ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919

  Бібліографічне посилання: Шип Н.А. КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_dukh_akademiya (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919

КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919 (КДА) – вищий духовний правосл. освітньо-наук. заклад, відкритий 28 верес. 1819 у Київському Братському Богоявленському монастирі. КДА постала на базі закритої 1817 Києво-Могилянської академії. Діяла на підставі загальноросійських статутів духовних академій (1814, 1869, 1884, 1910 зі змінами в питаннях регламентації внутр. розпорядку, системи управління, кількості навч. дисциплін та ін., що були внесені до них 1904, 1907, 1911, 1917; 1906–09 керувалася "Тимчасовими правилами"), а з 1918 – Тимчасового статуту, ухваленого Радою міністрів Української Держави і затвердженого гетьманом П.Скоропадським. До 1839 вищий нагляд за акад. здійснювала Комісія духовних уч-щ, потім – Найсвятіший Синод (див. Синод). Готувала церк. ієрархів, виконувала релігійно-просвітницьку місію, видавала навч. і наук. літ., контролювала діяльність духовних семінарій і забезпечувала їх кадрами. У ній здобували освіту українці, росіяни, білоруси, серби, болгари та представники ін. правосл. країн. Тут функціонували богословське та церк.-практичне від-ня, а з 1869 – ще й церк.-істор.; за статутом 1884 поділ на відділення було ліквідовано. Навчання тривало 4 роки, число студентів складало бл. 200 осіб (за статутом 1884 – "казеннокоштних" 120 осіб, решта – "власнокоштні"). Освіту в акад. здобували переважно діти духовенства (у статуті це, однак, не зазначалося), які закінчили духовну семінарію. Згідно з указом Синоду (1876), без вступних іспитів зараховувалися особи з університетською освітою. За правилами 1886 в акад. могли навчатися вихідці з будь-якого стану, які сповідували православ'я й закінчили духовну семінарію чи класичну г-зію. По завершенні навчання випускникам залежно від успішності присуджувалися наук. ступені та звання: дійсного студента, канд. або магістра; за рівнем освіти вони прирівнювалися до випускників гуманітарних ф-тів ун-тів. Ступінь д-ра богослов'я міг пізніше отримати магістр або канд. за ґрунтовну наук. працю.

Викладачі акад. здійснювали наук. дослідження в різних галузях знань, зокрема в галузі богослов'я (Мойсей (Антипов–Богданов–Платонов), Метелій (Леонтович), Інокентій (Борисов), Сильвестр (Малеванський), М.Олесницький, Василій (Богдашевський), О.Глаголєв), церк. та громад. історії, церк. археології (В.Аскоченський, С.Голубєв, В.Завітневич, П.Лашкарьов, І.Малишевський, М.Петров, Ф.Тітов), філософії (С.Гогоцький, О.Новицький, І.Скворцов, П.Юркевич, П.Кудрявцев, П.Ліницький). 1837–1912 акад. видавала тижневик "Воскресное чтение", 1860–1917 – щомісячний ж. "Труды Киевской духовной академии", 1904–15 та 1917 – річник "Учено-богословские и церковно-проповеднические опыты студентов Киевской духовной академии", 1883–1916 – "Чтения в Церковно-историческом и археологическом обществе при Киевской духовной академии". При акад. функціонували: з 1872 – Церк.-археол. т-во (перейм. 1901 на Церк.-істор. та археол. т-во; див. Церковно-історичні товариства) та Церковно-археологічний музей; з 1894 – Реліг.-просвітницьке т-во, з 1907 – Реліг.-філос. т-во. Акад. мала велику б-ку, започатковану П.Могилою, яка зараз входить до фондів Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського.

