЛІЙ) МАР'ЯНОВИЧ
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕЛЬНИК АНДРІЙ АТАНАСОВИЧ
  • МЕЛЬНИКОВ ЮВЕНАЛІЙ ДМИТРОВИЧ
  • МЕМОРІАЛ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛИХ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У ДАРНИЦЬКОМУ НАЦИСТСЬКОМУ ТАБОРІ В М. КИЇВ.
  • МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • МЕРЯ
  • МЕШКО ОКСАНА ЯКІВНА
  • МЄШКОВСЬКИЙ (МИШКІВСЬКИЙ) ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МЕШИК ПАВЛО ЯКОВИЧ
  • МЕЙТУС ЮЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • МЕЗЕНЦЕВА ГАЛИНА ГЕОРГІЇВНА
  • МЕЖЕНКО ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МЯКОТИН ВЕНЕДИКТ
  • МЯСКОВСЬКИЙ ВОЙЦЄХ
  • МЯСОЄДОВ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • МИКЕШИН МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МІЛЄЄВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МІЛЛЕР ГЕРАРД-ФРІДРІХ
  • МІЛЮТЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МІНІХ БУРГАРД-КРІСТОФ
  • МІНЬКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЗАХАРОВИЧ
  • МІНУСНИКИ
  • МІРИЛО ПРАВЕДНЕ
  • МІСЬКА РЕФОРМА 1870
  • МІСТО
  • МІСТО-ГЕРОЙ
  • МІСТО ЯРОСЛАВА
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МІТЮКОВ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МІЖНАРОДНА РАДА АРХІВІВ (МРА)
  • МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ АРХІВІВ (МККСА)
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • МІЖНАРОДНИЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПРОЕКТ (МЧП)
  • МОДЗАЛЕВСЬКИЙ ВАДИМ ЛЬВОВИЧ
  • МОГИЛА (МОГИЛЕНКО, МИГУЛА) АНДРІЙ
  • МОГИЛЯНСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • МОЛЧАНОВСЬКИЙ НИКАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ
  • МОЛОДЧИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • МОЛОДІЖНИЙ РУХ
  • МОЛОДОЖАНИН ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ
  • МОЛОСТОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • МОНАРХІЯ
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
  • МОНОПОЛІЇ КАПІТАЛІСТИЧНІ В УКРАЇНІ
  • МОРГИЛЕВСЬКИЙ ІПОЛИТ ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • МОРОВІЙСЬК
  • МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОРОЗ ОСИП ГРИГОРОВИЧ
  • МОШИНСЬКИЙ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • МОСКОВСЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МОСЦІПАНОВ МАКСИМ КЛИМОВИЧ
  • МОВА-ЛИМАНСЬКИЙ ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • МОВЧАНІВСЬКИЙ ТОДОСЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МОЗАЇКА
  • МОЗИРЯ
  • МСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • МСТИСЛАВИЧІ
  • МУЛЯВА ВОЛОДИМИР САВЕЛІЙОВИЧ
  • МУРАШКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МУРАШКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МУРАВЙОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МУРАВЙОВ МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • МУШИНКА МИКОЛА
  • МУЗАГЕТ
  • МУЗЕЇ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА
  • МУЗЕЙ АВІАЦІЇ
  • МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
  • МУЗЕЙ КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛУ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПРАВИЛЬНОГО ПОЛЮВАННЯ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.
