Бібліографічне посилання: Корнієвська О.В. КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРАМОТНОСТІ, Київське товариство письменності [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivske_tov_tvo_gramotnosti (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРАМОТНОСТІ, Київське товариство письменності – нар.-просвітня організація, що виникла 1882 з офіц. дозволу для елементарної просвіти народу. На початковому етапі не виявило активності, було тільки створено мережу недільних шкіл. Статус та значення К.т.г. докорінно змінюються, коли 1898 його очолив В.Науменко – діяльність т-ва набуває загальнонац. характеру. До дійсних його чл. належали: М.Василенко, Б.Грінченко, В.Дурдуківський, О.Косач, І.Лучицький, Є.Чикаленко та ін. Тільки 1900 до нього вступило 63 нових чл., на 1901 воно налічувало 366 дійсних та 17 почесних чл., 1902 – 463 чл.

Від 1900 при К.т.г. починають працювати видавнича та шкільна комісії. За 7 років видавнича комісія видала 15 брошур. Чл. шкільної комісії було складено унікальне зібр. посібників у справах нар. освіти. У Києві було 5 недільних шк.: 2 – для чоловіків, 2 – жіночі й 1 – мішана. Їх відвідували 750 учнів, у них працювало 96 учителів, кожна школа мала власну б-ку.

Найважливіші досягнення К.т.г. – створення на всіх укр. землях у межах Російської імперії мережі б-к на гроші книговидавця Ф.Павленкова та буд-во Нар. дому, який був центром укр. просвіти до 1906.

Б-ки почали відкриватися з 1901 на гроші, які рос. книговидавець Ф.Павленков заповів для цієї мети. Створювалися вони дуже швидко, їх вартість дорівнювала 100 рублів кожна. До 1908 укомплектовано 204 б-ки, ще на 50 був накладений арешт. Клопотанням чл. К.т.г. був досягнутий дозвіл на закладення на Троїцькій площі Нар. дому (архіт. Г.Антоновський; заг. вартість буд-ва – 50 тис. руб., з них 25 тис. руб. – нар. пожертви). З відкриттям Нар. дому 15 листоп. 1902 К.т.г. отримало власне помешкання з лекторієм, театральною сценою, б-кою.

Філії К.т.г.: Бердичівська, Уман., Черкас., Звенигородська, Смілянська, Чигиринська, Шполянська, Старокостянтинівська, Фастівська, Літинська, Немирівська та Кам'янець-Подільська.

1906 К.т.г. налічувало 614 дійсних чл.

З відкриттям "Просвіт" (див. Просвіти), яким була властива виразна нац. спрямованість, роль К.т.г. зменшується.

1908 царські власті заборонили діяльність товариства.