ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ

  Бібліографічне посилання: Толочко П.П. КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_zemlya (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ

КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ – адм.-тер. одиниця Київської Русі. Будучи давнім політ. і територіальним ядром Русі, вона, на відміну від більшості ін. земель держави, не перетворилась на спадкову вотчину тієї чи ін. князівської сім'ї, а впродовж 12–13 ст. вважалася власністю великокнязівського столу і навіть загальнодинастичною спадщиною всього давньорус. князівського роду. Формування її тер. в основному завершилося в 2-й пол. 11 ст., коли згідно із заповітом Ярослава Мудрого давня Руська земля була поділена між Києвом, Черніговом і Переяславом. До київ. столу тоді відійшли володіння древлян, пд.-зх. р-ни розселення дреговичів, полянське Правобережжя (див. Поляни), невелика смуга Лівобережжя, а також землі уличів у бас. Пд. Бугу. У часи удільної роздробленості її межі постійно змінювалися. Коли київ. стіл займали князі із династії черніг. Ольговичів, то, окрім К.з., вони утримували за собою В'ятицьку землю і частково Прип'ятське Лівобережжя, а коли київ. стіл займали представники роду Володимира Мономаха, то статус київ. володінь надавався також Посейм'ю і Туровській волості. Відбувалися і зворотні процеси: київ. волості роздавалися молодшим князям, князям-ізгоям, а нерідко і сильним удільним князям.

Коли формування тер. К.з. більш-менш завершилося, її рубежі були такими: на Лівобережжі за Києвом лишилася невелика смуга (шириною 10–15 км) землі, що простягнулася від р. Десна до р. Трубіж; на правому березі пн. межа проходила по водорозділу Прип'яті, Березини (усі притоки Дніпра) й Німана, зх. – сягала Зх. Бугу, Горині (прит. Прип'яті, бас. Дніпра), пд.-зх. – лінії верхньої течії р. Пд. Буг і р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра), пд., яка була одночасно і кордоном д-ви, в 11 ст. простягалася вздовж р. Рось, а в 2-й пол. 12 ст. пересунулася до р. Тясмин (обидві прит. Дніпра).

Географічно К.з. займала частину двох ландшафтних зон – лісової і лісостепової, тут протікали численні ріки, у т. ч. Дніпро з притоками і Пд. Буг, які зв'язували її з найвіддаленішими р-нами Русі, а також з міжнар. торг. ринками. Усе це мало позитивне значення для розвитку її економіки.

Однак у воєнно-стратегічному відношенні положення К.з. – вона межувала зі степом – не було вигідним: її пд. р-ни час від часу зазнавали вторгнень печенігів, торків, половців, що підривали економіку, відволікали нас. на боротьбу з нападниками.

У цілому ж К.з. у 12–13 ст. становила собою один з найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. У письмових джерелах згадуються бл. 80 її населених пунктів. Це великі міські центри, які розташувалися в лісостеповій смузі, а також міста-фортеці, сторожові застави, що боронили держ. рубежі Русі. Міста Київ, Вишгород, Білгород, Василів, Юр'єв, Вручий (див. Овруч), Іскоростень являли собою крупні загальнодерж. політ. й екон. осередки.

У 12–13 ст. К.з. як загальнородова спадщина постійно перебувала в полі зору рус. князів. Одні з них обмежувалися претензіями на якусь її частину, т. зв. причастя, другі, які боролися за єдність рус. земель, пов'язували успіхи своєї боротьби з володінням Києвом як символом такої єдності. Київ. стіл нерідко займали два князі з різних династичних ліній, роди яких змагалися за першість в Русі (див. Дуумвірати на Русі). Поступово Київ і К.з. стали об'єктом сюзеренітету колективного найсильніших рус. князів.

Найпомітнішими політичними постатями на київському столі у 12–13 ст. були: Володимир Мономах (1113–25), Мстислав Великий (1125–32), Всеволод Ольгович (1139–46), Ізяслав Мстиславич (1146–54), Юрій Долгорукий (1154–57), Ростислав Мстиславич (1159–67), Святослав Всеволодич (1177–94) і Рюрик Ростиславич (1180–1202), Мстислав Романович (1214–23).

Поразка рус. дружин 1223 на Калці (див. Калка, битва на річці 1223) стала переломним моментом у житті К.з. Монголи дійшли до Новгорода-Святополча (городище, розташов. за 1,5 км від с. Витачів Обухівського р-ну Київ. обл.; див. Витачів), спалили південнорус. міста-твердині по Росі і Дніпру, посіяли серед рус. людей жах і тривогу. Напередодні навали орд Батия К.з. роздробилася на невеликі уділи, а Київ лишився без князя.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХII–ХIII вв. К., 1980.

Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БІЛГОРОД
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДРЕГОВИЧІ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДУУМВІРАТИ НА РУСІ
  • ІСКОРОСТЕНЬ
  • ІЗГОЇ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КАЛКА, БИТВА НА РІЧЦІ 1223
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ОВРУЧ
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПОЛЯНИ
  • ПОЛОВЦІ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ, РЮРИК-ВАСИЛІЙ РОСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ТОРКИ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УЛИЧІ
  • ВАСИЛІВ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОТЧИНА
  • ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ
  • ВИШГОРОД
  • ВИТАЧІВ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ
  • ЮР'ЇВ, ДАВНЬОРУС. МІСТО

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДУБЕН, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ФРЕСКА
  • ГНОЙНИЦЯ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • КАМЕНЕЦЬ ВОЛИНСЬКИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ
  • КОНЧАК
  • КОРЧЕСЬК
  • КОРСУНЬ, КОРСУНЬ КИЇВСЬКИЙ
  • КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НОВГОРОД СВЯТОПОЛЧ
  • ОВРУЧ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОРОССЯ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВ, КИЇВ. КНЯЗЬ
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ТОРЧЕСЬК
  • ТОРКИ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • ВАСИЛЬКІВ
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛОДИМИР РЮРИКОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАРУБ
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)