  • МУЗЕЙ СТАВРОПІГІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • МУЗИКА МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
  • МИХАЇЛ АРХАНГЕЛ
  • МИХАЇЛ I
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • МИХАЛЬЧУК КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ
  • МИХАЙЛІВ ЮХИМ СПИРИДОНОВИЧ
  • МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР У ПЕРЕЯСЛАВІ
  • МИХАЙЛОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИКОЛА II
  • МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ СОЮЗ
  • МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР У НІЖИНІ
  • МИКОЛАЯ СВЯТОГО КОСТЬОЛ У КИЄВІ
  • МИКОЛАЙЧУК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МИКОЛИ МОКРОГО ІКОНА
  • МИКИША МИХАЙЛО ВЕНЕДИКТОВИЧ
  • МИКИША ТАРАС МИХАЙЛОВИЧ
  • МИКИТЕЙ ГРИГОРІЙ
  • МИКИТКА ОСИП
  • МИЛОНІГ ПЕТРО
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • МИЩЕНКО ФЕДІР ГЕРАСИМОВИЧ
  • МИШКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • МИШУГА ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ
  • МИСЛАВСЬКИЙ САМУЇЛ
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • МИТНА СИСТЕМА
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • МИТРОПОЛЬСЬКИЙ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • НАДЗВИЧАЙНА ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ ПО ВСТАНОВЛЕННЮ ТА РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ ФАШИСТІВ
  • НАГАЄВСЬКИЙ ІСИДОР
  • НАЛИВАЙКА ПОВСТАННЯ (1594-1596)
  • НАРБУТ ДАНИЛО
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • НАРОДНЕ ОПОЛЧЕННЯ
  • НАРОДНА ВОЛЯ, ГАЗЕТА
  • НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УСРР
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • НАРОДНИКИ
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАША КООПЕРАЦІЯ
  • НАШЕ ДЕЛО
  • НАШІ ДНІ
  • НАССАУ-ЗІГЕН ШАРЛЬ-АНРІ-НІКОЛЯ-ОТТО ДЕ
  • НАТІЄВ ОЛЕКСАНДР
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНА КІНЕМАТИКА УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНО-ПЕРСОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМЕНІ М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ В КИЄВІ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИЙ МУЗЕЙ НАН УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ АН УРСР
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • НАУМОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • НАУМОВИЧ ІВАН
  • НАВРОЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ
  • НЕЙГАУЗ ГЕНРІХ ГУСТАВОВИЧ
  • НЕКРОПОЛІСТИКА
  • НЕМЕШАЄВ КЛАВДІЙ
  • НЕМ'ЯТИЙ ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ
  • НЕМІГА, БИТВА НА РІЧЦІ 1067
  • НЕПРИЦЬКИЙ-ГРАНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • НЕСТЕРОВ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • НЕВОЛІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • НЕЖАТИНА НИВА, БИТВА 1078
  • НЕЖИВИЙ СЕМЕН
  • НЯТКО ПОЛІНА МУСІЇВНА
  • НІДЕРЛЕ ЛЮБОР
  • НІКІТЧЕНКО ВІТАЛІЙ ФЕДОТОВИЧ
  • НІКОЛАЄНКО ІВАН ГНАТОВИЧ
  • НІКОЛАЄВ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • НОВА ЕРА
  • НОВА ГРОМАДА
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВА РАДА
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВИЦЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • НИКОН
  • ОБЕРУЧЕВ КОСТЯНТИН МИХАЙЛОВИЧ
  • ОБІДНИЙ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ
  • ОБ'ЄДНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОБНОВЛЕНСТВО
  • ОБОЛОНЬ
  • ОБУХІВ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ
  • ОДЕСЬКЕ АРХЕОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ОДРИНА ДМИТРО АНТОНОВИЧ
  • ОДИНЕЦЬ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ОДИНЕЦЬ ГАВРИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • ОДИНЦОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОГІЄНКО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ОГІЄВСЬКІ
  • ОГІЙ ЯКІВ РОДІОНОВИЧ
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
  • ОХМАТДИТ
  • ОХОРОННІ ВІДДІЛЕННЯ
  • ОХРИМОВИЧ ВАСИЛЬ ОСТАПОВИЧ
  • ОКРУГА
  • ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ
  • ОКРУЖНИЙ СУД
  • ОКСЕНОВИЧ-СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ
  • ОЛЕГ
  • ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ОЛЕСНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • ОЛЕВСЬК
  • ОЛЯНЧИН ДОМЕТ ГЕРАСИМОВИЧ
  • ОЛЬХОВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОЛИКА
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОМЕЛЬЧУК ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА
  • ОРДА НАПОЛЕОН
  • ОРДЕНИ УКРАЇНИ
  • ОРДІН-НАЩОКІН АФАНАСІЙ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ОРДЖОНІКІДЗЕ ГРИГОРІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОРЕЛЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ОРЕНШТАЙН ЯКІВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОРЛОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ОРЛОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДОНАТОВИЧ
  • ОРИШОВСЬКИЙ ЯН
  • ОСАДНИЙ КОРПУС СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ
