ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕМКІН РАФАЕЛ

  Бібліографічне посилання: Сербин Роман ЛЕМКІН Рафаел [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lemkin_R (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕМКІН РАФАЕЛ

ЛЕМКІН Рафаел (24.06.1900–28.07.1959) – юрист, правозахисник, розробник концепції геноциду, один з перших, хто запропонував кваліфікувати голодомор 1932–1933 років в УСРР як геноцид укр. народу. Д-р права (1926). Н. в с. Безводне біля м. Волковиськ (нині м. Вовкависьк Гродненської обл., Білорусь) у родині польс. євреїв-хліборобів (після розпаду Російської імперії 1917 ця територія перейшла до Польщі). 1919 закінчив Білостоцьку г-зію й почав вивчати право у Краківському університеті. 1921 перевівся до Львів. ун-ту, навч. там до 1924. Деякий час слухав лекції в Гейдельберзькому ун-ті та в ін. зх. ун-тах. Під впливом суд. процесу над Согомоном Тегліаріяном, який 1921 застрелив у м. Берлін (Німеччина) колиш. міністра внутр. справ Османської імперії Талаата-пашу, що був безпосередньо причетним до масового знищення 1915 на турец. території вірм. населення, став вивчати міжнар. право. Звернув увагу на відсутність у міжнар. праві закону про покарання нищителів цілих людських колективів. 1926 здобув докторський ступінь, склавши іспити у Львів. ун-ті, й зайняв посаду помічника прокурора в м. Бережани. Від 1929 – помічник прокурора в м. Варшава. Продовжував досліджувати міжнар. право. Свої роздуми на тему покарання нищителів людських спільнот виклав у низці статей та доповідей. Брав участь у роботі щодо кодифікації польс. законів, а також допомагав перекладати їх на англ. мову, а нім., італ. та рад. Кодекси – на польську. 1933 на міжнар. юрид. конференції у м. Мадрид (Іспанія) були зачитані його пропозиції (сам він не брав участі в цій конференції) визнати злочинами "варваризм" (нищення людських спільнот) та "вандалізм" (нищення культ. надбань). Від 1934 мав приватну адвокатську практику, мешкав у Варшаві.

З початком Другої світової війни виїхав до Швеції, викладав там у Стокгольмському ун-ті (1940–41). Почав збирати юрид. документи, на яких могли б базуватися звинувачення щодо практики нищівних акцій гітлерівських окупантів у завойованих ними країнах. 1941 проїздом через СРСР, Японію та Канаду добирався до США. Там влаштувався працювати в Ун-ті Дюка (шт. Пн. Кароліна). Наступного року переїхав до м. Вашингтон, займав посаду спершу економічного, а потім – юрид. радника уряду США. Водночас продовжував працювати над збиранням матеріалів до книги, що 1944 побачила світ під назвою "Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation – Analysis of Government – Proposals for Redress" ("Влада Осі в окупованій Європі: закони окупації. Аналіз уряду – пропозиції для відшкодування"). У ній вперше створив термін "геноцид" й виклав відповідну його концепцію.

Будучи дорадником на Нюрнберзькому процесі 1945–1946, пропонував, але без успіху, звинуватити підсудних нацистів у вчиненні злочину геноциду. Завдяки його книзі та зусиллям 9 грудня 1948 Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла "Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього".

У наступні роки лобіював через представництва держав при Організації Об'єднаних Націй ратифікацію цієї конвенції їхніми урядами та застосування її принципів у кримінальних кодексах їхніх д-в.

У повоєнні роки вбачав гол. ворога людства в сталінському режимі, звинувачував його у вчиненні геноцидних дій на завойованих ним територіях.

У 1950-х рр. зблизився з прибалтійськими та українською громадами в Америці й брав участь у їхніх антирад. зібран-нях. Про його виступи на захист нац. меншин у СРСР писали "New York Times" та "Ukrainian Weekly". У статті "Розслідування радянського геноциду Об'єднаними Націями" ("Ukrainian Weekly", 7 березня 1953) схвалив звернення Укр. конгресового к-ту Америки до ООН з вимогою дослідити "геноцидний голод" в Україні. На відзначенні в Нью-Йорку (20 вересня 1953) 20-ї річниці пам'яті Великого голоду в Україні виголосив доповідь перед кількатисячною укр. аудиторією (цитована "New York Times" 21 вересня 1953 та "Ukrainian Weekly" 26 вересня 1953). Текст цієї доповіді залучив до матеріалів запланованої, але не здійсненої багатотомної "Історії геноциду".

