ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, повстання киян 1068, 1113, 1146 та 1157 років [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivski_povstannya_11_12_st (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ

КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, повстання киян 1068, 1113, 1146 та 1157 років. Повстання 1068 сталося на поч. верес. після поразки старших Ярославичів у битві з половцями на р. Альта (див. Альта, битва на річці 1068). "Людье кыевстии" (нар. ополченці), які втекли з поля бою, почали вимагати від вел. кн. київ. Ізяслава Ярославича коней і зброї, щоб знову піти на ворога. Ізяслав відмовився, певно, не бажаючи озброювати городян проти себе. На той час у "порубі" (в'язниці) сиділо чимало киян, і стосунки частини жителів міста з князем були напруженими. Одержавши відмову, кияни зібрались на віче на Подолі і повстали. Вони піднялись на "Гору" (місто кн. Ярослава, див. Ярослава місто), розгромили двір київ. тисяцького Коснячка, загрожували самому князеві. Далі повсталі визволили з "поруба" полоцького кн. Всеслава Брячиславича, якого перед тим ув'язнили Ярославичі. Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли "бещисленое множьство злата и сребра". 15 верес. Ізяслав перебрався до Польщі, а в Києві сів Всеслав. Навесні 1069 Ізяслав з польс. кн. Болеславом II Сміливим пішов на Київ. Всеслав без бою втік до Полоцька (нині місто Вітебської обл., Білорусь), і 2 трав. Ізяслав з поляками увійшов до Києва та жорстоко покарав повстанців. Воїни його сина Мстислава "иссече кыяны", які свого часу визволили Всеслава з поруба ("беша высекли Всеслава"), "числом 70", багатьох стратили й осліпили.

1113. По смерті вел. кн. київ. Святополка Ізяславича (16 квіт. 1113), непопулярного в народі (опікувався лихварями, сам спекулював сіллю), у місті спалахнуло повстання. Були розграбовані двори тисяцького Путяти, соцьких і лихварів. Повстання загрожувало князівській родині. Другого дня зібралося віче на чолі з боярами та купецькою верхівкою і прохало Володимира Мономаха (княжив у Переяславі) посісти київ. стіл. Спершу Володимир Мономах відмовився, певно, не бажаючи порушувати переважні права на Київ своїх старших братів у перших – Святославичів. Повстання ширилось, і на повторне запрошення віча Володимир Мономах згодився. Сівши у Києві, він послабив напругу серед городян, обмеживши лихварські проценти і пом'якшивши статті "Руської правди", де йшлося про борги та їх стягнення (Устав Володимира Мономаха в тексті "Руської правди").

1146. Приводом до повстання стала зміна князя в Києві по смерті вел. кн. київ. Всеволода Ольговича (1 серп. 1146). Він передав київ. стіл братові Ігореві Ольговичу, що викликало обурення городян, невдоволених правлінням померлого. Кияни не бажали передання міста в спадок нащадкові з родини Ольговичів, а хотіли самостійно вирішувати долю київ. столу. Віче на Подолі вимагало від Ігоря Ольговича присягнутися не утискувати городян. Ігор через брата Святослава Ольговича присягнув (то була перша в історії Руської землі угода міськ. громади з князем). Однак маса киян залишилася незадоволеною і почала громити двори тивунів Всеволода Ольговича, його мечників і бояр. Нар. невдоволення використала боярська партія на чолі з тисяцьким Улебом й закликала на княжіння Ізяслава Мстиславича (онука Володимира Мономаха) з Переяслава. Ізяслав виграв битву в Ольговичів біля валів Києва завдяки переходові на його бік київ. ополчення. Ігоря Ольговича насильно постригли в ченці, а Ізяслав 13 квіт. вокняжився в Києві.

1157. Повстання почалося по смерті вел. кн. київ. Юрія Долгорукого (15 трав. 1157). Народ розграбив двори Юрія, його сина Василька Юрійовича та прихильних до них бояр. Повстання було інспіроване черніг. кн. Ізяславом Давидовичем. Налякані розмахом нар. бунту, київ. верхи закликали Ізяслава на престол. 19 трав. Ізяслав Давидович урочисто в'їхав до Києва, вимушено передавши черніг. стіл Святославу Ольговичу.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Тихомиров М.Н. Крестьянские и городские восстания на Руси ХI–XIII вв. М., 1955
  2. Толочко П.П. Київська Русь. К., 1996.

Посилання:
  • АЛЬТА, БИТВА НА РІЧЦІ 1068
  • БОЯРИ
  • БОЛЕСЛАВ ІІ СМІЛИВИЙ
  • ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КИЇВ
  • МЕЧНИК
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПОДІЛ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СОЦЬКИЙ
  • СВЯТОПОЛК ІЗЯСЛАВИЧ, СВЯТОПОЛК-МИХАЇЛ ІЗЯСЛАВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ОЛЬГОВИЧ, СВЯТОСЛАВ-МИКОЛАЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ТИСЯЦЬКИЙ
  • ТИВУН
  • УСТАВ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
  • ВАСИЛЬКО ЮРІЙОВИЧ
  • ВІЧЕ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВСЕСЛАВ БРЯЧИСЛАВИЧ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПОВСТАННЯ В КИЄВІ 1068, 1113, 1146, 1157 РОКІВ
  • СВЯТОПОЛК ІЗЯСЛАВИЧ, СВЯТОПОЛК-МИХАЇЛ ІЗЯСЛАВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • УСТАВ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)