ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyrylo_Mefodiivske_tov-tvo (останній перегляд: 13.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство – таємна орг-ція, що виникла в Києві наприкінці 1845. Спиралася на традиції укр. визвол. й автономістського руху, представленого, зокрема, "Малороссийским тайным товариществом", "Харківським гуртком української молоді", гуртком "Київська молодь". Було одним з проявів піднесення нац. руху в усіх укр. землях, (у ці ж роки в Східній Галичині почала діяти "Руська трійця") та активізації загальнослов'ян. руху (його осн. нац. течій – чеської і польс.) під впливом визвол. ідей Заходу періоду назрівання загальноєвроп. революц. кризи – "весни народів" (див. Революції 1848–1849 в Європі).

Членами т-ва, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київ. та Харків. ун-тів. Провідну роль серед них відігравали М.Костомаров, Т.Шевченко, Г.Андрузький, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш.

Впродовж існування т-ва його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної орг-ції, згодом конкретизувалось у двох напрямах – рівноправного співробітництва слов'ян. народів та відродження України. Велику підготовчу роботу із заснування т-ва здійснив М.Костомаров, усі чл. т-ва перебували під могутнім впливом революц.-нац. творчості й ідеології Т.Шевченка.

М.Костомаров, В.Білозерський і М.Гулак підготували Кирило-Мефодіївського товариства статут. У ньому наголошувалося на цілковитій самостійності кожного слов'ян. "племені" при існуванні заг. Слов'ян. собору майбутньої співдружності. Ці принципові положення засвідчили докорінну відмінність програми кирило-мефодіївців від позиції офіц. кіл царської Росії, що претендувала на роль покровительки слов'ян. Йшлося про демократ. слов'ян. федерацію, в якій кожний народ мав би широкі й рівні права. В усіх її частинах, пояснював М.Костомаров, мали існувати однакові осн. закони й права, передбачалися заг. знищення кріпацтва й рабства у будь-якому вигляді, єдина центр. влада, що відала б міжнар. справами, військом і флотом, ліквідація митниць, свобода торгівлі за цілковитої автономії кожної ч. щодо внутр. установ та управління, судочинства й нар. освіти.

М.Костомаров був також автором програмного маніфесту т-ва – "Книги буття українського народу" ("Закону Божого"). "Книга..." була історико-політ. твором, в якому висвітлювалися істотні події укр. історії, накреслювалося вирішення кардинальних сусп.-політ. проблем.

Гол. перешкода на шляху України до свободи й незалежності вбачалася автором "Книги…" в соціальному розшаруванні українців, знищенні козацтва – оплоту її вільнолюбства й сили, здатної самовіддано відстоювати свободу. Перспективи дальшого розвитку України розглядалися невіддільно від перспектив поліпшення взаємин трьох слов'ян. країн – України, Росії та Польщі.

В берез. 1847 т-во було розгромлене жандармами. Поліції вдалося виявити 12 чл. законспірованої орг-ції. За свідченням самих чл. т-ва, в ньому було бл. 100 осіб. Царські власті розцінили програмні документи т-ва як серйозну загрозу підвалинам самодержавства, оскільки вони виразно суперечили офіц. ідеології панславізму, що приховувала експансіоністські плани царизму в Центр. і Сх. Європі та на Балканах. Разом з тим власті були зацікавлені представити т-во як вірнопідданську орг-цію та видати його демократ. ідеї об'єднання слов'ян за підтримку панславізму. Тому вони уникали оцінок т-ва як прояву нац. руху в Україні. У ході слідства жандарми вдавалися до брутального тиску й водночас застосовували витончені методи психологічної обробки до Г.Андрузького, В.Білозерського й, особливо, М.Костомарова, домагаючись зміни ними своїх попередніх свідчень щодо характеру і цілей т-ва. Зберігалася в таємниці первинна назва, яку політ. поліція дала заведеній на братчиків слідчій справі "Об Украино-Славянском Обществе". Щоб приховати суть ідеології й мету діяльності т-ва, Третій відділ почав представляти його як "Кирило-Мефодіївське", тобто під назвою, яку використовував М.Костомаров для того, "щоб перед кожним урядом покришка була".

Властями був розроблений комплекс заходів, який мав спрямувати наук.-істор. та слов'янознавчі дослідження на підтримку імперської політики царизму. Міністр нар. освіти вимагав від учених, зокрема, "аби вони розмірковували якомога обережніше там, де йдеться про народність чи мову Малоросії та інших підвладних Росії земель, не даючи любові до батьківщини переваги над любов'ю до вітчизни, імперії, позбавляючись усього, що може шкодити любові до останніх.., щоб усі висновки вчених і авторів схилялися не до піднесення окремо Малоросії, Польщі та інших країн, а Російської імперії в сукупності народів, що її складають".

Водночас влада виявила неабияку жорстокість у переслідуванні Т.Шевченка, творчість якого, як стверджував М.Драгоманов, виражала "гарячі думи київсько-українського гуртка".

К.-М.т. належить визначне місце в розвитку нац. політ. й істор. думки, становленні укр. ідеї.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Зайончковский П.А. Кирилло-Мефодиевское общество (1846–1847). М., 1959
  2. Сергієнко Г.Я. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство. К., 1983
  3. Кирило-Мефодіївське товариство, т. 1–3. К., 1990
  4. Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография. К., 1990
  5. Симоненко Р. "Кирило-Мефодіївське" чи "Україно-Слов'янське"? "Київ", 1996, № 3–4.

Посилання:
  • АНДРУЗЬКИЙ ГЕОРГІЙ ЛЬВОВИЧ
  • БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ АБО ЗАКОН БОЖИЙ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА СТАТУТ
  • ПАНСЛАВІЗМ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРУЗЬКИЙ ГЕОРГІЙ ЛЬВОВИЧ
  • ЧУЙКЕВИЧИ
  • ДУБЕЛЬТ ЛЕОНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЕМСЬКИЙ АКТ 1876
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГРОМАДИ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРІОСОФІЯ, ІСТОРІОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ
  • КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ АБО ЗАКОН БОЖИЙ
  • КОЛЛАР ЯН
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА СТАТУТ
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МАРКОВИЧ ОПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МОЛОДА ІТАЛІЯ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • НАРОДОВЦІ
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПАНСЛАВІЗМ
  • ПАСКЕВИЧ (ПАСЬКЕВИЧ) ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ПЕТРАШЕВЦІ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ПОЛІТИЧНІ В'ЯЗНІ
  • ПОЛТАВА
  • ПОСЯДА ІВАН ЯКОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САВИЧІ
  • СЕРГІЄНКО ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СОЛОВКИ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ВОВЧОК МАРКО
  • ЯВОРСЬКИЙ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЮЗЕФОВИЧ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗА СТО ЛІТ (ЗСЛ)
  • ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ
  • З'ЄДНАНИХ СЛОВ'ЯН МАСОНСЬКА ЛОЖА
  • ЗІНЬКІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)