ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛАВРОВСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ЛАВРОВСЬКИЙ Петро Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lavrovsky_P_O (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛАВРОВСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ

ЛАВРОВСЬКИЙ Петро Олексійович (12.04(31.03), за ін. даними, 25(13).05.1827–12.03(28.02). 1886) – учений, педагог, публіцист, сановник. Чл.-кор. Імператорської АН (1856). Брат М.Лавровського, брат у перших І.Вишнеградського. Н. в с. Видропузьк Новоторзького пов. Тверської губ. (нині село Тверської обл., РФ) в сім'ї протоієрея (був наймолодшим з 19-ти дітей). Початкову освіту здобув удома. 1841 закінчив повітове духовне уч-ще в м. Торжок (нині місто Тверської обл., РФ). 1842–51 навч. в м. Санкт-Петербург, закінчив Гол. пед. ін-т із золотою медаллю за студентську працю про Реймське Євангеліє (надрукована в збірнику "Опыты историко-филологических трудов студентов Главного педагогического института", 1851, т. 1).

Від осені 1851, за рекомендацією І.Срезневського, займав кафедру слов'ян. наріч Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет). Вивчав літописні матеріали, аналізував лексичні явища. За результатами досліджень 1852 захистив магістерську дисертацію "О языке северных русских летописей" (С.-Петербург, 1852). 1853 в статті "Замечания об особенностях словообразования и значения слов в древнем русском языке" ("Известия Императорской Академии наук по отделению русского языка и словесности", т. 2) обґрунтував необхідність укладання істор. словника давньорус. мови. Обстоював тезу про мовну спільність сх. слов'ян до 13 ст. Публікувався в ж. "Москвитянин" ("Несколько слов о значении и происхождении слова “кметъ”", 1853, "Об обряде пострижения у древних славян", 1855). 1855 захистив докторську дис. "Исследование о летописи Якимовской" (опубл. в 1-му випуску 2-ї книги "Ученые записки Второго отделения Императорской Академии наук". С.-Петербург, 1856). Серед його учнів були О.Потебня та М.Сумцов. 1858 у С.-Петербурзі надрукував працю "Замечания об этимологических особенностях старинного языка польского". На доказ самостійності української мови в місячнику "Журнал Министерства народного просвещения" опублікував начерк "Обзор замечательных особенностей наречия малорусского сравнительно с великорусским и другими славянскими наречиями" (1859, № 6; цю ж тему дещо пізніше – 1863 – розвинув у статті "О некоторых фонетических и грамматических особенностях южнорусского (малорусского) языка, не сходных с великорусским и польским"). Надалі репрезентував у цьому виданні чимало різноманітних розвідок.

1859–60 мав зарубіжне наук. відрядження, працював, зокрема, у Празі (нині столиця Чехії), Відні, Парижі (Франція), відвідав Галичину. Зустрічався, а потім листувався з О.Пипіним. Мандрівні нариси та спогади подавав до тижневика "День", журналів "Русское слово", "Русский вестник" та ін. 1860 в час. "Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете" вмістив із власною передмовою "Житие царя Лазара: По списку XVII века в Библиотеке Общества сербской словесности в Белграде".

31 (19) березня 1861 прочитав публічну лекцію в залі Харків. дворянських зборів на літературно-муз. вечорі, організованому гуртком місц. студентів з метою зібрання коштів для матеріальної підтримки родичів Т.Шевченка. Цього року виступив у "Основі" із полемічними нотатками "Критические замечания о малорусском наречии", "Ответ на письма г. Максимовича к г. Погодину" та "По вопросу о южнорусском языке". Надрукував кореспонденції "Похороны В.В. Ганки" і "Южнорусский элемент в Австрии" в газ. "Санкт-Петербургские ведомости". На урочистих зборах Харків. ун-ту 11 вересня (30 серпня) 1861 виголосив промову "В воспоминание о Ганке и Шафарике". У 1861/62 навч. році читав у Харкові університетський курс історії та літератури чеського народу, наступного року – курс історії польс. народу.

1862–65 у харків. час. "Духовный вестник" оприлюднив матеріали "Известие о состоянии униатской церкви у русских в Галиции", "Славянская церковь и римско-католический пропагандизм", "Св. Кирилл и Мефодий как православные проповедники и учители у западных славян в связи с современною им историею церковных несогласий между Востоком и Западом" (удостоєний академічної Уваровської премії), "Известия о церковных делах у славян австрийских". У 1865/66 навч. році викладав історію сербського народу та сербської літератури (згодом склав "Сербско-русский словарь". С.-Петербург, 1870).