У своїй концепції геноциду Л. визначав це поняття набагато ширше, ніж то робить дефініція, яка увійшла до відповідної конвенції ООН. До можливих жертв геноциду він зараховував не тільки нац., етнічні, реліг. та расові групи, караність за злочин проти яких передбачає конвенція ООН, але також і політ., соціальні та ін. людські колективи. Проте наявність геноциду укр. народу Л. аргументував, виходячи саме з дефініції ООН. У геноциді укр. народу він виділяв 4 складові: 1) нищення укр. інтелігенції (див. Інтелігенція українська) – розуму нації; 2) ліквідація Української православної автокефальної церкви– душі України; 3) виморювання голодом селян – носіїв укр. к-ри, мови, традицій тощо; 4) заселення України іноетнічними елементами з метою зміни складу населення.

1950 та 1952 кандидатура Л. висувалася на присудження Нобелівської премії миру, її підтримав У.-Л.Черчілль.

П. у м. Нью-Йорк, похований на цвинтарі Маунт Геброн (Mount Hebron) у дільниці Квінс (Queens).

2008 у Варшаві на вцілілому будинку № 6 Кредитової вул., де Л. мешкав, йому встановлено меморіальну дошку.

2009 працю Л. "Soviet Genocide in Ukraine" оприлюднено на 28-ми мовах.

Архів: Raphael Lemkin papers. Manuscripts and Archives Division. The New York. Public Library. Astor, Lenox and Tilden Foundations. Box 2.

Бібліографія праць: Prevernt Genocide International: Comprehensive Bibliography: Writings of Raphael Lemkin. Web: http://www. preventgenocide.org/ lemkin/bibliography.htm.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Праці: Kodeks Karny Republik Sowieckich. Warszawa, 1926 (у співавт.)
  2. Les actes constituant un danger général (interétatique) considérés comme délits de droit des gens. Explications additionnelles au Rapport spécial présenté a la V-me Conférence pour l'Unification du Droit Pénal à Madrid (14–20.X.1933). Paris, 1933
  3. Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation – Analysis of Government – Proposals for Redress. Washington, 1944
  4. Genocide – A Modern Crime. "Free World" (New York), 1945, vol. 9, No. 4, April
  5. Genocide. "American Scholar", 1946, vol. 15, no. 2, April
  6. Genocide as a Crime under International Law. "American Journal of International Law", 1947, vol. 41, no 1
  7. Soviet Genocide in Ukraine. В кн.: Holodomor: Reflections on the Great Famine of 1932–1933 in Soviet Ukraine. Kingston, Ontario, 2008
  8. Радянський геноцид в Україні. Текст передачі на радіо "Свобода", 2008, 14 листопада. Soviet Genocide in Ukraine. Kyiv, 2009
  9. Радянський геноцид в Україні. Стаття 28 мовами. К., 2009
  10. Web: http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/1349371.html.
Література:
  1. Szawlowski R. Raphael Lemkin (1900–1959) – The Polish Lawyer Who Created the Concept of "Genocide". "The Polish Quarterly of International Affairs", 2005, no. 2
  2. Elder Tanya. What you see before your eyes: documenting Raphael Lemkin's life by exploring his archival Papers, 1900–1959. "Journal of Genocide Research", 2005, no. 7 (4), December
  3. Weiss-Wendt Anton. Hostage of Politics: Raphael Lemkin on "Soviet Genocide". "Journal of Genocide Research", 2005, no. 7(4), December
  4. Cooper John. Raphael Lemkin and the Struggle for the Genocide Convention. New York, 2007
  5. Panné Jean-Louis. Rafaёl Lemkin ou le pouvoir d'un sans-pouvoir. В кн.: Rafael Lemkin. Qu'est-ce qu'un genocide? Monaco, 2008
  6. Serbyn R. Raphael Lemkin on the Ukrainian Genocide. "Holodomor Studies", vol. 1, no. 1 (Winter–Spring 2009)
  7. Сербин Р. Концепція злочину геноциду Рафаєля Лемкіна та його аналіз українського геноциду. В кн.: Лемкін Р. Радянський геноцид в Україні. Стаття 28 мовами. К., 2009.

Посилання:
  • БЕРЕЖАНИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ГЕНОЦИД
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС 1945–1946
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • ВАРШАВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)