ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ

  Бібліографічне посилання: Огуй О.Д. ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, Левантинський талер Марії Терезії [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Levantinsky_Taler (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ

ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, Левантинський талер Марії Терезії – найпопулярніша на західноукр. землях талерна монета (див. Талер) із зображенням ерцгерцогині Австрії та королеви Угорщини й Чехії (з 1740), імператриці "Священної Римської імперії германської нації" (з 1745) Марії Терезії, карбована за конвенційною стопою (діаметр 39,5 мм, вага 28, 0668 г / 23,386 г чистого срібла; див. Конвенційна система). Застосовувався у внутр. обігу і для торгівлі з Левантом (від італ. Levante – Схід; тодішня заг. назва країн сх. узбережжя Середземного моря – нині це тер. сучасних Лівану, Сирії, Туреччини, Палестини та ін.) і Африкою, де Л.т. – завдяки своєму рельєфному гурту (нім. Gurt – буквально пояс; ребро монети), складному для обрізання з метою зменшення ваги монети, та стабільній якості – панував серед ін. монет (англ. рупія, еритрей, талер Італії, 5 франків Франції, ефіопський таларі). З цієї монети також виготовляли монетні прикраси (у т. ч. салби на Буковині).

На аверсі (від лат. adversus – повернутий обличчям; лицьовий бік монети або медалі) левантинських талерів з Гюнцбурга (як типових, так і їхніх наслідувань) міститься портрет государині старшого віку в невеликій вуалі та з брошкою в 9 перлів і написом M. (скорочення від слова MARIA) THERESIA D. (DEI) G. (GRATIA) R. (ROMANORUM) IMP. (IMPERATRIX) HU. (HUNGARIAE) BO. (BOHEMIAE) REG. (REGINA): "Марія Терезія, Божою милістю римська імператриця, королева Угорщини та Чехії". Під бюстом – літери S.F. на позначення прізвищ двох монетних службовців (S. – Томаса Шьобля – Thomas Schöbl; F. – Йосифа Фабі – Joseph Faby). На реверсі (від лат. reverses – зворотний) – імперський подвійний орел з австрійс. щитом посередині (геральдично: срібна полоса на червоному фоні), оточеним чотирма гербами: Угорщини зі Словаччиною – полоса та хрест; Богемії (офіц. назва 1526–1918 Чехії, що входила до складу Габсбурської монархії) – лев; Бургундії (істор. область на сх. Франції) – полоси на полі та бургундський хрест; Бургау (Гюнцбург) – три скісні полоси на жовтому полі, а також напис: ARCHID.(UX) AUST.(RIAE) DUX BURG.(UNDIAE) CO. (MES) TYR.(OLYS): "Ерцгерцогиня Австрії, герцогиня Бургундії, графиня Тиролю, 1780". На гурті талерів високорельєфними літерами (завдяки застосуванню тех. нововведення 1748 – шпіндельних пристроїв замість валикових) розміщено девіз імператриці: JUSTITIA ET CLEMENTIA: "Справедливість і м'якість".

Левантинські талери карбувалися 1748–64 (епізодично до 1780) у м. Галь (Тироль, Австрія) (всього тут було виготовлено бл. 19 млн талерів, 17 млн із них надійшли в Туреччину та на Бл. Схід), а від 1764 до 1780 – у м. Гюнцбург (Передня Австрія, нині Швабська Баварія; ініціали S.C., S.F.; всього 20 млн) та в м. Відень (1751–80; 8,85 млн). Їхні імітації карбувалися в республіках Венеція (на пд. Італії) та Рагуза (на узбережжі Адріатичного моря; столиця – м. Дубровник; нині тер. Хорватії). Імітували Л.т. також чоловік Марії Терезії – герм. імп. Франц I Лотаринзький – і її ворог – Фрідріх II Великий, король Пруссії.