  • ОСКІЛКО ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • ОСЬМАЧКА ТОДОСЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ОСЬМАК КИРИЛО ІВАНОВИЧ
  • ОСЬМАК ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОСОБЛИВИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ РЕВОЛЮЦІЇ
  • ОСТАПЕНКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ОСТАРБАЙТЕРИ
  • ОСТЕН-САКЕН ФАБІАН-ГОТЛІБ
  • ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ
  • ОСТРОВЕРХА МИХАЙЛО
  • ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ОСВІТА ЖІНОЧА В УКРАЇНІ
  • ОСИНСЬКИЙ ВАЛЕР'ЯН АНДРІЙОВИЧ
  • ОСИПЕНКО ПОЛІНА ДЕНИСІВНА
  • ОТАМАНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН ДМИТРОВИЧ
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • ОТРІШКО (ОТРЕШКО) ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОВРУЦЬКИЙ ПОЛК
  • ПАДАЛКА ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАЇСІЙ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПАЛЕСТИНСЬКА АВТОНОМІЯ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАЛЛАДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПАНЧЕНКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ
  • ПАПРОЦЬКИЙ БАРТОШ
  • ПАРАДЖАНОВ СЕРГІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПАРАСКЕВИ П'ЯТНИЦІ ЦЕРКВА
  • ПАРАСУНЬКО ОНУФРІЙ АРСЕНОВИЧ
  • ПАРФЕНІЙ
  • ПАРХОМЧУК СТАНІСЛАВ МАКСИМОВИЧ
  • ПАРХОМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПАСКЕВИЧ (ПАСЬКЕВИЧ) ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ПАСПОРТИЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ
  • ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ
  • ПАТОРЖИНСЬКИЙ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ПАТРІАРХ
  • ПАТРІОТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ПАТРІОТИЧНІ РУХИ В УКРАЇНІ 1941–1945
  • ПАТРИЦІАТ
  • ПАУСТОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ПАВЛІЧЕНКО ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • ПАВЛО ХАЛЕБСЬКИЙ
  • ПАВЛОВ ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАВЛУЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • ПАВЛИЧКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПЕКТОРАЛЬ
  • ПЕРЕБУДОВА
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕННЯ
  • ПЕРЕСІЧЕН
  • ПЕРЕВІРОЧНО-ФІЛЬТРАЦІЙНІ ТАБОРИ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЮЛІАНОВИЧ
  • ПЕРКОВСЬКИЙ АРНОЛЬД ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРША ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР 1917–1918
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОРПУС
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ З'ЇЗД 1918
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД ПРОСВІТ 1917
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД 1917
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ПЕРУН
  • ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛЕОНІД СОЛОМОНОВИЧ
  • ПЕСТЕЛЬ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТРІВ ВСЕВОЛОД МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРОВ ВІКТОР ПЛАТОНОВИЧ
  • ПЕТРОВСЬКИЙ МИКОЛА НЕОНОВИЧ
  • ПЕТРУНКЕВИЧ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ПЕТРУСЕНКО ОКСАНА АНДРІЇВНА
  • ПЕТРУШЕВСЬКИЙ ДМИТРО МОЙСЕЙОВИЧ
  • ПЕТРИКІВКА
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ПЯТАКОВ ГЕОРГІЙ ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПІДДУБНИЙ ІВАН МАКСИМОВИЧ
  • ПІДГІРСЬКИЙ САМІЙЛО МАКСИМОВИЧ
  • ПІДГОРНИЙ МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
  • ПІДМОГИЛЬНИЙ ВАЛЕР'ЯН ПЕТРОВИЧ
  • ПІДПІЛЛЯ АНТИФАШИСТСЬКЕ
  • ПІДПІЛЛЯ ЛЕГЕНДОВАНЕ
  • ПІХНО (ПИХНО) ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ПІЛЬКЕВИЧ СЕМЕН ДАНИЛОВИЧ
  • ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ПІНСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ
  • ПІОНЕРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПІСКОРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВЕНЬ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНИЙ АЛЬЯНС
  • П'ЯДИК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЛАЧИНДА ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ПЛАХОТНЮК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • ПЛАНО КАРПІНІ
  • ПЛАНТЕНИ
  • ПЛАВ'ЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЛЕЯДА
  • ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПЛУЖНИК ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • ПЛИСКА МАКСИМ НИКИФОРОВИЧ
  • ПОБЄДОНОСЦЕВ КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ПОЧАЙНА
  • ПОЧАТКОВИЙ ЛІТОПИСНИЙ ЗВІД
  • ПОДАЛЯК НАТАЛІЯ ГОРДІЇВНА
  • ПОДІЛ
  • ПОДОЛИНСЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПОДЖІО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
  • ПОГРЕБЕННИК ФЕДІР ПЕТРОВИЧ
  • ПОГРЕБНЯК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ПОГРОМИ ЄВРЕЙСЬКІ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОХИЛЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ
  • ПОКРИШКІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ПОЛИТИКИ (ПОЛІТИКИ, ПОЛЕТИКИ)
  • ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА
  • ПОЛОУС ФЕДІР
  • ПОЛОВЕЦЬ СЕМЕН
