ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivsky_Voznesensky_monastyr (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. жін. монастир, розташов. у Києві на Подолі, біля підніжжя Замкової гори (Киселівки). Спочатку був присвячений святим Флору і Лавру. Вперше згадується в джерелах під 1441. У 2-й пол. 16 ст. протопоп Яків Гулькевич відновив його і 1566 за указом польс. короля Сигізмунда II Августа отримав у довічне володіння. 1632 онук Якова – Богуш відмовився від прав на монастир, залишивши його в керуванні ігумені Агафії (Гуменицької). Після того, як на Печерську 1712 був ліквідований жін. Київський Свято-Вознесенський монастир, черниць цієї обителі перевели до Флорівського монастиря; останній отримав сучасну назву й успадкував великі земельні володіння Вознесенського монастиря. Згодом тут почали зводити муровані будівлі: 1732 було освячено нову барокову Вознесенську церкву, 1740 споруджено дзвіницю. У 2-й пол. 18 ст. монастир завдяки ігумені Олені (баронесі де Жанті) став видатним осередком літургійного гаптування. 1758 тут постриглася під іменем Нектарії, а 1767 прийняла схиму Наталія Долгорукова (вдова кн. І.Долгорукова, відома як перша жінка-мемуаристка в історії Росії).

Сучасний ансамбль монастиря склався після пожежі 1811, тоді за проектом А.Меленського замість згорілих дерев'яних споруд тут побудували нові кам'яниці в стилі ампір, зокрема лікарняну Воскресенську церкву-ротонду (1824) та келії. 1844 до них додалася церква на честь Казанської ікони Богородиці, а 1857 – кладовищенська Свято-Троїцька церква, збудована на Замковій горі (знесена 1936).

Серед святинь монастиря особливо відомою була чудотворна Руднянська ікона Пресвятої Богородиці (принесена в обитель 1689, втрачена в рад. часи). 1828 при монастирі було засновано лікарню, 1870 – церк.-парафіяльну школу. На поч. 20 ст. в обителі було 132 черниці і 674 послушниці.

1929 рад. власті закрили монастир. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 під час гітлерівської окупації Києва (восени 1941) обитель відновила свою діяльність і з того часу її не припиняла. Нині монастир належить УПЦ (МП), у ньому разом з послушницями налічується бл. 170 сестер.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Маниковский Ф. Исторически-статистическое описание Киево-Флоровского Вознесенского женского монастыря. К., 1894
  2. Флоровский монастырь. В кн.: Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 1. К., 1983
  3. Кара-Васильєва Т. Літургійне шитво України XVII–XVIII ст. Львів, 1996
  4. Дятлов В. Монастыри Украинской Православной Церкви. Справочник-путеводитель. К., 1997
  5. Реутов А. Флорівський монастир. У вид.: Храми Києва (енциклопедія на компакт-диску). К., 2001.

Посилання:
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПОДІЛ
  • СИГІЗМУНД ІІ АВГУСТ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗАМКОВА ГОРА

  • Пов'язані терміни:
  • БОГАТИРЧУК ФЕДІР ПАРФЕНОВИЧ
  • ФЛОРІВСЬКИЙ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПЛИСКА МАКСИМ НИКИФОРОВИЧ
  • ПОДІЛ
  • ШЕРЕМЕТЄВ БОРИС ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)