Через значний попит на Л.т. у Леванті та 15-відсотковий чистий прибуток від їх продажу карбування було продовжене і по смерті государині: у м. Гюнцбург (ініціали S.F.; 1792–1805; обсяг 2,22 млн талерів); у м. Відень (I.C.–F.A.: 1780–1805; T.S.–I.F.: 1792–96, 1799; S.F. – з 1805.); у м. Карлсбург (нині м. Альба-Юлія, Румунія; ініціали A.H.–G.S.; 1788–1820); у м. Прага (ініціали P.S.–I.K.; 1836–37, 1841–42; обсяг 246 тис. талерів); у м. Кремніц (нині м. Банска-Штіявніца в Словаччині; ініціали B./S.K.–P.D.; у 1784); у м. Мілан (S.F.; 1817–24, 1831–46), у м. Венеція (S.F.; 1820–46, 1848–66). Ці випуски монет відносно часто трапляються у колекціях, західноукр. монетних прикрасах. Випуски цих монет було розповсюджено як у монархії Габсбургів (ціна Л.т.: 2 флорини 10 крон чи 4 крони 21 гелер при вдвічі меншій собівартості), так і на широкому європ. просторі від Балкан та Греції (належних до Османської імперії), особливо ж у Леванті та в Сх. Африці – Абіссінії (нині Ефіопія), Занзібарі (нині в складі Танзанії), Судані, – де їхня вартість складала 2,5–4 тис. каурі, а також у Пд.-Сх. Азії, аж до о-ва Ява.

З розпадом Австро-Угорщини карбування Л.т. було продовжене в Австрії (лише 1925 було виготовлено 15 млн талерів). 1935 Італія перебрала в Австрії штемпелі на карбування Л.т. для окупованої Абіссінії. Тоді ж Англія та Франція розпочали імітування Л.т. для торгівлі в арабсько-афр. й інд. просторі. Після Другої світової війни Відень 1946 знову розпочав карбування Л.т. із зображенням Марії-Терезії. Брюссель, Лондон та Париж продовжили їх карбування в 1950-х рр., причому Париж карбував їх до 1966. Крім того, карбування талерів у Великій Британії (крім Лондона) перейняв на себе Бірмінгем (емісії 1949 та 1953). Левантинські талери цих випусків дуже рідкісні в Україні.

Через запровадження власної валюти та зниження попиту на срібло Саудівська Аравія зняла Л.т. з обігу 1928, а Ефіопія – 1945/50; Єменська Араб. Республіка – 1965, відтоді на сх. базарах Бл. Сходу (особливо в Ємені та Кувейті) левантинські талери продаються як прикраси. Попри зниження потреб у Л.т. монету й далі карбують у Відні як сувеніри. Заг. обсяг цих талерів наприкінці 20 ст. сягнув 389 млн екземплярів (на 1897 їх налічувалося 200 млн).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Peez C., Raudwitz J. Geschichte des Maria-Theresiens-Thalers. Wien, 1898
  2. Eupеltauer T. Corpus Nummorum Regni Mariae Theresiae. Münz-Prägungen 1740–1780. Basel, 1973
  3. Radoczy G. Maria Teresia Magyar Penzverese. Budapest 1982
  4. Hafner W. Lexicon of the Maria Theresientaler 1780. Wien, 1984
  5. Szaivert E. Münzkatalog Österreich. Von 1740 (Maria Theresia) – 1990. Augsburg, 1991
  6. Alram M. Maria-Theresiens-Thaler-Nachprägungen. "Münze", 1992, 4. Ausg.
  7. Warum der Maria-Theresien-Taler der Levantinertaler wurde? Там само, 1993, 4. Ausg.
  8. Probszt G. Österreichische Münz- und Geldgeschichte: Von den Anfängen bis 1918, t. 1–2. Wien–Köln-Weimar, 1994
  9. Novotný V. Mince Marie Terezie 1740–1780. Hodonin, 2001
  10. Tattersall Kerry R.J. Der Maria-Theresien-Taler. Serie in 3 Teilen. "Münze", 2003, 4. Ausg.; 2004. 1–2. Ausg.
  11. Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині. Австрійський період (1774–1918/21). Чернівці, 2005
  12. Огуй О., Каглян О. Таляр Марії Терезії. "Нумізматика і фалеристика: International money trend magazin", 2006, № 3
  13. Огуй О. Карбування талярів Марії Терезії. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), вип. 8. К., 2008.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БУКОВИНА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ФЛОРИН, ЗОЛОТА МОНЕТА
  • ГЕЛЕР
  • ГАБСБУРГИ
  • КАУРІ
  • КОНВЕНЦІЙНА СИСТЕМА
  • КРОНА
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САЛБА
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ТАЛЕР, ТАЛЯР
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЕВЕНДААЛЬДЕР
  • ВЕСТФАЛЬСКИЙ МИР 1648 Р.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)