ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Буравченков А.О. ЛЕОНТОВИЧ Володимир Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Leontovich_V_M (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

ЛЕОНТОВИЧ Володимир Миколайович (псевдоніми – В.Левенко, Давній та ін.; 05.08.1866–10.12.1933) – укр. громад. і політ. діяч, письменник, меценат. Н. на х. Оріхівщина (нині село Лубенського р-ну Полтав. обл.). Його батько належав до давнього укр. шляхетського роду (див. Леонтовичі) , а мати походила з франц. роду Альбрандів, який оселився в Україні в часи Французької революції кінця 18 століття. Навч. в Лубенській, а згодом – у Прилуцькій г-зіях. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту (1888). Деякий час працював спочатку радником Лубенського повітового земства (див. Земства) , а потім – радником Полтав. губернського земства, обирався почесним мировим суддею. Опікувався нар. бібліотеками Полтавщини.

Як письменник дебютував 1891, опублікувавши у Львові повість "Солдатський розрух". Співробітничав із часописами "Зоря", "Киевская старина", "Літературно-науковий вістник", "Українське слово" та ін. Від 1906 разом зі своїм дядьком (чоловіком рідної тітки по матері) В.Симиренком та Є.Чикаленком видавав у Києві першу щоденну укр. газ. "Громадська думка" , а згодом – газ. "Рада". 1915–17 займав посаду уповноваженого к-ту Всерос. союзу міст Південно-Західного фронту (див. також Союзи земств і міст) . Матеріально допомагав М.Коцюбинському.

Належав до ліберального крила укр. нац. руху, був членом київ. Старої громади (див. Громади) та київ. осередку Товариства українських поступовців (ТУП). На початку березня 1917 разом з ін. провідними діячами ТУП підписав відозву "До українського громадянства" із закликом підтримувати Тимчасовий уряд, укр. пресу, нац. школу, т-ва "Просвіта" (див. Просвіти) тощо. 17 березня під час демонстрації в Києві йшов на чолі колони т-ва "Просвіта" й ніс синьо-жовтий прапор. На реорганізаційному з'їзді ТУП (25–26 березня 1917) був обраний до тимчасового ЦК Союзу українських автономістів-федералістів, а в червні – заст. голови ради цього союзу.

На Всеукраїнському національному конгресі в квітні 1917 делегований у члени Української Центральної Ради від Союзу укр. автономістів-федералістів. Помітної ролі в діяльності УЦР не відігравав. Кер-во УЦР ставилося до нього з певною недовірою як до землевласника (Л. був власником понад 800 десятин землі і цукроварні). Л., у свою чергу, негативно оцінював програму соціальних реформ уряду УНР, особливо щодо соціалізації землі.

Після приходу до влади П.Скоропадського отримав пропозицію ввійти до складу уряду, але, як й ін. однопартійці, відмовився. Разом з тим він підтримав аграрну реформу гетьмана, працював у спец. комісії з розробки проекту земельного закону, а з 22 жовтня 1918 займав посаду міністра земельних справ в уряді Ф.Лизогуба. Продовжив доробку проекту аграрної реформи, розробленого під кер-вом його попередника В.Колокольцева. Законопроект дістав схвалення П.Скоропадського, обговорювався на засіданні Ради міністрів Української Держави, але був повернутий до земельної комісії. 1919 змушений був переховуватися від більшовицької влади (мешкав у Києві та Конотопі) . Потім емігрував, жив у Болгарії, Югославії, Німеччині, Чехословаччині. У Берліні працював у газ. "Українське слово". Займався літ. справою. Опублікував кілька спогадів, зокрема про В.Симиренка та М.Коцюбинського. У "Споминах утікача" писав, зокрема, що "у тому катаклізмові, який виготовляє анормальність большевицького ладу, згинуть, на жаль, не самі їхні мрії, а зупиниться досягнення багатьох справді корисних реформ. Через зневір'я та економічний занепад можемо посунутися назад, може, на сотні років, і добре ще, коли не загинемо зовсім".

П. у м. Прага (Чехословаччина). Похований там само (поряд з могилою О.Олеся) .

Зусиллями онуків Л., зокрема письменниці Олени Леонтович, 2004–06 було опубліковано зібрання його творів.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Пани і люди. К., 1892
  2. Per pedes apostolorum. Б/м, 1897
  3. Старе і нове. К., 1913
  4. Оповідання. К., 1918
  5. Спомини утікача. К., 1922
  6. Хроніка родини Гречок. К., 1922
  7. Українці в Криму за часів генерала Врангеля. "Тризуб", 1933
  8. Зібрання творів: У 4-х томах. К., 2004–2006.
Література:
  1. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. К.–Філадельфія, 1995
  2. Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради: Бібліографічний довідник. К., 1998
  3. Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр., т. 1–2. К., 2002
  4. Чикаленко Є. Щоденник, т. 1–2. К., 2004.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ДЕСЯТИНА
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • ГРОМАДИ
  • КОНОТОП
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛЕОНТОВИЧІ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛИЗОГУБ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПРОСВІТА, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РАДА
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ АВТОНОМІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • СОЮЗИ ЗЕМСТВ І МІСТ - ВОЄНІЗОВАНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  • СИМИРЕНКО ВОЛОДИМИР ЛЕВКОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО, ЛЬВІВ (1915-1918)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС 1917 Р.
  • ЮГОСЛАВІЯ
  • ЗЕМСТВА
  • ЗОРЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ СТАРОВИНИ ТА МИСТЕЦТВА
  • ЛЕОНТОВИЧІ
  • ЛЕСЕВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • МЕМУАРИСТИКА
  • НІМЕЧЧИНА
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ АВТОНОМІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СИМИРЕНКИ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК СТАРОВИНИ І МИСТЕЦТВА НА УКРАЇНІ (ЦКОПСІМУ)
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)