ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Letopis_Zanyatiy_Arheograficheskoy_komissii (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ

"ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ" – неперіодичне видання Археографічної комісії при С.-Петербурзькій АН (з 1917 – при Російській АН, з 1922 – Археографічна комісія Російської АН, з 1926 – Історико-археографічна комісія АН СРСР) у С.-Петербурзі (Петрограді, Ленінграді) протягом 1862–1928. Вийшло 35 випусків. Первісно "Летопись…" планувалася як щорічне вид., проте перші 11 випусків, як і 4 останні, охоплювали період діяльності Археогр. комісії від 2 до 7 років. Випуски з 12 до 31 відображали діяльність цієї інституції за 1 рік. Розвідки та матеріали з 1 до 11 випуску структурувалися за чотирма відділами: 1. Дослідження; 2. Матеріали; 3. Описи рукописів та актів; 4. Витяги з протоколів засідання Археогр. комісії. Від 12 випуску структура вид. повністю змінилася, зокрема зник поділ на відділи. Відтоді витяги з протоколів зі щорічними звітами про діяльність Археогр. комісії, а також допоміжні покажчики до них друкувалися на початку кожного випуску. З 13 випуску в "Летописи…" систематично вміщувалися списки книг, які надходили до б-ки Археогр. комісії, що замінили інвентарні списки. Передбачалася публікація біографій з портретами членів Археогр. комісії, але цей задум не був реалізований. У всіх випусках "Летописи…" публікувалися різноманітні істор. джерела, зокрема грамоти, акти, укази, прибутково-видаткові книги, наук. статті і джерелознавчі дослідження, а також друкувалася інформація про діяльність цієї інституції, описи колекцій документів, витяги з протоколів засідань Археогр. комісії впродовж 1860–1925 та ін. З багатьох публікацій в "Летописи…" робилися окремі відбитки, наклад яких коливався від 50 до 2000 прим. На сторінках "Летописи…" вміщувалися праці та матеріали відомих рос. і укр. вчених, зокрема К.Бестужева-Рюміна, О.Бичкова, В.Веретенникова, Я.Головацького, Б.Грекова, М.Довнар-Запольського, М.Калачова, Г.Карпова, М.Костомарова, О.Лаппо-Данилевського, О.Преснякова, О.Пипіна, С.Платонова, М.Семевського та ін. Укр. вчені співпрацювали з Археогр. комісією здебільшого впродовж 1860–80-х рр., а відтак відомості про них подані, переважно, у 1–10 випусках (1862–95) "Летописи…". Зокрема, у виданні представлена інформація про укр. істориків, які співробітничали з Археогр. комісією (Д.Зубрицький, О.Лазаревський та ін.), про членів цієї інституції М.Костомарова й П.Куліша, про підготовку серійних видань ("Актов Южной и Западной России" та ін.) тощо. У "Летописи…" опубл. звіти М.Костомарова про роботу у варшавських б-ках (1868, вип. 4), відрядження для огляду Несвізького архіву (1871, вип. 5), а також численні виступи й репліки історика з приводу підготовки і публікації низки серійних видань: "Актов Южной и Западной России", "Русской исторической библиотеки", "Полного собрания русских летописей" та ін. У "Летописи…" вміщені важливі відомості про археогр. й редакторську діяльність М.Костомарова: призначення його членом Археогр. комісії, його роботу у відомчих і міністерських архівах, надання йому чину дійсного статського радника, відрядження історика в попередні к-ти 2-го і 3-го Археол. з'їздів та багато ін. 15 грудня 1879 М.Костомаров на засіданні комісії зачитав записку про видані й надруковані за його редакцією праці. Крім того, в "Летописи…" вміщена інформація про призначення членами Археогр. комісії П.Куліша (1862, вип. 1) й В.Іконникова (1926, вип. 33), опубл. уривок з листа М.Максимовича (1871, вип. 5) та ін.

Покажчики: Летопись занятий Археографической комиссии 1861–1928: Указатель содержания. Л., 1987.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Софинов А.Г. Из истории русской дореволюционной археографии: Краткий очерк. М., 1957
  2. Николаева А.Т. Основные этапы развития отечественного источниковедения ХVIII–ХХ веков: Учебное пособие. М., 1975
  3. Крип'якевич І.П. Археографічні праці Миколи Костомарова. В кн.: Історія української археографії: Персоналії, вип. 1. К., 1993
  4. Петренко О.В. Видання "Актов Южной и Западной России" (1861–1892). "Історія України", 1999, № 31/32
  5. Петренко С. Археографічна спадщина Миколи Костомарова. К.–Полтава, 2000.

Посилання:
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • КАЛАЧОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАРПОВ ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ПЛАТОНОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • ПРЕСНЯКОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • ВЕРЕТЕННИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ ДЕНИС ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)