Бібліографічне посилання: Сухих Л.А.
КИЇВСЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivsky_polk (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
КИЇВСЬКИЙ ПОЛК – адм.-тер. і військ. одиниця Гетьманщини. Утворений 1648, на початку національної революції 1648–1676. Полкове місто – Київ, від 1708 – м. Козелець. За "Реєстром всього Війська Запорозького" 1649 полк мав у своєму складі 1792 козаки та 17 сотень, у т. ч. 4 – у Києві. Сотенними центрами були Васильків, Білогородка, Ходосівка (нині село Києво-Святошинського р-ну), Трипілля (нині село Обухівського р-ну), Обухів, Бровари, Гостомель (нині селище міськ. типу, підпорядковане Ірпінській міськраді), Ясногородка, Макарів, Преварка (нині у складі Києва), Мотовилівка (2 сотні; нині с.Велика Мотовилівка, с.Червона Мотовилівка Фастівського р-ну; усі Київ. обл.), Ворсівка (нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Овруч. 1654 К.п. мав 22 сотні (у Києві, Василькові, Білогородці, Трипіллі, Обухові, Мотовилівці, Макарові, Бородянці, Гостомелі, Вишгороді, Димері, Ходосівці, Лісниках (нині село Києво-Святошинського р-ну), Преварці, Рошівці, Чорнобилі, Карпилівці (нині село Іванківського р-ну), Броварах, Заворичах (нині село Броварського р-ну), Острі, Козельці, Бобровиці (нині місто Черніг. обл.). Після Андрусівського договору (перемир'я) 1667 було два К.п. – лівобереж. і правобереж. (1667–72; підпорядкований гетьманові П.Дорошенку). 1669 до лівобереж. К.п. приєднано частину Переяславського полку і Ніжинського полку. За ревізією 1764 в 11 сотнях К.п., розміщених на Лівобережжі (Бобровицькій, Бориспільській, Гоголівській, Київській, Кобижчанській, Козелецькій, Мринській, Морівській, Олишівській, Остерській і Носівській), налічувалося 3 міста, 14 м-чок і 448 сіл. К.п. брав участь у визвольних змаганнях під проводом Б.Хмельницького, зокрема в обороні Києва від наступу литов. війська 1649 і 1651 (див. Лоївська битва 1649), а також у рос.-турец. війнах 18 ст. Припинив існування 1781 у зв'язку з ліквідацією царським урядом полково-сотенного устрою в Гетьманщині (див. також Полковий устрій, Сотенний устрій). Полковники: О.Теплуцький (1648), С.-М.Кричевський (1648–49), А.Жданович (1649–53; 1656–57), Є. Пішко (1653–54), П.Яненко-Хмельницький (1654–56; 1657–59), В.Дворецький (1659–60; 1662; 1663–68), С.Третяк (1662–63), К.Солонина (1669–82, 1687–89), Г.Карпович (Коровка-Вольський, 1682–87), К.Мокієвський (1691–1708), Ф.Коровка-Вольський (1708–12), А.Танський (1712–31), М.А.Танський (1732–47), М.М.Танський (1747–51), Ю.Дараган (1751–66), О.Безбородько (1774–75; у 1797–99 – канцлер Російської імперії), Л.Лукашевич (1779–81).Переяславського полку |