У різні роки написав: огляд "Описание семи рукописей Императорской Санкт-Петербургской Публичной библиотеки" (Москва, 1858), етногр. монографію "Исследование о мифических верованиях у славян в “облако” и “дождь” в связи с другими подобными же верованиями у древних родственных народов" (С.-Петербург, 1862), рецензії "Записка о втором издании первой части исторической грамматики Ф.И. Буслаева. Москва, 1863" (у книзі "Приложение к VIII-му тому “Записок Императорской Академии наук”, № 3". СПб., 1865), "Разбор исследования А.А.Потебни “О мифическом значении некоторых поверий и обрядов”" ("Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете", 1866, кн. 2), "Разбор сочинения гг. А.Н. Пыпина и В.Д. Спасовича “Обзор истории славянских литератур”" (у книзі "Отчет о девятом присуждении наград графа Уварова". СПб., б/г), трактат "Коренное значение в названиях родства у славян" ("Записки Императорской Академии наук", 1867, кн. 1), нариси "Присоединение чешского католического семейства к православию" ("Харьковские губернские ведомости", 1868), "Черногория и черногорцы" ("Беседа", С.-Петербург, 1871, № 11), "Этнографический очерк кашубов" ("Филологические записки", Воронеж, 1873, вип. 5) та ін.

1869 за рекомендацією І.Аксакова й рос. славіста О. Гільфердинга призначений ректором новоствореного (у дусі русифікаторської політики петерб. уряду) Варшавського ун-ту. До 1872 займав цю посаду, 1873–74 виконував окремі урядові доручення. 1875 став першим попечителем Оренбурзького учбового округу. 1880 переведений на кураторство до Одеси – опікуватися Новорос. учбовим округом. Опублікував "Русско-сербский словарь" (С.-Петербург, 1880). 1885 взявши відставку, був включений до числа членів ради міністра нар. освіти.

П. у м. С.-Петербург.

Посмертно вийшли друком його листи, адресовані О.Бодянському ("Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете", 1887).

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Письмо к редактору о южных славянах. "Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук", 1859–60, т. 8
  2. Трехмесячное путешествие по южным краям Австрии. "Русское слово", 1860, № 5–6
  3. Те саме, 1861, № 1
  4. Лекция, читанная профессором Лавровским в Харьковском университете 18 января 1861 года [СПб., 1861]
  5. О русских в Галиции. "День", 1861, № 3–6
  6. Направление современной народности словенов. "Русский вестник", 1861, № 18
  7. Восточный вопрос. К., 1866
  8. Из путевых заметок в славянских землях. "Русский архив", 1866
  9. Поездка во внутреннюю Чехию весною 1860 г. В кн.: Утро. М., 1868
  10. Связи древней России с славянским миром. "Москва", 1868, 30–31 июля
  11. Итальянская легенда о жизни святого Кирилла и открытии им мощей святого Климента. "Журнал Министерства народного просвещения", 1886, кн. 7, 8.
Література:
  1. [ Чернышевский Н.Г ] Исследование о летописи Якимовской. Составил П.А. Лавровский. СПб., 1855. "Современник", 1855, № 8
  2. Отчет о седьмом присуждении премии графа Уварова. СПб., 1864
  3. Бычков А.Ф. П.А. Лавровский. "Журнал Министерства народного просвещения", 1886, № 4
  4. Языков Д.Д. Ученые труды П.А. Лавровского. "Исторический вестник", 1886, кн. 7
  5. Те саме, 1889, кн. 12
  6. Титов А. Письма Петра Алексеевича Лавровского к Осипу Максимовичу Бодянскому, 1851–1876. "Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете", 1887, кн. 1
  7. Кочубинский А.А. Памяти Петра Алексеевича Лавровского. "Записки Императорского Одесского общества истории и древностей", 1889, т. 15
  8. Халанский М.Г. Лавровский Петр Алексеевич. В кн.: Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Х., 1908
  9. Сумцов Н.Ф. Вступление А.А. Потебни на ученое поприще и участие в этом М.С. Дринова. Х., 1908
  10. Грот К.Я. Братья П.А. и Н.А. Лавровские как деятели науки и просвещения. "Известия по русскому языку и словесности Академии наук", 1929, т. 2
  11. Бухбіндер Н. Два листи П.О. Лавровського з Праги та Парижу 1860 р. "Україна", 1930, № 9
  12. Іофанов Д.М. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. К., 1957
  13. Гудков В.П. Лавровский Петр Алексеевич. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
  14. Гурьева Е.И., Смирнов С.В. Вопросы русского и славянского языкознания в трудах П.А. Лавровского. В кн.: Из истории славяноведения в России: Труды по русской и славянской филологии. Тарту, 1983
  15. Славяноведение в дореволюционной России: Изучение южных и западных славян. М., 1988
  16. Шевченкознавство в Харківському університеті. Х., 1989
  17. Журавлев В.К., Журавлев И.В. Книга П.А. Лавровского "Коренное значение в названиях родства у славян" и некоторые проблемы современного языкознания. В кн.: Лавровский П.А. Коренное значение в названиях родства у славян. М., 2005.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АКСАКОВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • ЛАВРОВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • СУМЦОВ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВИШНЕГРАДСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЖУРНАЛ МИНИСТЕРСТВА НАРОДНОГО ПРОСВЕЩЕНИЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАВРОВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)