ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ladizhinska_oborona_1674 (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674

ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674 – захист козаками під проводом старшин А.Мурашки (А.Мурашка), В.Сербина й А.Дмитрієва м. Ладижин (нині місто Він. обл.) від турец. армії. Обороні передували такі події. В лютому 1674 підрозділи рос. воєначальника кн. Г.Ромодановського й лівобереж. гетьмана І.Самойловича розпочали воєн. операції в Правобережній Україні, намагаючися приєднати її до Гетьманщини. У березні козац. рада в Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький) обрала І.Самойловича гетьманом возз'єднаної козац. України. Тоді гетьман Правобережної України П.Дорошенко звернувся за допомогою до султана Мегмеда IV, який у той час готувався до походу проти Польщі. Останній, довідавшися про скрутне становище союзника, вирушив проти росіян.

Упродовж 6–9 серпня (27–30 липня) турецько-татар. військо (бл. 80–90 тис. осіб) переправилося через Дністер і пішло в напрямку Ладижина. У місті перебували бл. 20 тис. цивільних осіб (міщан і втікачів з навколишніх поселень) і бл. 2–4 тис. козаків. Довідавшися про наближення противника, козаки хотіли залишити Ладижин, але мешканці міста їх не відпустили. Здогадно, 15 (5) серпня А.Мурашко розбив турец. роз'їзд. Наступного дня турец. військо взяло Ладижин в облогу. Місто обстрілювали 80 гармат, робилися підкопи під оборонні споруди, було відведено воду, підрозділи яничар штурмували укріплення. Рятуючи життя, В.Сербин таємно залишив Ладижин. Вважаючи спротив марним, полк. А.Мурашка, кілька сотників і протопоп здалися. Інші під проводом А.Дмитрієва продовжували захищатися. Проте й вони 19 (9) серпня склали зброю (є дані, що це сталося 22 (12) серпня). Розлючені великими втратами, турки всіх дорослих забрали в неволю, дітей вирізали, а місто спалили.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 11–12. СПб., 1879–1882
  2. Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования, т. 15. СПб., 1905
  3. Літопис Самовидця. К., 1971
  4. Величко С. Літопис, т. 2. К., 1991
  5. Степанков В.С. Боротьба України і Польщі проти експансії Османської імперії у 1672–1676 рр. В кн.: Україна і Польща в період феодалізму: Збірник наукових праць. К., 1991
  6. Крикун М. Між війною і радою: Козацтво Правобережної України в другій половині ХVII – на початку ХVIII століття: Статті і матеріали. К., 2006.

Посилання:
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОЗАК, СЛОВО
  • МЕГМЕД IV, МЕГМЕД (МАГОМЕД, МЕХМЕД) IV АВДЖИ МИСЛИВЕЦЬ
  • МІЩАНИ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • СОТНИК
  • ЯНИЧАРИ

  • Пов'язані терміни:
  • АНАСТАС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)