ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕБЕДЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Грузін Д.В. ЛЕБЕДЄВ Сергій Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lebedev_S_O (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕБЕДЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

ЛЕБЕДЄВ Сергій Олексійович (02.11.1902–03.07.1974) – учений у галузі електротехніки, розробник i конструктор першого комп'ютера в СРСР. Академік АН УРСР (1946), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1956). Н. в м. Нижній Новгород (нині місто в РФ). 1920 разом із сім'єю переїхав до Москви. 1921 екстерном склав екзамени за середню школу й поступив на електротех. ф-т Моск. вищого тех. училища ім. М.Баумана (МВТУ). 1928 захистив дипломну роботу й став викладачем цього вузу. Одночасно працював молодшим наук. спiвробiтником Всесоюзного електротех. ін-ту (ВЕІ), 1930 очолив у ньому групу, а потім – лабораторiю електричних мереж. 1933 у співавт. з П.Ждановим оприлюднив монографію "Устойчивость параллельной работы электрических систем". 1935 отримав учене звання професора. Від 1936 – зав. відділу автоматики ВЕІ. 1939 захистив докторську дисертацію, не маючи ступеня кандидат наук. У вересні 1941, після окупації вермахтом зх. регіонів СРСР (див. Друга світова війна), разом з ВЕІ був евакуйований до м. Свердловськ (нині м. Єкатеринбург, РФ). Цього ж року отримав учений ступінь д-ра тех. н. Працював у оборонній пром-сті, розробив чотирикрилу систему з автономним керуванням за незалежними координатами. 1943 разом з ВЕІ повернувся до Москви.

1945 був обраний академiком АН УРСР. Від 1946 – член президії АН УРСР. Цього ж року разом із дружиною переїхав до Києва і очолив Iн-т енергетики АН УРСР. Від травня 1947, після поділу ін-ту на два ін-ти, був дир. Ін-ту електротехніки АН УРСР (нині Ін-т електродинаміки НАН України). Під час роботи в Києві розробив гол. принципи побудови електронної лічильної машини (ЕЛМ). 1948 виступив із доповіддю на 12-й Міжнар. конференції з великих електроенергетичних систем у Парижі (Франція). 1949 в його лабораторії було створено елементну базу, структурну схему й документацію на осн. пристрої ЕЛМ, а 6 листопада 1950 здійснено пробний пуск її макета. 4 січня 1951 з роботою макета ознайомилася приймальна комісія АН України, а 10 травня цього ж року – Урядова комісія. 7 листопада 1951 було завершено перетворення макета на Малу електронну лічильну машину (рос. абревіатура МЭСМ). 25 грудня 1951 Урядова комісія прийняла МЭСМ у регулярну експлуатацію.

Як згадував згодом Л., невідомо, чи з'явилася б МЭСМ у Феофанії, "якби не було у нас доброго покровителя – Михайла Олексійовича Лаврентьєва, тодішнього віце-президента Академії наук УРСР". Саме М.Лаврентьєв написав листа до Й.Сталіна, в якому виклав перспективи використання ЕОМ, і тоді для лабораторії Л. було виділено фінансування.

Після того, як М.Лаврентьєв став директором створеного в Москві 1948 Ін-ту точної механіки й обчислювальної техніки АН СРСР (ІТМОТ), він згодом запросив до себе Л. 1950 в ІТМОТ почала діяти лабораторія, яку очолив Л. (спочатку – за сумісництвом). Зі своєї київ. лабораторії він згодом привіз до Москви власноруч виконаний проект швидкодіючої електронної лічильної машини (рос. абревіатура БЭСМ від слів: быстродействующая электронная счетная машина). 1950 його призначили гол. її конструктором. 1951 із сім'єю переїхав до Москви (після від'їзду Л. з Києва його київ. лабораторію було перетворено спочатку на своєрідний Обчислювальний центр АН, а потім – на Ін-т кібернетики АН). Цього ж року очолив новоств. кафедру обчислювальної техніки в Моск. фізико-тех. ін-ті. У червні 1953 став дир. ІТМОТ, а також (у жовтні) був обраний академіком АН СРСР. 1954 нагороджений орденом Леніна за розробку БЭСМ. Створив наук. школу в галузi суперкомп'ютерiв. 1955–65 здійснив кілька поїздок за кордон (до ФРН, Швеції, США, Індії, Великої Британії, Японії), виступив там з доповідями, ознайомлювався з досягненнями обчислювальної техніки. Під його кер-вом і за його особистої участі було створено 18 ЕОМ, 15 з них (починаючи з 1958) випускалися серійно, більшість належала до класу суперЕОМ. 1968 почав працювати над малогабаритним обчислювальним комплексом для ракетних систем протиповітряної оборони.

На поч. 1970-х рр. держ. комісія, яка вирішувала долю розвитку ЕОМ у СРСР, не підтримала пропозицію Л. щодо продовження паралельно з розроблянням малих та середніх ЕОМ також суперЕОМ. Після цього у Л. загострилася хвороба легенів, і через деякий час він помер.

Нагороджений також орденами Трудового Червоного Прапора (1947), Леніна (1954, 1962, 1972), Жовтневої Революції (1971). Лауреат Державних премій СРСР (1950, 1969), Ленінської премії (1966).

У Києвi, в НАН України, зберiгається конструкторська документацiя i папки з матерiалами про МЭСМ, багато з яких складенi безпосередньо Л.

АН України заснувала премію його імені. На колиш. будинку Ін-ту електротехніки АН України йому встановлено меморіальну дошку. 2002 на території Нац. тех. ун-ту "КПІ" йому відкрито пам'ятник (скульп. О.Скобліков).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Малиновський Б. Пророк у своїй Вітчизні. 2 листопада – 100 років від дня народження С.О. Лебедєва. "Вісник НАН України", 2002, № 10
  2. Сергей Алексеевич Лебедев. К 100-летию со дня рождения основоположника отечественной электронной вычислительной техники. М., 2002.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВЕРМАХТ

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)