Вихованці акад. займали високі посади в церк. ієрархії, працювали викл. у багатьох духовних і світських навчальних закладах (як на тер. Російської імперії, так і за її межами: (П.Юркевич – у Моск. ун-ті, І.Скворцов, Ф.Авсенєв (архімандрит Феофан), С.Гогоцький, В.Чехович – у Київ. ун-ті тощо). У КДА здобули освіту майбутні акад. УАН М.Петров і акад. АН УРСР К.Воблий; композитори П.Козицький і О.Кошиць; письменник І.Нечуй-Левицький, діячі укр. нац.-реліг. відродження В.Липківський і В.Чехівський та ін. КДА офіційно припинила існування в квіт. 1919, однак її викладачі ще деякий час проводили приватні заняття. З лют. 1920 існувала під назвою Київ. правосл. богословська акад. Копія її статуту 1921 свідчить про певну корекцію її завдань та навч. програми. Після арешту в квітні 1923 ректора, архієпископа Василія (Богдашевського) акад. упродовж року очолював проф., протоієрей О.Глаголєв.

В суверенній Україні акад. відновила свою діяльність як КДА УПЦ (МП) та КДА Української православної церкви Київського патріархату (остання від 2006 – Київ. правосл. богословська академія).

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Малышевский И. Историческая записка о состоянии Академии в минувшее пятидесятилетие. К., 1869
  2. Православная богословская энциклопедия или богословский энциклопедический словарь, т. 10. Пг., 1909
  3. Петров М. Київська Академія. "Записки історично-філологічного відділу УАН", 1919, кн. 1
  4. Шип Н.А. З історії Київської духовної академії. "УІЖ", 1996, № 3
  5. Її ж. Київська духовна академія – центр вищої духовної освіти Наддніпрянської України (ХIХ – початок ХХ ст.). "УІЖ", 1999, № 2
  6. Титов Ф. Императорская Киевская духовная академия. 1615–1915. (Репринт). К., 2003
  7. Шип Н.А. Кадрове забезпечення Київської духовної академії (1869–1919). "Київська старовина", 2004, № 5.

Посилання:
  • АСКОЧЕНСЬКИЙ ВІКТОР ІПАТОВИЧ
  • ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ
  • ГОГОЦЬКИЙ СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ГОЛУБЄВ СТЕПАН ТИМОФІЙОВИЧ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • КОЗИЦЬКИЙ ПИЛИП ОМЕЛЯНОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛИПКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • МАЛИШЕВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СИНОД
  • ТІТОВ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ТРУДЫ КИЕВСКОЙ ДУХОВНОЙ АКАДЕМИИ, НАУК. ЦЕРКОВНО-ІСТОР. ЧАСОПИС
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ
  • ЦЕРКОВНО-ІСТОРИЧНІ ТОВАРИСТВА
  • УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
  • ВОБЛИЙ КОСТЯНТИН ГРИГОРОВИЧ
  • ЗАВІТНЕВИЧ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНІН (АНДРІЙ ІВАНОВИЧ КАПУСТІН)
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БОГОСЛОВСЬКІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА
  • ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ФІЛАРЕТ, У МИРУ – ГУМІЛЕВСЬКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ФЛАВІАН, У МИРУ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ГОРОДЕЦЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГОГОЦЬКИЙ СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ГОЛУБЄВ СТЕПАН ТИМОФІЙОВИЧ
  • ГРОМАДСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЛЬВОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНІКИ
  • ІВАНИЦЬКИЙ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КУЛАКОВСЬКИЙ ЮЛІАН АНДРІЙОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • КИЕВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ПЕТРО ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛІЛЕЄВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЛИПКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • ЛЯСКОРОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • МАКАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • МАЛИШЕВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МУРАВЙОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИХАЇЛ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПАРФЕНІЙ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПЛАЧИНДА ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ПОДІЛ
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУМЯНЦЕВ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • СЕРАФІМОВ СЕРАФИМ АНТОНІЙОВИЧ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СІЦІНСЬКИЙ ЮХИМ ЙОСИПОВИЧ
  • СХОДОЗНАВСТВО, ОРІЄНТАЛІСТИКА
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СОЛЬСЬКИЙ СТЕФАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ТЕОЛОГІЯ
  • ТЕРНОВСЬКИЙ ПИЛИП ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТРУДЫ КИЕВСКОЙ ДУХОВНОЙ АКАДЕМИИ, НАУК. ЦЕРКОВНО-ІСТОР. ЧАСОПИС
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УСТАНОВИ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ
  • ТИТОВ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • УЛЬЯНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІРИНАРХОВИЧ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЗАВІТНЕВИЧ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)