ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИРИЛИЦЯ

  Бібліографічне посилання: Німчук В.В. КИРИЛИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyrylycya (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИРИЛИЦЯ

КИРИЛИЦЯ – один з двох (див. також Глаголиця) давньослов'ян. алфавітів. Названа на честь творця слов'ян. писемності Кирила (див. Кирило та Мефодій). Більшість учених вважають, що Кирило бл. 863 створив для старослов'янської мови глаголицю, яку в давнину називали "кириловицею" ("куриловицею"), про що свідчить запис 1097 (дійшов до нас у копії 15 ст.) новгородця Упиря Лихого. Є кілька гіпотез про те, хто створив К. (Кирило, Мефодій, болг. цар Симеон та ін.), але найімовірніше К. склав наприкінці 9 – поч. 10 ст. Климент Охридський, учень Кирила і Мефодія. Створено К. на основі унціального (з округлою формою літер) грец. письма, з якого взято 24 літери. Для специфічних звуків слов'ян. фонетичної системи винайдено спец. знаки, з яких більшість пов'язана з глаголичними літерами. Кожна літера мала свою назву, літери, запозичені з грец. алфавіту, мали (як і в греків) числове значення. Найдавнішою з нині відомих кириличних пам'яток є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавнішою датованою кириличною книгою є Остромирове Євангеліє 1056–57. До 11–12 ст. К. і глаголиця вживалися паралельно, згодом К. витіснила глаголицю. Поширена думка, що К. прийшла до Київської Русі з Болгарії разом зі старослов'ян. богослужбовими книгами після прийняття християнства (див. також Хрещення Київської Русі). Однак кириличний напис, що зберігся на корчазі з могили поблизу с. Гньоздова на Смоленщині, датують 1-ю пол. або 3-ю чв. 10 ст. Протягом історії К. мінявся тип письма (устав, півустав, скоропис, курсив). Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. У Росії 1708 за указом царя Петра І друкарський кириличний шрифт було спрощено (почали застосовувати у світських книжках гражданський шрифт). К. в давнину користувалися всі правосл. слов'яни, а також румуни (у 19 ст. вони перейшли на лат. алфавіт) та молдовани. Нині на слов'янокириличній графічній основі (з введенням додаткових літер і діакритичних значків) базуються рос., укр., білорус., болг., сербський, македонський алфавіти, а також (через рос.) алфавіти багатьох народів колиш. СРСР і монгол. письмо. Спроби австрійс., польс., угор. кіл запровадити на західноукр. землях (у Галичині в 19 ст., а в Закарпатській Україні на поч. 20 ст.) замість К. лат. алфавіт зазнали краху (див. "Азбучна війна" 1859).

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Черепнин Л.В. Русская палеография. М., 1956
  2. Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. 863–1963. М., 1963
  3. Висоцький С.О. Стародавня слов'янська азбука в Софії Київській. "Вісник Академії наук Української РСР", 1970, № 6
  4. Карский Е.Ф. Славянская кирилловская палеография. М., 1979
  5. Павленко Н.А. История письма. Минск, 1987
  6. Власов В.Г. Славянская азбука и славянские просветители. М., 1989.

Посилання:
  • АЗБУЧНА ВІЙНА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЛАГОЛИЦЯ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИРИЛО ТА МЕФОДІЙ
  • ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКА МОВА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ЕПІГРАФІКА
  • ГАЛИЦКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ СБОРНИК
  • ГЛАГОЛИЦЯ
  • ГОЛОС НАРОДНИЙ
  • ГРАФІТІ
  • ГРАМАТИКА ІВАНА УЖЕВИЧА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КУЛЬБАКИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КИРИЛО ТА МЕФОДІЙ
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ЛОЗИНСЬКИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • МОЛОТІВСЬКИЙ СКАРБ
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПАНТЕЛЕЙМОНА ЦЕРКВА
  • ПЕРШОДРУКИ, ІНКУНАБУЛИ
  • ПРЯШІВЩИНА
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКА МОВА
  • ВІНОК РУСИНАМ НА ОБЖИНКИ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)