ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.

  Бібліографічне посилання: Мариновський Ю.Ю. ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lebedinsky_monastyr (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР. Православний чоловічий Лебединський Свято-Георгіївський монастир розташовувався в урочищі Чичкова, у верхів'ях р. Турія при с. Лебедин (нині село Шполянського району Черкаської обл.). За деякими свідченнями, монастир збудований за благословінням митрополита Київ. і Галицького Діонисія (Балабана) між 1657 і 1667 на землях під назвою Германувщина, що раніше належали Ірдинському Свято-Успенському монастиреві (Ірдинський Виноградський Свято-Успенський чол. монастир був розташов. за кілька кілометрів від с. Мале Старосілля – нині село Смілянського р-ну Черкас. обл., – заснований, вірогідно, наприкінці 16 – на поч. 17 ст.; закритий 7 серпня 1923 – спочатку згідно з ухвалою Черкас. окрліквідкому, а потім, остаточно, постановою Малої президії ВУЦВК від 25 листопада 1924; у подальшому на території колиш. монастиря був розташов. лепрозорій).

13 грудня 1667 митрополит Київський Йосиф Нелюбович-Тукальський затвердив ієромонаха Іоаникія (Симоновича) першим настоятелем Лебединської Свято-Георгіївської обителі. Тоді ж була побудована і перша дерев'яна церква на честь св. Георгія. Його підтримували гетьман П.Дорошенко, наказний гетьман Я.Драгинич, гетьман І.Мазепа. На поч. 18 ст. Лебединська обитель була зруйнована, а братія розігнана, на місці залишилися лише 4 ченці. 1720 на їхнє прохання власник тамтешніх земель – кн. Юрій Олександр Любомирський (див. Любомирські) – відновив обитель. Згодом монастир отримав чималі пожертви від різних благодійників. Кілька разів підпадав під вплив унії (див. Українська греко-католицька церква), а від 1750-х рр. був правосл. За Коліївщини, як і ін. правосл. обителі Черкащини, зазнав жорстоких нападів і утисків від польс. властей та унійного духовенства, був позбавлений більшої частини своїх володінь.

За описом 1793, на території монастиря діяли 3 храми: Покрови Божої Матері (1724), надбрамна церква Преображення Господнього (1739) і св. Георгія (1756–57), а Свято-Георгіївська і Спасо-Преображенська церкви перебудовувалися. 10 лютого 1802 пожежа знищила всі ці храми і братські келії. 1812 деякі ченці, перебуваючи у великій матеріальній скруті, попросили дозволу в єпархіального начальства перейти до Корсунської Гуляницької обителі. 1824 ген. М.Висоцький із власних володінь додав монастиреві до 66 десятин його (монастирських) земель ще 45 десятин 458 квадратних сажнів (див. Сажень) різних угідь. 1834 в обителі побудували кам'яний Свято-Георгіївський храм, 27 жовтня 1835 він був освячений за рішенням Найсвятішого Синоду ігуменом Анастасієм.

У листопаді 1845 на засіданні Найсвятішого Синоду було ухвалено рішення про ліквідацію Л.С.-Г.м., 20 грудня того ж року воно було затверджене цесаревичем Олександром Миколайовичем (див. Олександр II), й відповідний указ 31 грудня 1845 був надісланий київ. митрополитові. Осн. частину нерухомого майна монастиря – обидві церкви (кам'яна і дерев'яна), келії з усіма службами і землею в огорожі – передали Лебединській парафіяльній церкві, а решту нерухомого майна (у т. ч. 109 десятин 1945 квадратних сажнів землі) й рухоме майно (худоба, ризниця тощо) передали Свято-Троїцькому жін. монастирю в Чигирині. В подальшому монастир так і не відновився

Лебединський Свято-Миколаївський монастир – був розташов. у лісі за 4 версти від с. Лебедин; обитель заснована за правом кн. Ксаверія Любомирського від 24 травня 1779. Спочатку монастир мав дзвіницю і дві церкви – Свято-Миколаївську та на честь св. великомучениці Варвари, першою настоятельницею була Магдалина. Згідно з постановою секретаріату ВУЦВК від 21 листопада 1929 (протокол засідання № 31/424), Лебединський Свято-Миколаївський жін. монастир закрили, згодом його тер. була передана с.-г. комуні "Червоний Жовтень".

1941, після початку окупації УРСР вермахтом (див. Друга світова війна), обитель знову почала діяти. По війні продовжувала функціонувати.

1961 власті знову закрили монастир, частина насельниць разом з останньою ігуменею Євфалією були переведені до Красногорського Свято-Покровського монастиря поблизу м. Золотоноша.

1992 на тер. колиш. обителі відродився Лебединський Свято-Миколаївський жін. монастир, підпорядкований УПЦ (МП); функціонує 2 церкви – св. Миколая і Вознесіння Господнього.

Дж.: Центральний державний історичний архів в Україні в Києві, ф. 1253, оп. 1, 16 одиниць зберігання.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Орловский Петр (протоиерей). Лебединский Георгиевский мужеский монастырь, упраздненный 20 декабря 1845. "Киевские епархиальные ведомости. Часть неофициальная", 1893, № 1–3
  2. Мариновський Ю. Православні монастирі на терені сучасної Черкаської області до 1917 року, кн. 1. Черкаси, 1997
  3. Його ж. Православні монастирі на терені сучасної Черкаської області після 1917 року, кн. 2. Черкаси, 2002.

Посилання:
  • БАЛАБАН ДІОНІСІЙ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ДЕСЯТИНА
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ДОРОФІЙОВИЧ
  • ДРАГИНИЧ (ДРЕШНИЧ, ГРЕДІНОВИЧ) ЯН
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • КОЛІЇВЩИНА
  • ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • САЖЕНЬ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВЕРМАХТ
  • ЙОСИФ НЕЛЮБОВИЧ-ТУКАЛЬСЬКИЙ
  • ЗОЛОТОНОША

  • Пов'язані терміни:
  • СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)