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКІ КОРПУСИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВА 1933–1935
  • ПОЛЬСЬКИЙ ТЕАТР У КИЄВІ
  • ПОЛУБОТКІВЦІВ ВИСТУП 1917
  • ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 2004
  • ПОМ'ЯНИКИ
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • ПОНОМАРЕНКО ЄВГЕН ПОРФИРОВИЧ
  • ПОНОМАРЬОВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • ПОПОВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ПОПОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОПОВИ
  • ПОПОВИЧ МИРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПОСТГЕНОЦИДНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • ПОСТУПУ ТЕОРІЇ
  • ПОСТИШЕВ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОТАПОВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
  • ПОТІШКО ВАСИЛЬ
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ФЕЛІКС, СТАНІСЛАВ-ЩЕНСНИ
  • ПОТОЦЬКА СОФІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР АРНОЛЬДОВИЧ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ПОЗЕН ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПРАХОВ АДРІАН ВІКТОРОВИЧ
  • ПРАВЕДНИКИ НАРОДІВ СВІТУ
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС
  • ПРАЗЬКИЙ АРХІВ
  • ПРЕДСЛАВА
  • ПРЕТИЧ
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • ПРОХОДА ВАСИЛЬ ХОМОВИЧ
  • ПРОСВІТА, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ПРОЦЕС ЦК УКРАЇНСЬКОЇ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ 1921
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПРИКАРПАТСКАЯ РУСЬ
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ПРИКОРДОННА БИТВА 1941
  • ПТУХА МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПУФЕНДОРФ CАМУЕЛЬ ФОН
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ПУСТОВОЙТЕНКО ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ПУТРО ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПУТИВЛЬ
  • ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ
  • ПИЛИПЧУК ПИЛИП КАЛЕНИКОВИЧ
  • ПИМЕН
  • ПИМОНЕНКО МИКОЛА КОРНИЛОВИЧ
  • ПИРОГІВCЬКИЙ МОГИЛЬНИК
  • ПИРОГОЩА
  • ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПИРОЖКОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПИСАРЕНКО ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РАДА
  • РАДЧЕНКО КОСТЯНТИН ФЕДОРОВИЧ
  • РАДГОСПИ
  • РАДЯНСЬКА УКРАЇНА
  • РАДІО СВОБОДА
  • РАДИМИЧІ
  • РАДЗИМОВСЬКА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • РАЙХЕНАУ ВАЛЬТЕР ФОН
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РАХЛІН НАТАН ГРИГОРОВИЧ
  • РАХЛІС ПЕЙСАХ МЕСРОВИЧ
  • РАХМАНІНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • РАЛЬЦІ
  • РАСТРЕЛЛІ ВАРФОЛОМІЙ ВАРФОЛОМІЙОВИЧ
  • РАВИЧ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • РЕЙНБОТ ВІКТОР ЄВГЕНОВИЧ
  • РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • РЕМІСНИЧА УПРАВА
  • РЕШЕТИЛІВСЬКІ СТАТТІ 1709
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЯБКОВ ПАВЛО ЗАХАРОВИЧ
  • РЯД ЯРОСЛАВА 1054
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІЧИЦЬКИЙ АНДРІЙ
  • РІДНИЙ КРАЙ
  • РЄПІН ІЛЛЯ ЮХИМОВИЧ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • РІГЕЛЬМАН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • РІХТЕР СВЯТОСЛАВ ТЕОФІЛОВИЧ
  • РІЛЛЯ
  • РІТТЕР МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ, РЮРИК-ВАСИЛІЙ РОСТИСЛАВИЧ
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РІВНЕ
  • РІЗНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • РІЗНИЧЕНКО (РІЗНИКОВ) ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
  • РЯБЧЕНКО ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ
  • РОБІТНИЧА ГАЗЕТА
  • РОБІТНИЧА ОПОЗИЦІЯ
  • РОБІТНИЧІ ДИСЦИПЛІНАРНІ СУДИ
  • РОДЕНЬ, РОДНЯ
  • РОДИМЦЕВ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
  • РОДИНА
  • РОДЗЯНКИ
  • РОГАЧ ІВАН
  • РОГОВЦЕВА АДА МИКОЛАЇВНА
  • РОЙ ЮРІЙ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОМАН
  • РОМАН РОСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС РОСТИСЛАВИЧ
  • РОМАНОВ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • РОМАНОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РОМАНОВИЧ-СЛАВАТИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • РОМАНЦОВ ВОЛОДИМИР ОМЕЛЯНОВИЧ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКЕ БІБЛІЙНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1676–1681
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1686–1700
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА ВІДДІЛЕННЯ В УКРАЇНІ
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • РОЖЕНКО МИКОЛА МАРКОВИЧ
  • РОЖИЩЕ
  • РОЗНЕР ІОНАС ГЕРМАНОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • РУБАЧ МИХАЙЛО АБРАМОВИЧ
  • РУБЛЬОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • РУДЕНКО ЛАРИСА АРХИПІВНА
  • РУДЕНКО МИКОЛА ДАНИЛОВИЧ
  • РУДНЄВ СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ АНТІН
  • РУДНИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ-БОГДАН
  • РУДОМИЧ ВАСИЛЬ
  • РУДИЧІВ ІВАН ОПАНАСОВИЧ
  • РУДИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЯКОВИЧ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУЛІКОВСЬКИЙ ЕДВАРД